Харчова цінність

Насіння (плоди) кмину містять 3-8 % ефірної олії, сильний аромат якої зумовлений головною складовою частиною- карвоном (від 50 до 65%), лімоненом (до 30%), ліналоолом тощо. У них є від 14 до 22% жирної олії, від 12 до 23% білкових речовин. Крім того, містяться дубильні речовини, флавоноїди - кверцетин і кемпферол, пігменти, смоли та інші речовини.

У їжу вживають листя і молоді нездерев'янілі стебла, вибілені (етіольовані) або зелені, як салат або приправу до супів. Коренеплоди застосовують у кулінарії як овочеві страви. Їх маринують, уварюють із медом і цукром. Додають кмин у гарячі страви за 10-12 хв до їх готовності.

У кулінарії використовують також насіння кмину. Воно має сильний приємний аромат і пекучий гіркувато-пряний смак. Застосовують як приправу до супів, м'ясних страв, додають у салати з моркви з сиром, у сирники, сирний пудинг, дляприготування маринаду і молочних продуктів (сирків, кисляку), запіканки з гарбузів, тріски, в тушковану капусту, соуси в процесі їх виготовлення. Норма закладки кмину 0,2 г на порцію.

З кмином добре відварювати картоплю в мундирі, готувати солоні палички. Його використовують як спецію в консервному виробництві, при засолюванні огірків і томатів, квашенні капусти, варінні квасу тощо.

Плоди цієї рослини використовують для ароматизації хлібобулочних виробів, у сироварінні, кондитерському та лікеро-горілчаному виробництві. Кминну олію використовують у харчовій, тютюновій, парфумерній, миловарній промисловості.

Кмин є гарною медоносною рослиною, бо його квітки мають приємний запах, багаті на нектар і тому приваблюють бджіл. Медопродуктивність його становить 100 кг/га.

Додавання зеленої маси кмину до раціону молочної худоби підвищує удій корів. Солома його охоче поїдається козами та вівцями. Відходи переробки плодів також згодовують тваринам.