Догляд за рослинами

При температурі ґрунту +10...+14°С сходи з'являються на 10-14-у добу, а за посушливої погоди - через 15-20 діб. Ґрунтову кірку, що утворюється, до появи або під час появи сходів руйнують боронуванням посівів або розпушуванням. Сходи кмину ростуть і розвиваються дуже повільно, бур'яни ж встигають заглушити рослини. Тому рослини обробляють у міжряддях і рядах. З появою першого справжнього листка сходи боронують легкими боронами або граблями, а потім проводять міжрядні розпушування в міру потреби (4-5 разів) на глибину 7-8 см. Останнє осіннє міжрядне розпушування здійснюють на глибину 10-12 см.

У фазі 2-3 справжніх листків рослини проріджують у рядах на відстані 15-20 см. Потім їх підживлюють з розрахунку 100-120 г аміачної селітри, 100-150 г суперфосфату і 100 г калійної солі на 10^м2. Крім того, у весняний період під час підживлення можна вносити подрібнений пташиний послід - 5 кг, золу - 4-5 кг, гній-сипець - 7-10 кг, гнойову рідину - 7-10 кг на 10^м2. Ділянку поливають через кожні 10-12 діб нормою 250-300 л води на 10^м2.

Восени під останній глибокий міжрядний обробіток вносять 200-300 г суперфосфату і 100-150 г калійної солі. Замість цього можна внести по 30-40 кг перегною на 10^м2.

Для отримання зелені взимку рослини вкривають ящиками, на них кладуть плівку, солому, землю і сніг. Залишивши невеликий лаз, зелень поступово зрізують протягом зими. Прискорити отримання зелені можна також при використанні тимчасових плівкових укриттів. Каркаси встановлюють на посіви кмину з осені. На початку березня їх укривають плівкою, а у квітні знімають і прибирають зелень. При такому способі її зрізають 2 рази. Після закінчення зрізок зелені рослини знищують.

Для отримання плодів рослини зимують у відкритому ґрунті без укриттів, навіть у районах із суворими малосніжними зимами. Навесні другого року життя після танення снігу по мерзлому ґрунту рослини підживлюють аміачною селітрою в дозі 150-200 г на 10^м2 або органічними (30-40 кг перегною). Щойно ґрунт стане придатним для обробітку, видаляють старі рослинні рештки, проводять боронування посівів, обробіток ґрунту (2-3 рази) до змикання рослин у міжряддях та поливи.

Основні шкідники кмину - кліщик кминовий, гусениці совки озимої, дротяники та личинки хруща травневого. Кліщик дуже дрібний, зимує в ґрунті та пазухах розеткового листя кмину. Пошкоджує він листя і особливо квітки. Пошкоджене листя закручується, квітки зеленіють, стають щільними, махровими, не утворюють плодів. Для захисту від них необхідно дотримуватися плодозміни, видаляти і знищувати пошкоджені рослини. Після збирання кмину проводять глибоке перекопування ґрунту із закладенням пожнивних решток.