Морфобіологічні особливості та екологічні умови вирощування

Редька- однорічна (ранньостиглі сорти) і дворічна (зимові сорти), перехреснозапильна рослина родини капустяні. Належить до роду Raphanus, виду Raphanus sativus L., до підвиду редька - subsp. hybernus Alef., який містить різновиди, що мають різний колір коренеплодів: var. albus D. С. - білий. С. - білий, var. niger Sinsk. - чорний, var. griseus D. С. - сірий, var. rubrus Sinsk. - червоний або рожевий, var. violaceus Sinsk. - фіолетовий.

Підвид subsp. hybernus Alef. об'єднує сорти редьки трьох географічних груп - європейської, китайської та японської. Сорти європейської редьки поділяються на ранньостиглі, середньо- та пізньостиглі. У ранньостиглих сортів вегетаційний період від сходів до технічної стиглості становить 40-70 діб. Розетка листя велика. Листки розсічені на 3-9 пар бічних часток. Коренеплоди округлі, конусоподібні, масою 50-200 г. Забарвлення поверхні біле, рожеве, жовте. М'якоть біла, соковита, щільна, гострого смаку.

У редьки середньо- та пізньостиглих сортів вегетаційний період триває 100-120 діб. Розетка велика, листя з 6-10 парами широких бічних лопатей. Коренеплоди великі, масою 200-500 г, округлі, конусоподібні, циліндричні, білі, чорні, коричневі. М'якоть щільна, біла, соковита, дуже гострого смаку. Сорти редьки з сірим і фіолетовим забарвленням коренеплоду в нас не поширені.

У китайській групі переважають сорти з широко- або вузьколіровидним, цілісним лопатевим листям, розсіченим на 3-12 пар бічних часток. Листова розетка складається з 10-15 листків.

Коренеплоди плоско-округлі, овальні, циліндричні та видовжено-циліндричні з білим, зеленим, червоним і фіолетовим забарвленням, масою від 300 г до 10 кг. Тільки в китайському підвиді спостерігаються коренеплоди з пурпуровою м'якоттю.

Для японської групи характерні сорти з сильно розсіченим, вузьколіровидним, опушеним листям з 15-20 парами бічних часток. Розетка складається з 15-40 листків. Коренеплоди довгі (до 70 см), циліндричні, овальні та округлі, масою від 500 г до 16 кг, білі, інколи зі світло-зеленою голівкою, дуже рідко червоні.

На другий рік у редьки формуються насіннєві рослини. Рости вони повинні ізольовано від родичів по ботанічному сімейству (редис, турнепс, бруква та ін.). Суцвіття - китиця. Плід - стручок, що не розкривається. Насіння редьки дещо дрібніше (в 1 г 100-160 штук), ніж у редиски, і дуже важко його відрізнити. Воно округле, світло-коричневе, не втрачає схожості 3-4 роки.

Рослина більш холодостійка, ніж редис. Насіння проростає за температури +2...+10°С залежно від сорту та зони вирощування. Сходи переносять заморозки до -3...-4°С, а дорослі рослини - до -5...-6°С. Тривала дія знижених температур призводить до масового стеблування. Для зростання редьки оптимальна температура +18...+20°С. За більш високої температури і зниженої відносної вологості повітря коренеплоди виростають сухими, з надмірно гострим смаком. Рослини перед збиранням переносять короткострокове зниження температури до +4...+5°С без помітного впливу на лежкість коренеплодів.

Редька - рослина вологовимоглива і для нормального росту потребує безперебійного постачання вологи. Оптимальною вологістю ґрунту для неї є 70-75% НВ за рівномірного зволоження протягом вегетаційного періоду. За нестачі ґрунтової вологи, сухості повітря коренеплоди стають жорсткими (утворюють елементи деревини), грубими та малоїстівними. При цьому більшість рослин стебляться. Редька не виносить заболочування.

Рослина довгого дня, вимоглива до інтенсивності освітлення. Збільшення тривалості дня спричиняє прискорення цвітіння і плодоношення на другий рік, а в поєднанні зі зниженими температурами можливе масове стеблування. Не переносить загущення посівів.

Добре росте на родючих, пухких, достатньо зволожених, середньосуглинкових і супіщаних ґрунтах, окультурених торфовищах, багатих органічною речовиною. Редька може рости на ґрунтах зі слабокислою реакцією середовища (рН 5,5-6), однак найкращі результати отримують за умови вирощування її на ґрунтах із нейтральною реакцією (рН 6-8). За нестачі в ґрунті азоту та калію погано розвиваються коренеплоди. Тому вона добре росте на удобрених ділянках.