Насінництво

Літні сорти європейського підвиду редьки- однорічні рослини, після утворення коренеплодів вони формують квітконосне стебло і насіння. Зимові сорти - дворічні рослини; у перший рік життя вони утворюють коренеплоди, а в другій - квітконосні стебла та насіння.

У північних районах насінництво редьки лоби доцільно вести у дворічному циклі життя. За однорічного циклу в роки з прохолодною дощовою погодою насіння не визріває. В Україні насінництво лоби можна вести в однорічному циклі безрозсадним або розсадним способом, а також у дворічному. Якщо вести у дворічному циклі, то в перший рік насіння висівають у липні, отримують коренеплоди, закладають їх на зимове зберігання, а на другий рік висаджують у відкритий ґрунт не пізніше другої половини квітня, щоб прибрати насінники восени. Насінництво дайкона також ведуть дворічним циклом. В умовах півдня висівають насіння в першій-другій декаді квітня. Можливе і пересадкове насінництво.

Редька - перехреснозапильна рослина, всі її сорти можуть перезапилюватися між собою, а також з редискою. З капустою всіх видів, бруквою і ріпою редька не перезапилюється. Насінництво редьки передбачає просторову ізоляцію - один сорт розміщують відносно іншого на відстані не менше 1 км. Вона запилюється за допомогою комах, головним чином бджіл. Пилок овочевих рослин через його важкість вітром майже не переноситься (за винятком буряка столового).

Редьку висівають на одній ділянці з бруквою, капустою та ріпою після картоплі, цибулі ріпчастої, огірка, томату. Протягом вегетаційного періоду на маточних рослинах обов'язково проводять сортове прочищення, видаляючи нетипові для сорту, хворі рослини, недоріділля.

Збирають коренеплоди на легких ґрунтах шляхом висмикування за листя, на важких - підкопують, щоб не пошкодити довгі соковиті маточники (особливо дайкона). Збирання здійснюють у суху погоду. Коренеплоди обтрушують від ґрунту, обрізають листя на 1,5-2 см від головки, злегка просушують. Закінчують збирання до настання стійких заморозків, які негативно впливають на лежкість маточників у період зимового зберігання.

На зберігання відбирають здорові, типові для даного сорту за формою і забарвленням коренеплоди. Діаметр маточників для довгоплідних сортів має бути 7-9 см, для великоплідних - 8-10 см. Зберігають їх у підвалі, як маточники моркви, в ящиках, перешарованих піском, або в поліетиленових пакетах за температури О...+5°С.

Для насінників відводять теплої ділянки, що прогріваються на ранніх термінах. Ґрунт обробляють і вносять добрива. Під осінню оранку або перекопування вносять 40-50 кг компосту, 300 г суперфосфату і 250 г калійної солі на 10^м2.

Висаджування маточників у ранньовесняні стислі строки (за 4-5 днів) має вирішальне значення в насінництві. При висаджуванні їх вручну витрачається багато праці (до 220 людино-годин на 1 га). Знизити їх можливо, використовуючи механізоване висаджування маточників переобладнаною картоплесаджалкою СН-4Б або під тракторний плуг і підгортальник. Перед висадкою маточники переглядають і висаджують тільки здорові коренеплоди на початку травня у вологий ґрунт за схемою розміщення 70x30 см. Головки коренеплодів мають бути прикриті шаром ґрунту 1-2 см.

Після висаджування маточників рослини поливають нормою 300 л води на 10^м2, прополюють бур'яни, розпушують ґрунт у міжряддях і рядах. Якщо рослини не відросли, головки коренеплодів розкривають. За слабкого відростання рослин через 10-15 діб після висадки маточників редьку підживлюють розчином коров'яку (1:5) або з розрахунку 30-40 г городньої мінеральної суміші на 10 л води. Перед цвітінням проводять друге підживлення з розрахунку 20 г калійної солі та 30 г суперфосфату на 10 л води з додаванням 1-2 таблеток мікродобрив або 60 г городньої суміші на 10 л води. Перед змиканням рослин у міжряддях проводять підгортання.
Під час цвітіння до рослин підставляють кілки і підв'язують їх. Поливають у фази цвітіння та наливу насіння. У фазі утворення перших стручків і до самого їхнього збирання передбачають охорону рослин від птахів (горобці, жовтогрудки та ін.), які можуть суттєво зменшити врожай насіння, розкльовуючи стручки. У зрілих насінниках стручки не розтріскуються і міцно утримуються на стеблах.

До цвітіння проводять сортове обстеження насінників, видаляючи нетипові, хворі, недогони. Навколо ділянки систематично знищують дику редьку та карантинні бур'яни на відстань просторової ізоляції.

До збирання приступають, коли стручки набувають жовто-зеленого та світло-жовтого забарвлення, а насіння стає світло-коричневим (у другій половині серпня). Насінники прибирають вибірково, дозарюють їх протягом 7-10 діб, розвішуючи під навісом. Потім насіннєві рослини обмолочують. Насіння досушують і очищають від домішок провіюванням на вітрі, а також на сортувальних машинах із решетами діаметром отворів 2 мм. Зберігають його в сухому приміщенні. Урожайність насіння становить 0,6-1 т з 1 га. Маса 1000 насінин 7-15 г.
Насіння доводять до посівної кондиції. Воно має відповідати ДСТУ 2240-93: схожість репродукційного насіння першої та другої категорії - не менше 80%, сортова чистота - не менше 95%, вологість - не більше 10%. Насіння зберігає схожість 5-7 років.

За один рік насіння можна отримати висівом рано навесні, коли температура повітря сягає +8...+10°С. Спосіб сівби - широкорядний за схемою розміщення рослин 45x10 см. Норма висіву насіння 5-6 кг на 1 га. У фазі одного справжнього листка посіви проріджують на відстань 7-10 см. При утворенні коренеплодів, коли вони з'являються на поверхню ґрунту, проводять огляд і видаляють безкоренеплідні рослини. Збирають зрілі стручки з насінням восени на початку вересня.

Насіння сортів лоби можна отримати при розсадному способі вирощування. Для цього на початку березня чистосортове насіння з високою схожістю та енергією проростання висівають у ящики, заповнені городньою землею з перегноєм і піском, на глибину 0,5-1 см з міжряддями 3 см. Через 7 діб після висіву до появи сходів температуру підтримують близько +20...+25°С. У фазі двох справжніх листків сіянці пересаджують, не загинаючи коріння. Пересаджену розсаду поливають теплою водою з температурою близько +20°С і притіняють від прямих сонячних променів, далі підтримують оптимальний режим температури, вологості ґрунту і повітря, за необхідності підгортають.

Наприкінці квітня або на початку травня розсаду висаджують на постійне місце у відкритий ґрунт або під тимчасові плівкові укриття широкорядним способом за схемою розміщення рослин 60x40 см. З перших днів після появи повних сходів ведуть захист рослин від капустяної блохи тютюновим пилом, а після цвітіння - від псевдогусениці, ріпакового квіткоїда - 1%-м розчином бордоської суміші. Подальший догляд за рослинами полягає в проведенні поливів, розпушуванні міжрядь і знищенні бур'янів.

Стеблування рослин починається в середині травня, а наприкінці місяця настає масове утворення квітконосних стебел. Рослини виростають заввишки понад 1 м; утворюється багато бічних пагонів, рослини закривають міжряддя, утворюючи кущі. Щоб не розвалювалися кущі, у більшості випадків їх підв'язують.

У другій половині червня з'являються перші стручки, а масове утворення їх припадає на середину липня. Молочна стиглість насіння в окремих стручках настає наприкінці червня - першій половині серпня. У цей час приступають до його збирання.