Особливості вирощування |
Кожний різновид салату відрізняється від інших передусім формою та розмірами листя. Популярний салат спаржевий на Тайвані, в Монголії, Індії, Індії, Непалі, Японії та Китаї, особливо в зимовий час. Академік М.І. Вавилов у Китаї на кордоні з Киргизією виявив салат китайський (уйсун). У Південно-Східній Азії салат спаржевий - основна зимова овочева рослина. Його вирощують в Узбекистані, Таджикистані та Туркменістані. У Киргизії вирощують сорт Дунганський, який набув поширення у всіх зонах СНД. У Російській Федерації та Україні салат вирощують у незначній кількості на присадибних ділянках. Проте він є перспективною рослиною для Нечорнозем'я та лісостепу України. Йому притаманні всі господарсько цінні властивості салату латуку. Салат спаржевий утворює потовщене довге стебло, рясно вкрите листям. У їжу використовують молоде листя і потовщене стебло. Листя використовують для приготування салатів і спеціальної страви керрі, стебла вживають у смаженому, вареному, тушкованому і солоному вигляді. Свіжозрізане листя соковите і гіркувате, але після короткострокового підв'ялювання воно стає солодкуватим, ніжним, з освіжаючим смаком. Стебла також сушать, вони за смаком нагадують спаржу. Уся рослина насичена молочним соком. Залежно від форми та цілісності листя сорти салату спаржевого ділять на овально-подовжено-листі, вузько-подовжено-листі та розсіченолисті. Останні рідко зустрічаються в посівах. У Російській Федерації та Україні наразі вирощують сорт Дунганський, завезений з Дунгана (Китай), і новий пізньостиглий сорт Світлана, виведений Всеросійським науково-дослідним інститутом селекції та насінництва. Салат спаржевий вирощують розсадним способом, що дає змогу заощаджувати насіння, отримувати продукцію високої якості, застосовувати ущільнені посадки. В окремих ґрунтово-кліматичних зонах його можна вирощувати і безрозсадним способом. При вирощуванні розсади в захищеному ґрунті строки сівби в різних кліматичних зонах неоднакові: у середній зоні - зимово-весняно-літній період, у південній - восени та взимку. В Україні термін сівби салату в теплиці або парнику - з другої половини лютого, а висаджування у відкритий ґрунт - із середини квітня по червень. Насіння загортають у борозенки глибиною 0,5-1 см і завдовжки 1 м (впоперек грядки), ширина міжрядь 10 см. Насіння вкривають тонким шаром ґрунту. Витрата насіння становить приблизно 2-3 г на 1м2. До появи сходів температуру повітря підтримують на рівні +20...+25°С, а після появи знижують до +16...+18°С вдень і до +10...+12°С - у нічний час. Посіви поливають часто, невеликими нормами. Після кожного поливу розпушують міжряддя для запобігання утворенню ґрунтової кірки. При появі у сіянців першого справжнього листка сходи проріджують на відстань 4-5 см з подальшим поливом. Підживлюють розсаду двічі: після проріджування і у фазі 2-3 листків з розрахунку, г/м2: карбаміду - 10, суперфосфату - 12 і калійної солі - 4. Вихід розсади становить 400-600 шт. з 1м2, що забезпечує її висадку на площі 25-30м2. Вік розсади 30-35 діб. Розсаду висаджують у відкритий ґрунт у Російській Федерації в травні, а в Україні - у другій декаді квітня широкорядним способом за схемою розміщення рослин 70x40 см або 60x40 см на ділянках із застосуванням засобів механізації, а в присадибних господарствах - 60x30 см. Густота рослин салату спаржевого визначається головним чином архітектонікою його рослин і становить 39-56 тис. на 1 га. Розсадний спосіб дає змогу застосовувати ущільнені посадки салату з томатом і огірком. Для зимового зберігання салат спаржевий вирощують безрозсадним способом із середини травня до середини червня. Після висаджування розсади для приживлюваності її у відкритому ґрунті її щодня поливають. Потім ґрунт розпушують і поливають з одночасним внесенням мінеральних добрив із розрахунку 100 кг карбаміду, 120 кг суперфосфату і 40 кг калійної солі на 1 га. У спекотні дні рослини поливають по борознах 1-2 рази на тиждень поливною нормою 200-250м3 води на 1 га. На зволожених ґрунтах за ранньовесняного строку сівби рослини підгортають. Тривалість періоду від висаджування розсади до технічної стиглості в різних сортів неоднакова: від 35-40 діб у ранньостиглих, до 100 - у пізньостиглих. Збирання врожаю починають, коли на рослині утворюється 15-20 листків, і продовжують до повної бутонізації. Інтервали між зборами листків становлять 5-7 діб залежно від інтенсивності їхнього утворення. За багаторазового збирання порівняно з одноразовим отримують вищий урожай листя кращої якості. Крім того, багаторазове збирання листя сприяє утворенню більш потовщеного і високого стебла. У зв'язку з тим, що листя, яке розвивається, пригнічує стебло, яке швидко росте, у фазі технічної стиглості остаточно зрізають усе листя. Таку операцію для збільшення маси стебла здійснюють за 2-3 тижні до збирання. Зрізають продуктову частину салату(листя і стебла) до появи квітконосних стебел. Переросле стебло має грубу серцевину. Збирання здійснюють у ранкові або вечірні години доби. У Підмосков'ї салат спаржевий прибирають через 110-120 діб після сівби. Після збирання видаляють залишки листя і коріння в ґрунті. Урожайність салату спаржевого: листя 20-30 т з 1 га, стебел зі шкіркою 8-12 т, зокрема їстівної частини стебел (без шкірки) 4-6 т. Маса 1 стебла близько 270 г, очищеного (без шкірки) - понад 150 г. Для цього перед настанням осінніх заморозків рослини викопують із корінням, нижнє і середнє листя обрізають і стебла з корінням ставлять у підвалі або в парниках у вологий ґрунт. Перед прикопуванням рослини підсушують. Відстань між рядами має становити 14-16 см. Після прикопування стежать за температурою і вологістю повітря, не допускаючи самозігрівання і проморожування рослин. При підвищенні температури приміщення вентилюють, у холодну погоду рослини додатково вкривають. Зі стебел періодично видаляють пожовкле листя. При такому зберіганні салат спаржевий можна зберегти до нового року. Урожайність стебел салату спаржевого 50 кг з 10м2. Схожі статті |