Виникнення і поширення

Наукова назва роду Anethum походить відгрецького слова "анетон", що означає "пекучий", "запашний", "проникаючий". Давньоруські слова "копрь", "кропь" відповідають грецькому "анетон".

Згідно з ученням М.І. Вавилова про походження культивованих рослин, кріп має два центри походження: Середземноморський та Індійський. У дикому вигляді його було виявлено в Північній Африці (Єгипті), Малій Азії, Ірані, Індії, як бур'янисту рослину - в Західному і Східному Середземномор'ї. Зустрічається в здичавілому вигляді біля жител, доріг, полів у південних областях України, на Кавказі, в Середній Азії.

Кріп є давньою пряно-ароматичною рослиною. Вирощують його в Скандинавії, Західній і Центральній Європі, на Балканах, у Передній, Центральній, Південно-Західній і Східній Азії, Північно-Східній Африці, Північній Америці, Австралії. У СНД він поширений у європейській частині: у північно-західній, центральній і південних зонах, у країнах Балтії, в азіатській частині: у Закавказзі, на півдні Красноярського краю, на Далекому Сході, у Середній Азії. Найбільші площі посівів кропу в Україні зосереджені в Черкаській області.

Кріп здавна (з X століття) і повсюдно культивують на присадибних ділянках. Він займає невеликі площі в країні, переважно в зонах приміського овочівництва, а також на індивідуальних городах. Серед зелених овочів кріп найпоширеніший.