Морфобіологічні особливості та екологічні умови вирощування

Коріандр - Coriandrum sativum L.- однорічна, скоростигла, перехреснозапильна, трав'яниста рослина родини зонтичні (Apiaceae) підродини селерові (Apioideae). Утворює прикореневу розетку листя і стебло заввишки від 50 до 120 см. Корінь тонкий веретеновидний. Стебло прямостояче, округле, ребристе, вгорі розгалужене, закінчується парасолькою. Прикореневе листя довгочерешкове, суцільне, по краях надрізано-зубчасте, або трилопатеве; нижнє стеблове листя подвійнопір'ясте, короткочерешкове, а середнє і верхнє - сидяче, сильнорозсічене, з лінійними або майже ниткоподібними часточками. Квітки дрібні, білі або рожеві, зібрані в суцвіття - складну парасольку на довгому квітконосі з 3-5 голими променями. Цвіте з липня по серпень. Плід - двосім'янка, діаметром до 0,5 см кулястої форми, жовтувато-бура або жовтувата, суха, розпадається на дві половинки. Дозріває в серпні. Має сильний аромат. Маса 1000 насінин 5-7 г, у великоплідних сортів - 11-15 г. Зберігає схожість 2-3 роки.

Від сходів до настання господарської придатності минає 45-50 діб після сівби, а до дозрівання плодів - 90-120 діб. Коріандр до тепла не дуже вимогливий, відносно холодостійкий. Сходи витримують короткострокові заморозки до -4...-5°С. Проростання насіння починається за температури +8...+10°С. За цих умов сходи з'являються через 15-20 діб; за більш високої температури - через 8-10 діб після сівби.

Рослина досить посухостійка, але перші фази свого росту і розвитку, а також у період утворення квітконосних стебел, цвітіння і формування насіння потреба її у волозі досить велика, а в разі нестачі її різко знижується врожай плодів і вміст ефірних олій. Сівбу необхідно здійснювати рано навесні, коли ґрунт ще містить достатньо вологи. За нестачі вологи в ґрунті сходи бувають дуже зрідженими, а рослини швидко переходять до стеблування і цвітіння, минаючи фазу розетки.

Коріандр - світловимоглива рослина. На затінених ділянках дозрівання плодів затягується і вихід ефірної олії знижується.

Рослина вимоглива до родючості ґрунту. Для неї найбільш придатні легкі та середнього механічного складу супіщані та суглинисті чорноземні, багаті органічною речовиною ґрунти з нейтральною або слаболужною реакцією (рН 6,5-7,5). Важкі глинисті, заболочені та кислі ґрунти для висіву цієї рослини не придатні. Дуже важливо при появі сходів не давати розвиватися бур'янам, оскільки насіння проростає повільно. На високородючих, чистих від бур'янів ґрунтах за достатнього забезпечення вологою коріандр дає зелень ніжної консистенції.