Насінництво

Вівсяний корінь- рослина самозапильна, під час насінництва необхідно вистежувати різні сорти на відстані не менш як 50 м на відкритій місцевості та 20 м на захищеній. Він може перезапилюватися диким родичем - козлобородником, з рослин якого за відсутності культивованих форм можна відібрати господарсько корисні рослини.

Перед збиранням коренеплодів проводять сортове обстеження за зовнішнім виглядом рослин. Бракують рослини, що застебльовувалися в перший рік життя. Збирають коренеплоди пізньої осені, дуже обережно підкопуючи садовими вилами. Їх очищають від листя, залишаючи черешки завдовжки 1,5-3 см, і закладають на зберігання в підвали, перешаровуючи вологим піском. Зберігають, як моркву. Можна залишати маточники зимувати в ґрунті, не викопуючи їх. У такому разі коренеплоди вкривають на зиму утеплювальним матеріалом.

Наступного року рано навесні маточники оглядають, відбирають здорові й типові, підрощують на світлі та висаджують у ґрунт на добре прогріту сонцем ділянку в третій декаді квітня широкорядним способом за схемою 45x25 см. Перед висадкою кілком роблять отвір, поливають, на дно ямки кладуть кілька зерен суперфосфату і висаджують коренеплід. З коренеплодів, залишених у ґрунті, ранньою весною знімають утеплювальний матеріал, ґрунт розпушують, рослини підживлюють з розрахунку 60 г городньої мінеральної суміші на 10 л води.

Догляд за рослинами полягає у регулярних розпушуваннях ґрунту, прополках бур'янів, за необхідності - у поливах. Після побуріння суцвіть квітконоси багаторазово в міру дозрівання зрізають. Дозарюють у тіні під навісом, потім обмолочують, відварюють домішки. Насіння досушують. Воно зберігає схожість 3-4 роки.