Морфобіологічні особливості та екологічні умови вирощування

Вівсяний корінь- Tragopogon porrifolius - дворічна самозапильна рослина родини Айстрові. У перший рік життя формує коренеплід і невелику прикореневу розетку численного листя, на другий рік - цвіте й утворює насіння. Листки розетки (їх понад 30) лінійно-ланцетні, сірувато-зелені, догори спрямовані, розширені біля основи і загострені на вершині. Довжина їх 60-70, ширина - 1,7-2 см.
Коренеплід циліндричний, загострений донизу або подовжено-конічний, сірувато-білий або світло-жовтий, гладенький, м'ясистий, завдовжки 15-30, діаметром 3-4 см. М'якоть біла, соковита. Має численні тонкі бічні корені.

Стебло прямостояче, вгорі гіллясте, висотою 80-150 см. Квітки язичкові, пурпурові або фіолетово-червоні, зібрані в суцвіття-кошики, розташовані поодиноко на довгих квітконосах. Плід - сім'янка, з тонким загостреним дзьобиком і бруднувато-білим чубчиком. Плоди при дозріванні легко розносяться вітром. Насіння вузьке, подовженої форми, світлувато-коричневе. Маса 1000 насінин - 14,6 г.
Рослина холодостійка, коренеплоди можуть зимувати в ґрунті. Вологолюбна рослина, на півдні вирощують тільки при зрошенні. Вівсяний корінь потребує родючих ґрунтів із глибоким орним шаром і нейтральною або слаболужною реакцією. Він добре росте на легких ґрунтах, багатих органічними речовинами.