Висаджування

Не можна допускати розриву в часі між обробкою ґрунту та висаджуванням картоплі. При цьому слід мати на увазі, що оптимальні весняні строки сприяють формуванню максимальної листової поверхні та швидшому росту бульб. У цьому разі можна отримати врожайність бульб 20-40 кг з 10^м2. Урожай завжди вищий, якщо висаджувати тільки сортову картоплю, надбавка її становить до 20%.

Визначення оптимальних термінів висаджування має суттєве значення для одержання продукції в бажаний період і величини врожаю. Запізнення зі строками висадки знижує продуктивність рослин. Відомий учений-картоплярівник Б.А. Писарєв стверджує, що кожен протермінований день висаджування від оптимального весняного строку неминуче призводить до недобору врожаю в середньому на Зкг з однієї сотки і в наступні 10-15 діб - на 5-6 кг. Починати висадку слід, не чекаючи оптимальної температури для проростання бульб, а в міру досягнення стиглості ґрунту. Однак у всіх випадках необхідно дотримуватися основного правила: щоб молоді сходи не потрапили під заморозки.
На легких піщаних і супіщаних ґрунтах, піднесених місцях і південних схилах бульби висаджують раніше, ніж на важких суглинкових і глинистих ґрунтах. Насамперед садять продовольчу картоплю ранньостиглих сортів, бульби яких пророщувалися 60-75 діб. Потім приступають до висаджування середньоранніх і середньостиглих сортів із пророщуванням 30-35 діб у зайнятому парі. Слідом садять непророщені бульби середньопізніх сортів, а також насіннєву картоплю. Після закінчення висаджування картоплі на насіннєвих ділянках приступають до висаджування пізньостиглих сортів на продовольчі цілі.

Неодмінними умовами інтенсивного проростання бульб і одержання повноцінних сходів є тепло, волога та рихлий стан ґрунту. Насамперед строки висаджування картоплі визначаються ступенем прогрівання ґрунту. Бульби у більшості сортів починають проростати, коли на глибині 10-12 см на легких і 6-8 см на важких ґрунтах встановиться температура +7...+8°С. За нижчої температури поява сходів затримується, посилюється захворювання рослин різними хворобами (чорна ніжка), що призводить до зріджування сходів, пов'язаного із загибеллю паростків, а в низці випадків і з загниванням бульб. Більш раннє висаджування при температурі ґрунту +4...+5°С допустиме лише пророщеними бульбами. Багаторічні спостереження за погодою показують, що ймовірність сильного ушкодження сходів картоплі заморозками за умови висаджування її в оптимальні строки незначна.

Нерідко термін висаджування картоплі збігається із зеленінням берези, коли на ній починають розпускатися бруньки. До цього часу ґрунт уже добре прогріється. А народний календар свідчить: з Миколи весняного (22 травня) саджай картоплю (у середній смузі). Астрологи вважають, що картоплю треба садити на спадному Місяці і до того ж під час перебування його у відповідних знаках Зодіаку (Місяць у Козерозі). Досвід овочівників-аматорів показує, що починаючи з середини квітня вона має бути готовою до висадки. Іноді наприкінці квітня починають висадку картоплі, а зазвичай садять на початку травня.

У разі випадання рясних дощів висадку картоплі відкладають до підсихання ґрунту. Весняні строки висаджування сприяють формуванню максимальної площі листя і швидшому накопиченню врожаю. Під час висадки в перезволожений ґрунт спостерігають залипання бульб, через що припиняється доступ повітря до них. У результаті поява сходів затримується на 3-7 діб, відбувається загнивання і задуха маткових бульб, сходи зріджуються.

У поліссі та лісостепу висадку розсади і пророщених бульб для отримання ранньої продукції картоплі проводять зазвичай у третій декаді квітня, іноді іззастосуванням тимчасових плівкових укриттів, а основне висаджування - у першій-на початку другої декади травня (оптимальні строки - 5-15 травня), з тим, щоб сходи не потрапили під весняні заморозки. Висаджувати картоплю пізніше 20 травня небажано, вона може не дозріти. У південних районах і на легких піщаних ґрунтах, де навесні відбувається швидка втрата вологи, картоплю зазвичай висаджують за температури ґрунту +5...+6°С, тобто в середині - наприкінці квітня.

На півдні можливі також літні висаджування картоплі на початку червня, що забезпечують отримання поліпшеного насіннєвого матеріалу. При цьому основна маса бульб розвивається у вересні в умовах знижених температур ґрунту. Це сприяє зниженню ступеня виродження картоплі (її ниткоподібності). Крім того, в цей період припиняється масовий літ попелиці, і зараження вірусними хворобами скорочується. Літні посадки розміщують повторно після капусти білокачанної ранньої, огірка, цибулі ріпчастої на зелень, гороху овочевого, зелених. Краще висаджувати картоплю, отриману від літніх посадок минулого року. Яровизацію починають за 40-50 діб до висадки. Спочатку 5-7 діб бульби витримують при температурі +22...+30°С, а решту часу - при +8...+10°С у світлому, добре вентильованому приміщенні. Це дає можливість отримати короткі, але потужні темно-зелені паростки. Для посилення проростання нижніх вічок великі бульби ріжуть уздовж у день висадки. Потім протягом 2-5 хв бульби замочують у розчині одного з дозволених пестицидів, аміачної селітри - 0,4 кг на 10 л води, суперфосфату - 0,4 кг і тіосечовини - 0,2 кг на 10 л води.

Терміни висадки для південної степової частини України 5-10 червня. Якщо ґрунт сухий, за 2-3 доби до висадки його поливають нормою 300 л води на 10^м2. Перед висадкою поле культивують на глибину 8-10 см. Бульби висаджують широкорядним способом за схемою розміщення 70x20 см на глибину 6-8 см. До появи сходів ділянку не поливають через можливу фізіологічну задуху бульб (вигляд звареної картоплі) у ґрунті за високої температури. Після сходів (через 30 діб) протягом вегетаційного періоду дають 3-4 поливи нормою 300-400 л води на 10^м2, підтримуючи вологість ґрунту 75-80% НВ. Після кожного поливу розпушують міжряддя, двічі картоплю підгортають (за висоти 12-15 см і у фазі бутонізації), 2 рази проводять прочищення від домішок інших сортів і хворих рослин (за масових сходів і у фазі цвітіння). При цьому у вибракованих рослин викопують бульби. Разом із цим проводять обприскування проти хвороб і жука колорадського. Збирають бульби на початку жовтня.

Картоплю за звичайного весняного строку вирощування висаджують широкорядним способом з міжряддями 60 см і 70 см. В умовах надмірного зволоження застосовують висаджування з міжряддями 90 см. За середнього розміру бульб (50-60 г) і середньої родючості ділянки висадку проводять за схемами розміщення рослин 60x25 см, 60x30 см, 70x20 см, 70x25 см. Великі бульби (70-80 г) висаджують за схемами 60x35 см, 70x30 см, 70x35 см, тобто рідше, ніж середні. На високородючих ґрунтах посадка картоплі може бути більш щільною (зменшують відстань між рослинами в ряду). Ранньостиглі сорти висаджують густіше, ніж більш пізньостиглі, тому що кущ ранньої картоплі до літнього збирання не встигає повністю використати більшу площу живлення.

При вирощуванні великими бульбами середня норма висадки 3,0-3,8 кг на 10^м2, середніми - 2,5-2,9, дрібними - 1,6-1,8 і вершинками - 0,6-0,7 кг на 10^м2. Витрата насіннєвого матеріалу під час висаджування частинами бульби знижується до 2 кг на 10^м2, або в 1,5-2 рази порівняно з використанням звичайних за масою цілих бульб.

Густота рослин картоплі має відповідати її біологічним особливостям, створювати передумови для прояву потенційних можливостей у збільшенні врожаю за рахунок створення потужної розвиненої листової поверхні та кореневої системи. Густота залежить від родючості ґрунту, розміру бульб і сортових особливостей. Оптимальна густота рослин на час збирання коливається від 40 до 100 кущів на 10^м2. Зріджені посадки є розсадниками бур'янів - носіїв хвороб, особливо вірусних. Слід також мати на увазі, що при розрідженій посадці картопля швидше вироджується, ніж при загущеній. Це важливо пам'ятати при висадці на насіннєві цілі.

На добре окультурених, родючих ґрунтах густота рослин більша, ніж на менш родючих без внесення достатньої кількості добрив. Оптимальна густота рослин у різних районах приблизно така: для півночі та північного заходу - 50-55 кущів на 10^м2, в областях підзолистої та лісостепової зони - 40-50 кущів (40-45 кущів на піщаних і супіщаних ґрунтах і46-50 кущів на суглинках), у всіх зонах з нестійким зволоженням і особливо посушливих - 40 кущів, при зрошенні - 45-55 кущів на 10^м2. При вирощуванні насіннєвої картоплі густоту рослин збільшують до 60-70 кущів на 10^м2. Для великих бульб густота становить 40-50 кущів на 10^м2, дрібних - 60-70 кущів.

Ранньостиглі сорти, які формують менш розвинену надземну масу рослин і кореневу систему, висаджують густіше, пізньостиглі, а також різані (частини бульби, вершинна частина) і дрібні бульби - рідше. Для ранньостиглих сортів густота рослин має становити 60-65 кущів на 10^м2, а пізньостиглих - 45-55 кущів. Посадки ранньостиглих сортів на насіннєві цілі повинні мати не менше 70-80 рослин на 10^м2. Висаджують бульби з таким розрахунком, щоб мати в посадках стеблостій у межах 250-260 штук на 10^м2.

Великий вплив на величину врожаю чинить глибина висадки. Вона визначається ґрунтово-кліматичними умовами, термінами висаджування, величиною бульб і характером подальшого догляду за рослинами. Не слід прагнути висаджувати бульби якомога глибше, а лише на таку глибину, щоб помістити їх у досить вологий і пухкий шар ґрунту - приблизно на 6-8 см на рівній поверхні та 10-12 см на гребеневій. Збільшення глибини загортання бульб до 12 см на рівній поверхні затримує сходи і знижує врожай у ранні строки на 20-30%.

У районах з помірним кліматом для кращого прогрівання і проростання бульби картоплі на рівній поверхні висаджують дрібно на глибину 3-4 см. Сходи, що з'явилися, повністю засипають ґрунтом. Цю операцію проводять через тиждень після сходів. У результаті на засипаній частині стебла утворюються додаткові столони, що сприяє підвищенню врожаю картоплі. Крім того, при використанні цього способу засипаються сходи бур'янів. У цьому разі фактично проводиться підгортання рослин у ранні терміни.

Під час висаджування в гребені глибина загортання їх на легких супіщаних ґрунтах 8-10 см, на заплавних землях і торфовищах - 6-8 см, на суглинкових ґрунтах - 5-6 см, рахуючи відстань від верхньої частини бульби до поверхні ґрунту. У районах із сухим і спекотним кліматом запізнювання з висаджуванням спричиняє необхідність глибшого загортання бульб (на 3-6 см глибше), поміщення їх у шар ґрунту, що зберіг достатню кількість вологи. У районах достатнього зволоження, північних і лісостепових, бульби зашпаровують на рівній поверхні на глибину 6-8 см, на гребеневій - на 10-12 см, у південних районах - 10-14 см, а за зрошення - 10-12 см. Таким чином, що вологіший, холодніший клімат і важчі ґрунти, то меншою має бути глибина висаджування картоплі, і навпаки, що клімат спекотніший і сухіший, а ґрунти легші, то більшою має бути глибина висаджування.

Якщо картоплю саджають глибоко, то одержують більше дрібних бульб, і навпаки, на розпушеному ґрунті одержують бульби більші. Досліди показали, що найбільша бульба дає 6-7 дрібних, а дрібна, у 2 см діаметром, виробляє три великі бульби. Вигідніше садити бульби середньої величини.

До часу висадки картоплі проводять такі роботи. Якщо ділянку було зорано або перекопано восени, відразу ж після весняного поверхневого вирівнювання граблями (або бороною) роблять необхідну розмітку ділянки, тобто намічають її межі, ряди, доріжки тощо та складають попередній план висаджування. Напередодні висадки готують добрива для внесення їх у лунки або смугою в майбутні ряди картоплі. У виборі видів добрив, доз та їх співвідношень існує дуже багато рекомендацій, які за певних умов вирощування дають надбавку врожаю.

Вельми цікавим є досвід вирощування картоплі київського овочівника-аматора В. А. Хілін-ського. Суть його технології висадки полягає в такому. Перед висаджуванням удобрювальну суміш він готує із золи (основна частина), сухого пташиного посліду та карбаміду. Золу від спалювання в печі дров, хмизу, стебел рослин та іншого сміття збирає протягом року. На одне відро (Юл) золи бере 5-7 склянок сухого пташиного посліду та 200-300 г карбаміду. Усе це ретельно перемішує. Суміш розсипає смугою на поверхню ґрунту вздовж ряду (по шнуру) з розрахунку 0,8-1 л на 1 погонний метр. Потім смугу розпушують ручним культиватором на глибину 10-15 см. При цьому удобрювальна суміш добре змішується з ґрунтом.

На вирівняну поверхню вздовж рядка (по шнуру) укладає, не заглиблюючи в ґрунт, посадкові бульби через 25-35 см. Робить це обережно, щоб не пошкодити паростки і коріння бульби. Укладені в ряд бульби прикриває пухким ґрунтом на висоту приблизно 8 см. В кінцевому підсумку виходить невисокий гребінь. Ємність (піддон) з посадковими бульбами прикриває мокрою тканиною, щоб коріння пророщених бульб не пересохло.

Більшість городників-аматорів після вирівнювання ділянки маркують її, заздалегідь намічаючи ряди, у які висаджуватимуть картоплю, спеціальним маркером, що нагадує граблі з дерев'яними зубами, розташованими на відстані 60-70 см один від одного. Перший прохід маркера роблять по натягнутому біля краю ділянки шнуру, направляючи по ньому крайній зуб маркера. Висаджувати можна і під шнур, але це менш зручно і вимагає більше часу.

Для дотримання відстані між бульбами в рядку (20-35 см залежно від сорту і родючості ґрунту) застосовують заздалегідь виміряні палички. При висаджуванні картоплі на рівній поверхні на маркованих лініях роблять лопатою лунки глибиною 6-8 см або борозни, в які розкладають пророщені насіннєві бульби корінням донизу, втиснувши трохи в ґрунт. Потім вносять у лунку або відмічені місця борозни по дві жмені напівперепрілого гною або торфонавозного компосту (0,5-1 кг) іжменю (1 склянка) золи зі стебел кукурудзи, соняшнику або соломи злакових і по 1 чайній ложці аміачної селітри і суперфосфату. Потім лунки або борозни засипають ґрунтом, а ділянку вирівнюють граблями. Щоб коренева система бульб, пророщених у вологому середовищі, не постраждала від яскравих сонячних променів, висадку проводять увечері або в похмурий день.

Для того щоб висадити ранню картоплю в ґрунт, який щойно відтанув, але ще не дозрів, борозни нарізають ще восени, а навесні розкладають у них бульби і вносять добрива. Якщо ґрунт мажеться, бульби зверху присипають шаром 2-3 см раніше заготовленого ґрунту, а після настання стиглості остаточно засипають ґрунтом із бортів борозни. Для кращого прогрівання ґрунт укривають старою, вживаною плівкою.

На супіщаних і піщаних ґрунтах, у районах недостатнього зволоження й особливо на півдні країни на всіх типах ґрунтів, де всі технологічні прийоми мають бути спрямовані на збереження вологи в ґрунті, вирощують картоплю на рівній поверхні. За такої посадки ґрунт випаровує вологи менше, ніж на профільованому, що має велике значення в умовах посушливої весни та літа.

У північних районах із надлишковим і достатнім зволоженням, на важкосуглинкових, торф'янистих ґрунтах, на низинних ділянках із холодними ґрунтами і з близьким стоянням ґрунтових вод для поліпшення передпосадкового обробітку ґрунту попередньо нарізають гребені та гряди. Ґрунт на профільованій поверхні швидше прогрівається (наприклад, у середині гребеня температура вища на 1,5-3°С), що сприяє створенню кращого водно-повітряного і теплового режимів, забезпечуючи одержання більш дружних і повних за густотою сходів. Гребені та гряди формують як у весняний період, так і з осені.

Навесні гребені нарізають підгортальником або формують мотикою за 3-5 діб до висаджування шляхом переміщення ґрунту з центру міжряддя завширшки 60-70 см у ряд, насипаючи його заввишки 22-25 см. Щоб отримати картоплю в найбільш ранні терміни, деякі городники формують гребені пізньої осені. Під дією зимових морозів ґрунт у заздалегідь підготовлених гребенях стає досить пухким. Навесні перед висаджуванням картоплі в гребенях роблять лунки глибиною 8-10 см на відстані 20-35 см у рядку, розкладають у них пророщені бульби та засипають ґрунтом.

У разі надмірного перезволоження ґрунту насипають вищі гребені та збільшують ширину міжрядь. Наприклад, за ширини міжрядь 80 см формують гребені висотою 25-30 см, а за ширини 90 см - 35-40 см. Однак при цьому зменшується густота рослин у посадках. Тому, щоб не знизити врожай картоплі, висаджують її в гребінь на відстані 15-20 см між бульбами.

Органічні та мінеральні добрива вносять до повного формування гребенів, коли вони сягають висоти 12-15 см, шляхом розкладання на підготовлену поверхню з подальшим рівномірним закладенням. Цей прийом дає змогу економніше й ефективніше використовувати добрива, але він дещо трудомісткий. Органічні та мінеральні добрива можна вносити також рівномірно по всій поверхні ділянки до утворення гребенів. Після цього її перекопують на глибину 8-10 см і формують гребені.

Гребені зберігаються протягом усього вегетаційного періоду картоплі. Ґрунт у них тривалий час залишається в добре аерованому, прогрітому стані, він легко "скидає" воду під час зливових дощів.

У роки з недостатнім зволоженням на легких ґрунтах північної зони найкращі результати дає слабко гребниста посадка картоплі з подальшим згладжуванням гребенів під час боронування. Це дає змогу зменшити величину випаровування вологи та забезпечити нормальний розвиток рослин.

Іншою формою поверхні на перезволожених ділянках можуть бути гряди. При цьому усувається можливість затоплення ділянки, особливо в умовах холодної і сирої весни та літа. На такій ділянці роблять також водовідвідні канави. Це дає змогу раніше обробити ґрунт перед висаджуванням картоплі.

Грядки також формують мотикою або лопатою за 5-6 діб до висаджування заввишки 15-20 см і завширшки 120-140 см, включно з дорогами між грядками. Стінки гряд мають бути пологими, а не прямовисними. Вийнятий з канав ґрунт розподіляють граблями по всій гряді. На поверхні гряди розміщують два ряди картоплі з міжряддями 70 або 90 см. Ряди розташовують на відстані 25 см від краю гряди.

Механізована технологія висаджування картоплі у фермерських та інших господарствах передбачає використання картоплесаджалок. Застосування саджалки САЯ-4 дає змогу зменшити витрати праці у 8-10 разів порівняно з розкладкою пророщених бульб вручну в борозни. Прогріті бульби висаджують саджалкою СН-4Б. За допомогою транспортера-навантажувача ТЗК-30 бульби вантажать в автомобілі-самоскиди, вивозять у поле і механізовано завантажують ними саджалки КСМ-4, КСМ-6 з великими бункерами.