Морфобіологічні особливості та екологічні умови вирощування

Броколі (Brassica oleraceae L. convar. botrytis (L.) Alef. var. cymosa Ditch.) - однорічна та дворічна овочева рослина родини капустяні. Це перехідна форма від листової до цвітної капусти. Поряд з однорічними є форми, здебільшого білого, жовтого та пурпурного суцвіття, яке дозріває лише на другий рік.

Рослина броколі досягає висоти 70-100 см і більше. Стебло (качан) м'ясисте, закінчується пухким суцвіттям (головка). Протягом усього вегетаційного періоду рослина утворює бічні пагони завдовжки 15-20 см, на яких виростають дрібніші суцвіття. Листки лировидні, довго-черешкові, досить великі, по краях хвилеподібно-вигнуті, суцільнокраї. Пластинка листка характерної ліровидної форми з білувато-зеленими жилками, вкрита восковим нальотом. Коренева система проникає на глибину 40-50 см, але основна маса коренів залягає на глибині 20-25 см, тому передбачають мілкий обробіток міжрядь. Орган броколі, як і капусти цвітної, - голівка, яка представляє собою суцвіття у вигляді пучка квітконосних бутонів з частиною пагона. За зовнішнім виглядом вони схожі, відрізняються ступенем деформації зачатків квіток (будовою суцвіття), що складаються у броколі з деформованих темно-зелених (у ранньостиглих сортів) або фіолетових (у пізньостиглих сортів) бутонів, закритих зеленими чашолистками. Зустрічаються також сорти з синюватим або білим забарвленням суцвіть

За типом формування основного і бічних суцвіть або довгих пагонів броколі буває голівчаста (спаржева) і гілляста (нащадкова). У спаржевих сортів головка теж не завжди виходить такою щільною, як у капусти цвітної. Крім того, сорти броколі розрізняються за формуванням суцвіття. Ранньостиглі сорти утворюють невелику, пухку центральну голівку й одночасно бічні головки в пазухах листків. Пізньостиглі сорти спочатку формують більш велике і щільне центральне суцвіття, а бічні суцвіття утворюються після зрізання центрального. У гіллястих або нащадкових сортів у їжу йдуть ніжні видозмінені пагони з щільно зімкнутими недорозвиненими бутонами. Після зрізання головних пагонів відростають бічні, які прибирають у 2-3 прийоми. Якщо суцвіття не зрізати, воно розпадається на квітконосні китиці.

Броколі володіє підвищеною ремонтантною здатністю: після видалення верхівкового (центрального) суцвіття - в пазухах листя з'являються нащадкові суцвіття, що збільшує продуктивність рослин до 150%.

Квітки у броколі жовті. Вони більші, ніж у білокачанної та цвітної капусти. Плід - стручок, довжиною 6-8,5 см. Насіння дрібніше, ніж у капусти цвітної, темно-коричневе або коричнево-чорне, прикріплене до перегородки. Маса 1000 насінин - 2,5-3,2 г.
Вегетаційний період залежно від сорту коливається від 75 до 150 діб. Головчаста броколі відрізняється довшим вегетаційним періодом.

Броколі - холодостійка рослина, для свого розвитку потребує невеликої кількості тепла (+16...+20°С). Стійка до знижених температур, витримує заморозки до - 1...-10°С. Однак холодостійкість мають її пізньостиглі сорти. Порівняно з капустою цвітною вона більш чутлива до підвищеної температури. У спекотну суху погоду суцвіття броколі ранньостиглих сортів формуються дуже швидко, а в спекотні та сонячні дні легко проростають і рослина зацвітає. Навпаки, восени в прохолодну погоду броколі довгий час зберігає всі товарні якості. Тому в південних районах вона здебільшого придатна для ранньовесняного та осіннього вирощування, особливо перспективна в умовах полісся і лісостепу.
Броколі, як і інші види капусти, вологолюбна рослина. Різко знижують урожай і якість продукції сухість повітря і відсутність вологи в ґрунті. Тому рослини необхідно рясно і своєчасно поливати. Погано росте і утворює дрібні суцвіття в довгі літні дні. На відміну від капусти цвітної, броколі менш вимоглива до ґрунтової родючості, хоча потреба в азоті дещо більша, особливо наприкінці вегетаційного періоду.