Підрозсадники первинного насінництва

У розсаднику добору клонів оздоровлений матеріал висаджують розріджено 70×40-50 см, що сприяє збільшенню кількості кущів з 10 і більше бульбами, які збирають, як клони. При цьому зростає і середня маса насіннєвої бульби. Розміщують розплідник на добре окультурених ділянках із просторовою ізоляцією від джерел і переносників вірусних інфекцій не менше ніж 500 м. За розмірами розплідник має забезпечити виконання плану добору клонів з урахуванням бракування хворих кущів. У вегетаційний період усі рослини оцінюють візуально і 2-3 рази перевіряють на вміст вірусів у латентній формі. Крім хворих, видаляють і недорозвинені рослини. Після останньої серологічної перевірки рослин на приховану інфекцію через 2-3 доби проводять добір безвірусних клонів.

Узимку та на початку весни клони оцінюють за рослинами, вирощеними в теплицях від індексів, узятих від однієї-двох бульб кожного клону. Визначають хворі рослини за зовнішніми симптомами, додатково застосовують серодіагностику для виявлення рослин, уражених вірусами в латентній формі. Уражені вірусами рослини та відповідні їм клони вибраковують.

Навесні, перед висаджуванням, клони проглядають і в разі виявлення хоча б однієї бульби, ураженої грибними або бактеріальними хворобами, вибраковують. Одночасно їх групують за кількістю бульб - 8-10; 11-12; 13-14 тощо. Це дає змогу розмістити їх у полі ярусами під час висаджування і забезпечує кращу організацію роботи під час бракування. За окремими крупнобульбовими сортами допускається в клоні 6-8 товарних бульб.

У розпліднику випробування клонів бульби висаджують на одному або двох рядах, розміщуючи одну біля іншої ярусами. Між ярусами залишають доріжку завширшки щонайменше 1,4 м. Між сортами відстань така сама (дві борозни). Під час висаджування розкладають бульби за схемою 70×35-40 см у попередньо нарізані борозни та присипають їх з утворенням гребенів.

Перший огляд і видалення рослин, уражених вірусними хворобами, проводять за висоти їх 15-20 см. Вдруге клони оцінюють під час бутонізації - цвітіння із застосуванням на оздоровленому матеріалі серодіагностики для виявлення рослин, уражених вірусами. Після бракування за результатами серодіагностики, але не пізніше, ніж за 7-8 діб, у розсаднику знищують надземну масу рослин, не допускаючи її відростання, а через 12-14 діб збирають урожай. При цьому бульби від кожного куща викладають у лунки для оцінки клонів за продуктивністю.

Якщо під час знищення надземної маси рослин ще не утворилося під кущем необхідної кількості насіннєвих бульб, то посіви обробляють проти попелиці. Перше обприскування проводять після серодіагностики, наступні - через кожні 8-10 діб і так до знищення маси. Під час збирання вибраковують клони, в яких виявлено хоча б одну бульбу, уражену стебловою нематодою, чорною ніжкою, гниллю кільцевою, паршею порошистою. Посадковий матеріал від здорових клонів об'єднують і закладають на зберігання.

У розпліднику супер-супереліти висаджують наступного року бульби, отримані в розпліднику випробування клонів. Їх ретельно перебирають, поділяють на фракції, проводять бульбовий аналіз і висаджують картоплесаджалкою з густотою 50-70 тис. на 1 га залежно від розміру фракції. Ширина доріжок між сортами 1,4-2,8 м (дві-чотири борозни).

Прочищення посівів супер-супереліти проводять 2-3 рази, починаючи з висоти рослин 15-20 см. Контрольний аналіз на приховану форму вірусної інфекції проводять у зимово-весняний період під час індексації бульб або у фазах бутонізації та цвітіння. Для цього з розплідника за кожним сортом відбирають проби від 50 рослин з 1 га, але не більше ніж від 200 рослин (або бульб для індексації). У разі використання як вихідних мікроклубень або пробіркових рослин для серодіагностики беруть 400 рослин з гектара кожного сорту.

У розсаднику для вирощування супереліти висаджують картоплю з розсадника супер-супереліти. Передпосадкова підготовка бульб і густота рослин, догляд за посадками, фітосанітарні прочищення, контрольний серологічний аналіз на приховану форму вірусної інфекції та оформлення документації на всі проведені роботи аналогічні до тих, які проводяться в розпліднику супер-супереліти. Навесні з посадкового матеріалу супереліти відбирають пробу бульб для ґрунтоконтролю. Під час реалізації супереліти іншим господарствам на кожну партію насіння оформляють такі самі документи, як на еліту.

У розпліднику для вирощування еліти використовують посадковий матеріал, отриманий у розпліднику супереліти. Тут застосовують необхідний комплекс технологічних і насінницьких прийомів та систему заходів щодо захисту від шкідників і хвороб, що сприяє отриманню здорових бульб, які мають відповідати вимогам стандарту. Густоту рослин у розсаднику підтримують на рівні 60-70 тис. на 1 га. За вегетаційний період проводять 2-3 фіто-патологічні та сортові прочищення.

Науково-дослідними установами розроблено біотехнологію одержання мікродобин у пробірковій культурі (in vitro). На її основі з'явилася можливість скоротити терміни відтворення еліти картоплі до 3 років. Прискорене надходження оздоровленого садивного матеріалу на товарні посіви підвищує врожай картоплі.

Відтворення еліти за скороченою схемою передбачає в перший рік одержання бульб і рослин in vitro (пробіркової культури) в лабораторних умовах і закладання ними розплідника супер-супереліти в полі; на другий рік - розплідника супереліти і на третій - розплідника еліти. Для виробництва 100 т еліти за такою схемою необхідно виробити близько 5200 мікроклубень або рослин in vitro.

У розсаднику супер-супереліти висаджують мікроклубні або рослини in vitro, отримані в лабораторних умовах влітку і восени минулого року, а також навесні поточного року. Висадку проводять у нарізані з осені гребені на глибину 6-8 см. При вирощуванні в розпліднику різних сортів відстань між ними залишають не менше 1,4 м. У вегетаційний період посадки супереліти прочищають 2-3 рази при досягненні рослинами висоти 15-20 см. На кожне прочищення складають акт. Контрольний аналіз на приховану зараженість вірусними хворобами проводять у фазах бутонізації та цвітіння. Для цього з розплідника беруть 400 рослин з 1 га кожного сорту.

Отримані бульби висаджують у розпліднику супереліти, густота рослин 60-65 тис. на 1 га. Фітосанітарні прочищення, контрольний серологічний аналіз на приховану форму вірусної інфекції та оформлення документації на всі види робіт такі самі, як і у відповідному розпліднику за відтворення еліти за п'ятирічною схемою.

У кожному господарстві, окрім південних областей, вирощують насіннєву картоплю на всю площу посадки. Основою насінництва є насіннєві ділянки, які в кожному господарстві займають не менше 30% загальної площі картоплі. Вирощують не більше чотирьох районованих сортів різних строків дозрівання. Спеціально створюють відділення, бригади, ланки, на які покладають відповідальність за якість виробленого посадкового матеріалу.

Обсяги виробництва та закладку насіннєвих бульб на зберігання встановлюють із розрахунку 4-4,5 т на 1 га площі, запланованої для посадки картоплі. Не допускається повернення картоплі на колишнє місце раніше ніж через 3-4 роки. У разі вирощування на одному полі різних сортів і репродукцій картоплі між ними залишають вільну смугу завширшки 1,4 м.На кожні 100 га посадок у господарствах усіх зон, окрім степу, де щорічно завозять насіннєвий матеріал на всю площу картоплі, під час завезення репродукційного вихідного матеріалу (перша і друга репродукції) закладають розплідники розмноження і насіннєві ділянки таких розмірів: розсадник розмноження - 10 га (висаджують бульби першої та другої репродукцій); насіннєва ділянка - 25 га (висаджують бульби другої та третьої репродукцій); товарні посіви - 65 га (висаджують бульби третьої та четвертої репродукцій). Це дає можливість підвищити врожайність картоплі на 20-30%.

Важливе значення в поліпшенні якостей бульб мають прочищення посадок від хворих рослин і домішок інших сортів. Прочищення - обов'язковий захід, завдяки якому підтримують районовані сорти в чистому та здоровому стані.

Для проведення прочищень у кожному господарстві створюють спеціальні насінницькі ланки, вчать членів ланки, як здійснювати роботи. Організовує прочищення фахівець господарства, який несе повну відповідальність за якість і терміни виконання робіт. На насінницьких посадках протягом вегетаційного періоду проводять не менше двох прочисток.

Першу прочистку проводять, коли рослини досягнуть 15-20 см висоти. У цей час добре проявляються ознаки таких вірусних хвороб, як зморшкувата і смугаста мозаїка, скручування листя. Крім того, перше прочищення пов'язане з початком масового льоту попелиць - основних переносників вірусів. Коли перед цим посадки звільняються від уражених вірусами кущів, тоді можна попередити інтенсивне перенесення вірусних хвороб із хворих рослин на здорові. Тому перше прочищення проводиться в короткі терміни, за 3-4 робочих дні, що істотно підвищує його ефективність. Уражені кущі викопують, а рослини разом із маточними бульбами виносять із поля та знищують (спалюють або закопують).

Друге прочищення проводиться на початку цвітіння картоплі. У цей час добре помітні сортові домішки та хворі рослини. Воно дещо складніше за перше, бо рослини та молоді бульби, які також мають бути викопані та вивезені з поля, мають велику вегетативну масу. Це прочищення проводять також у стислі строки, бо затримка його проведення призводить до повторного зараження здорових рослин вірусними хворобами. Крім того, після цвітіння дуже важко видалити домішки інших сортів.

У розплідниках часто доводиться проводити третє прочищення. Воно організовується незадовго до збирання врожаю, або обов'язково до початку відмирання надземної маси рослин. При цьому особливо старанно прочищають посадки від кущів з ознаками в'янення, що вказує на ураженість рослин кільцевою гниллю. Тому якісні та своєчасні прочищення є основним прийомом боротьби з цією хворобою.

Кількість домішок інших сортів і рослин, уражених вірусними, бактеріальними або грибними хворобами, фахівець господарства встановлює шляхом взяття проб за методикою апробації. Від кількості домішок і хворих кущів під час підрахунків залежить норма виробітку. Після кожного прочищення складається акт, де вказують площу посіву, номер поля, назву сорту, кількість домішки та хворих кущів. Посадки на насінницьких дільницях, після проведення прочисток, мають відповідати вимогам "Положення про насінництво картоплі", затвердженого міністерством.

На основі науково-дослідних, технологічних і дослідно-конструкторських розробок Північно-Західного інституту сільського господарства Російської Федерації та Пушкінської дослідної станції Санкт-Петербурзького державного аграрного університету по виконанню методу біотехнології в господарствах зони збудовано й діють пункти первинного насінництва картоплі (ПППНК). На таких пунктах освоюють технологію виробництва безвірусної картоплі.

Прискорене відтворення еліти картоплі з використанням пункту первинного насінництва включає: відбір вихідного матеріалу, термотерапію, виокремлення апікальної меристеми; висаджування in vitro (приготування поживного середовища, створення та забезпечення режимів вирощування); вегетацію рослин in vitro, розмноження рослин in vitro (живцювання, висаджування, укорінення, вегетація); живцювання, висаджування живців у рулони, вирощування живців у рулонах, розмноження їх (живцювання, висаджування, укорінення, вегетація); висадку живців у ґрунт, вирощування рослин із живців (догляд за посадками, фітосанітарні прочищення, прибирання); зберігання бульб першого покоління, перебирання, пророщування насвітлі, висадку, догляд за посадками, фітосанітарні прочищення, прибирання; зберігання бульб другого покоління, перебирання, пророщування на світлі, висадку, догляд за посадками, фітосанітарні прочищення, прибирання.

Протягом усього періоду - з моменту отримання пробіркових рослин до висадки живців у ґрунт - у культиваційних приміщеннях пункту підтримують такі параметри: фотоперіод вночі 8-10 год, вдень 14-16 год; температуру повітря відповідно 16-18 і 20-24°С; освітленість 0-300 лк і (4,5-5,5)хЮ3 лк; відносну вологість повітря 70-80% цілодобово. Крім того, підтримують стерильність під час проведення більшості робіт.