Підготовка картоплі до висаджування

Високоякісне насіння - основа високого врожаю картоплі. Бульби від хворих, вироджених рослин зазвичай дають низький урожай і хворе потомство. Підготовка бульб до висаджування підвищує їх життєздатність та енергію проростання. Якщо необхідно мати ранню картоплю наприкінці травня-на початку червня, посадковий матеріал готують у лютому. Для отримання надранньої продукції бульби пророщують на світлі до 60-75 діб. Цей прийом називають яровизацією картоплі.
Відібрані з осені здорові великі бульби ранньостиглих сортів (Астерікс, Божедар, Бородянська рожева, Гарт, Незабудка, Заклинання) масою 80-100 г (що більші, то врожай вищий) ретельно перебирають, якщо вони прив'яли, замочують на 10-12 год у теплій воді в теплому приміщенні. Потім їх миють, знімаючи з поверхні збудників хвороби і личинки колорадського жука. Вимита картопля не видає в приміщенні запахів, властивих зараженим бульбам. Це сприяє кращому проростанню бульб і отриманню високого раннього врожаю.

Продукцію середньоранніх сортів (Адретта, Гатчинський, Берегиня, Луговський, Водограй, Невський, Світанок київський) отримують у липні. Пророщують бульби цих сортів у березні. Бульби, що проросли в період зберігання, для висаджування не використовують.

Найдоступніші для овочівників-аматорів два способи пророщування: світлове і у вологому середовищі.

При світловому пророщуванні бульби після замочування вибирають з води, підсушують і розкладають в 1-2 шари в неглибокі ящики, які ставлять один на інший. Якщо не вистачає ящиків, можна розкладати бульби у світлому, опалювальному приміщенні на спеціальні столи, полиці, етажерки, підвіконня або стелажі в 1-2 шари. На 1^м2 розміщують близько 50 кг картоплі. Пророщують насіннєві бульби також у вузьких мішках або світлопроникних поліетиленових пакетах з отворами через 10-12 см, діаметром 1,5-2 см для дихання. Мішки або пакети завширшки 28 см і завдовжки 135 см заповнюють на 2/3 об'єму бульбами (близько 12 кг), зав'язують кінці або затискають спеціальними затискачами. Пакет перехоплюють посередині. Мішки підвішують на поперечини ближче до світла (але не на сонці).

Окремі овочівники для пророщування використовують скляні банки. При цьому способі відпадає необхідність підвішувати бульби в пакетах. Їх закладають у трилітрові банки по 2 кг. Банки тримають відкритими, щоб бульби дихали. Для пророщування невеликої кількості бульб їх можна нанизати на тонкий дріт, шпагат або волосінь і розвісити біля вікон і дверей балкона, потім регулярно повертати, щоб усі їхні частини добре освітлювалися. При рівномірному і достатньому освітленні на них утворюються міцні паростки.

На початку пророщування температура повітря має бути на рівні +18...+20°С, але через 2 тижні її зменшують до +12...+15°С. Температуру регулюють відкриттям кватирки. Ящики можна виносити на терасу або в теплицю - туди, де світло і порівняно прохолодно. Освітлення може бути як природне, так і штучне: лампами денного світла або звичайними електролампочками з розрахунку 60-75 Вт на 1^м2. При штучному освітленні придатне будь-яке темне тепле приміщення. Освітлюють бульби з моменту утворення паростків по 12-14 год на добу.

Скляні банки спочатку ставлять на шафу, де тепліше, а потім тримають біля вікна, у більш прохолодному місці. Світло необхідне для того, щоб паростки були міцними і самі бульби позеленіли, загартувалися. Це оберігає їх від захворювань, дає змогу активніше рости після висадки за не завжди сприятливих погодних умов. Для прискорення розвитку коренів у ящики можна додати торф, перегній, будь-який ґрунт, але потім висаджувати пророщені в них бульби слід дуже обережно, не порушуючи коріння, яке утворилося.

У процесі пророщування через 7-10 діб бульби оглядають, виділяючи хворі та з ниткоподібними паростками. Їх потім відбраковують. На здорових бульбах утворюються 5-7 коротких товстих темно-зелених паростків, що міцно сидять на них, довжиною близько 0,5 см. Після висаджування такі бульби досить швидко вкорінюються і дають сходи на 8-10 діб раніше, ніж бульби непророслі. Урожай картоплі при цьому зростає на 30-50% і більше.

Досліди Інституту овочівництва і баштанництва УААН показали, що світлове пророщування картоплі дає можливість отримувати по 12-14 т бульб з 1 га вже в третій декаді червня. Пророслі бульби можливо висаджувати тільки спеціальною картоплесаджалкою СН-4Б-К або іншими переобладнаними для цього картоплесаджалками та розсадосадильними машинами з ручною подачею бульб у сотники.

Під час пророщування насіннєвої картоплі у вологих середовищах (тирса, перегній, торф тощо) освітлення не потрібне. Бульби розкладають у кошики або ящики в кілька рядів, перешаровуючи кожен ряд вологим матеріалом. На дно будь-якої ємності кладуть вологу підстилку шаром до 4 см. Кошики або ящики встановлюють у будь-якому опалювальному приміщенні при +10...+15°С. Бульби періодично змочують водою. Через 10-15 діб на них утворюються паростки і мочки коренів. Пророщують бульби протягом 15-20 діб.

Щоб прискорити дозрівання ранньої картоплі, іноді вдаються до комбінованого пророщування насіннєвих бульб: спочатку 25-30 діб на світлі, а потім, після утворення міцних зелених паростків, 7-10 діб у вологому середовищі. Торф або будь-який інший матеріал зволожують поживним розчином (60 г суперфосфату, 30-40 сірчанокислого калію, 40-50 аміачної селітри і 10-20 г мідного купоросу на 10 л води). На бульбах біля основи паростків до кінця пророщування з'являються корінці. При комбінованому пророщуванні врожай отримують на кілька діб раніше, ніж при світловому. При такій підготовці з'являються численні білі корені. Бульби обережно, щоб не поламати паростки, виймають і разом із тирсою або іншим матеріалом висаджують у лунки. Якщо немає відповідного приміщення, можна пророщувати картоплю і на відкритих сонячних майданчиках. Коли мине небезпека весняних заморозків і настане тепла погода, на землі розстеляють смугами солому або торф шаром не менше 10 см. На цій підстилці за 2-3 тижні до висаджування розкладають бульби не більше ніж у два шари. За великих обсягів бульби розміщують у вигляді буртів заввишки до 50 см і завширшки до 2 м. Під час похолодання їх укривають соломою або поліетиленовою плівкою.

Якщо з якихось причин не проведено пророщування, бульби пров'ялюють. Для цього їх розкладають у гаражі, сараї, горищі тонким шаром і витримують 12-15 діб до утворення зачатків паростків. Ріст і розвиток рослин від таких бульб відбувається більш інтенсивно, ніж від бульб, які не пройшли цієї підготовки.

Для підвищення врожаю в ранні строки використовують також замочування бульб у розчині азотно-фосфорного добрива, обприскування їх під час пророщування розчинами мікроелементів, опудрювання деревною золою. Для замочування бульб добривами готують розчин із розрахунку 600 г аміачної селітри, 800 г суперфосфату на 10 л води. Безпосередньо перед висадкою кошики або ящики з бульбами занурюють у розчин на 1 год, потім трохи підсушують картоплю і висаджують. Для висаджування придатні тільки бульби, що потонули в цьому розчині. Цей прийом помітно підвищує врожай ранньої картоплі. Під час пророщування бульби змочують з лійки розчином борної кислоти, який готують із розрахунку 1 г на 10 л води. Мікроелементи стимулюють розвиток рослин, прискорюють бульбоутворення, а також знижують захворювання рослин на чорну ніжку та ін.

Доступним і простим є такий прийом, як опудрювання насіннєвих бульб просіяним деревним попелом (3 кг на 500 кг) за кілька діб до висаджування. У золі міститься фосфор, калій, кальцій, бор, марганець, кобальт, молібден та інші мікроелементи. При цьому врожай картоплі підвищується на 15-20%.

З метою економії посадкового матеріалу рекомендується розріз бульб з перемичкою як спосіб підготовки до висадки. За 20-30 діб до висаджування бульби розрізають навпіл уздовж від верхівки, але не до кінця, а так, щоб на нижній частині бульби залишилася неперерізаною ділянка завтовшки I - 2 см. Потім бульби пророщують на світлі. Перед висадкою їх розламують на половинки і висаджують. При такому надрізі тканина не сильно всихає, оскільки половинки з'єднані перемичкою. На поверхні зрізу утворюється міцний корковий шар, що захищає картоплю від проникнення збудників хвороб. Випадання рослин знижується порівняно з використанням бульб, розрізаних у день висаджування.

Стимулюючий надріз роблять не з метою економії посадкового матеріалу, а для підвищення врожаю картоплі. Бульбу надрізають впоперек по найменшому діаметру, залишаючи неперерізаною тільки частину її товщиною близько 1-1,5 см. Надріз роблять з осені або взимку, коли бульба перебуває в стані спокою. Після надрізу бульбу дезінфікують у 5%-му розчині перманганату калію. Надрізані бульби перед висадкою не розламують, а висаджують цілком. При цьому у бульби пробуджуються вічка не тільки на верхівці, а й на нижній частині. У результаті з'являється багато паростків, з яких пізніше утворюються продуктивні стебла, столони і бульби. Можна робити не тільки поперечний стимулювальний надріз, а й кільцевий, коли посередині бульби перерізають флоемну тканину (не глибше 10 мм).

Надрізають бульби до того, як вічка рушать у ріст. Інакше в нижній частині бульби вони не пробуджуються. Цей прийом дає позитивні результати тільки на родючому ґрунті. За гарного забезпечення рослин їжею і вологою від надрізаних бульб урожай картоплі підвищується. При висадці з пророщеною картоплею поводяться дбайливо, уникаючи обламування паростків. Найкраще пророщену картоплю перевозити і переносити в кошиках, відрах, ящиках та іншій твердій тарі.

Якщо для висадки не вистачає насіннєвих бульб, то можна висаджувати половинки від бульб масою 80 г і більше. Розрізають бульби вздовж, так, щоб не пошкодити бруньки. Краще це зробити за тиждень до висаджування. При ранньому різанні на зрізі з'являється опробковевший шар, який оберігає бульби від загнивання в ґрунті. Різання проводять у захищеному від сонця і вітру приміщенні. Різання безпосередньо перед висаджуванням неприпустиме через інтенсивну передачу вірусів, негативний вплив яких сильно проявляється вже в другому поколінні рослин. Картоплю, що зберігається за низької температури, перед різанням витримують тиждень за +20...+22°С і відносної вологості повітря 80-86%. Сильно забруднені бульби перед різанням миють у теплій воді.

Для різання використовують здорові бульби, вже пророщені або прогріті. Маса їхніх часточок після різання не має бути меншою за 30-50 г, і на кожній з них залишають 2-3 вічка. При різанні обов'язково проводять дезінфекцію ножа в розчині пестицидів. Протруюють бульби пестицидами до різання. Насамперед протруюють найбільш сприйнятливі до хвороб ранньостиглі та середньоранні сорти. Застосовують для цього бенлат, полікарбацин та інші препарати. Непророслі бульби можна обробляти і 0,1%-м перманганатом калію.

Половинки обробляють розчином суміші 0,5%-го перманганату калію, 0,05%-го мідного купоросу і 0,1%-ї борної кислоти. Краще не замочувати шматочки в розчинах, а застосовувати обприскування. Після обробки бульби тримають 3-6 діб тонким шаром за температури +20...+22°С, вологості повітря 80-95% і активного вентилювання, а потім висаджують. Хороший ефект дає опудрювання зрізів цементом. Не можна присипати зрізи землею або вапном. Опудрювати можна золою, а також обприскувати розчином борної кислоти і мідного купоросу (по 1 г на 10 л води).

При вирощуванні бульб для харчових цілей доцільно видаляти ножем з них зайві вічка, залишаючи 2-3. При цьому отримують більші бульби і на 8-10 діб раніше звичайного.