Сівба

Для одержання про дукції свіжої моркви протягом року застосовують різні терміни сівби Для одержання продукції свіжої моркви протягом року застосовують різні строки сівби, починаючи з ранньої весни, закінчуючи серединою червня (на півдні - середина серпня). Застосовують і підзимові посіви. Вирощують моркву і розсадним способом. Для цього насіння висівають у торфоперегнійні горщики, а потім його висаджують на гряди. Культивують її в парниках, теплицях, висіваючи спеціальні вигоночні сорти.

Відносно невисока вимогливість моркви до тепла дає можливість проводити підзимову і дуже ранню весняну сівбу. Підзимову сівбу здійснюють пізно восени, перед самими заморозками, з таким розрахунком, щоб насіння не встигло прорости до зими. При цьому навесні з'являються більш ранні сходи і пучковий урожай моркви.

Для підзимової сівби виділяють ділянки з більш родючим і структурним ґрунтом, з рівним або слабким схилом, захищені від вітрів. Важкі, бідні перегноєм, кислі ґрунти для цієї мети непридатні. У таких посівах добре себе зарекомендували сорти: Нантська 4, Шантене сквір-ська, Московська зимова А-0515. Пучкова продукція їх готова через 45-50 діб після сходів. Насіння висівають під час підзимової сівби в підготовлені борозенки і злегка (шаром 0,5-1 см) засипають ґрунтом, а зверху кладуть торф або перегній шаром 3-4 см. Можна сіяти підготовленими паперовими рулонами. Насіння наклеюють конторським клеєм на папір через 1-1,5 см. Потім рулони переносять у борозенки і присипають ґрунтом. У такому вигляді посіви йдуть під зиму. З настанням зими на ділянці розкладають ялинові гілки або інший матеріал для снігозатримання.

Рано навесні моркву сіють якомога раніше на ретельно обробленому ґрунті з осені. Народний календар Росії (за В.І. Далем) повідомляє: "18 квітня. Сей морква на Кузьму". Тому сіяти починають відразу ж після передпосівного обробітку ґрунту (боронування), не допускаючи навіть невеликого розриву. Насіння, що повільно проростає, потребує великого запасу вологи, тому сіяти моркву рекомендують разом із ранніми колосовими. При запізнюванні з сівбою насіння потрапляє в сухий ґрунт і дає рідкісні та слабкі сходи, особливо якщо неможливо полити ділянку.

До насіння моркви додають насіння інших рослин (наприклад салату), у яких сходи з'являються раніше. Це дає змогу ще до її сходів обробляти міжряддя.

Для прискорення появи сходів посіви моркви рекомендують одразу ж вкривати світлопрозорим поліетиленовою плівкою в один шар. Як тільки з'являться сходи, її негайно прибирають, щоб уникнути витягування паростків. Насіння, висіяне рано навесні під плівкою, дає більш ранній і високий урожай. У разі підзимового або ранньовесняного посіву та мульчування ґрунту плівкою моркву можна прибирати наприкінці травня.

На півдні практикують літні посіви моркви, продукція якої найкраща для зимового зберігання. Для цього придатні гряди, які були зайняті скоростиглими рослинами (редис, салат, кольрабі). Ділянку добре перекопують, поливають, розпушують і висівають насіння не пізніше кінця червня.

Моркву висівають стрічковим три- і чотирирядним вузькосмуговим способами за схемами 40 + 40 + 60 см або 40 + 40 + 40 + 60 см, смуга 8-10 см. Норма висіву насіння 6-10 г на 10^м2 без вибірки молодої пучкової моркви, а з вибіркою норму збільшують до 12-14 г. При підзимовому посіві її збільшують на 20-25% порівняно з весняним. У разі використання для висіву насіння зі зниженою схожістю (менш як 65%) і сортовою чистотою (менш як 96%) норму висіву відповідно збільшують. Глибина загортання насіння за весняного і літнього посіву 2,5-3, за підзимового - 1-1,5 см. Підзимовий посів мульчують торфом або перегноєм шаром 2-3 см.

Морква не переносить загущення, оптимальна густота рослин для сортів типу Нантська (циліндричні коренеплоди) 1000-1300, конічних - 800-900 штук на 10^м2. При вирощуванні її на пучковий товар густоту збільшують до 1500 штук на 10^м2.