Лікувальні властивості

Морква - невичерпне джерело здоров'я. У ній міститься велика кількість біологічно активних речовин. Завдяки високому вмісту каротину - попередника вітаміну А, вона регулює окисно-відновні процеси, білковий і вуглеводний обмін. Успішне застосування її в разі запальних захворювань очей (кон'юнктивіту, катаракти) пояснюється дією каротину, що міститься в ній. Морква загострює і поліпшує зір, тобто виліковує захворювання, яке в народі називають курячою сліпотою, коли в сутінках не розрізняють предмети.

Морква сприяє гарному росту дітей. Дітям віком від 1,5 до Зроків рекомендується 2-3 рази на тиждень морква запечена. Вона корисна в разі анемії в дітей і в харчуванні вагітних жінок і матерів-годувальниць. Сприятливий вплив на кров чинять солі кобальту, заліза і міді, що містяться в ній.

Цінні поживні речовини моркви покращують діяльність шлунково-кишкового тракту, печінки, сечового міхура, нирок, рекомендують її в разі хронічних закрепів. У разі загострення гастриту, виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки моркву слід їсти у відвареному та подрібненому вигляді. У народі відомо, що морква виявляє сечогінну та розчинювальну властивість, тому її приймають за каменів і піску в сечовому міхурі. У цьому разі п'ють морквяний сік. У разі захворювання печінки готують відвар моркви й п'ють його. Клітковина коренеплодів сприяє виділенню холестерину з організму людини. У разі ниркових захворювань вживають порошок або відвар із насіння моркви.

У моркві містяться солі калію та каротин, тому свіжу моркву, сік і страви з неї наполегливо рекомендують тим, хто страждає на захворювання серцево-судинної системи (інфаркт міокарда). Сік відновлює сили в разі загального ослаблення організму. Зазначено підвищену потребу у вітаміні А в робітників, пов'язаних із важкими або шкідливими умовами праці. Вітамін А підвищує стійкість організму до деяких отрут і токсинів.

З давніх часів моркву застосовували під час лікування ран та опіків як зовнішній засіб. Свіжо-подрібнену моркву прикладають до ран і виразок для очищення їх від гною. Маючи антисептичну, протизапальну дію, морква сприяє їх загоєнню. Твердою морквою обкладають пухлини.

Моркву рекомендують для підвищення опірності організму інфекційним захворюванням. Вона показана в разі застудних захворювань (запалення легень, за сильного кашлю й захриплості голосу). Морквяний сік, зварений із медом, знижує кашель. Його застосовують також у разі золотухи, сухості шкіри, ламкості волосся та нігтів, авітамінозів.

З насіння моркви, яке містить ефірні олії, отримують лікарський препарат даукарин, який використовують у разі хронічної коронарної недостатності.

Однак не можна зловживати застосуванням морквяного соку. За тривалого безперервного його використання шкіра обличчя жовтіє. У 100 г (півсклянки) міститься така кількість каротину, яка відповідає добовій потребі людини у вітаміні А. Оскільки вітамін А є і в інших продуктах, достатньо 2-3 рази на тиждень випивати по півсклянки морквяного соку.