Підготовка насіння до сівби

Насіння шпинату калібрують, відбирають на сівбу більші, повноцінніші. Воно має тверду оболонку і повільно проростає. Перед висівом його замочують у воді протягом 1-2 діб, міняючи її через кожні 8-10 год, за температури +15...+20°С. Воду беруть за об'ємом удвічі більшу.

Шпинат висівають у різні терміни. Застосовують ранньовесняні, весняні, літні, повторні, осінні (озимі) і підзимові посіви. Для конвеєрного виробництва зелені шпинату його висівають 4-5 разів через кожні 15-20 діб, починаючи з третьої декади березня - першої квітні, одночасно з сівбою редиски або ранніми зерновими (ячмінь) до середини вересня і в листопаді. За ранньовесняної сівби свіжу зелень отримують наприкінці травня. Весняну сівбу здійснюють у третій декаді квітня. Пізніше сіяти шпинат недоцільно, оскільки за високої літньої температури рослини стебляться, не утворюючи розетки листя. Доброї якості зелень отримують і за повторних або літніх висівів у другій і третій декадах серпня. Від осінніх (озимих) висівів одночасно з сівбою пшениці (перша декада вересня минулого року) отримують свіжу зелень уже наприкінці квітня - на 15-20 діб раніше, ніж від ранньовесняного. Підзимова сівба перед замерзанням ґрунту, проведена в листопаді, забезпечує надходження зелені на початку травня, тобто на 10-12 діб раніше, ніж від ранньовесняної. Використання тимчасових плівкових каркасних і безкаркасних укриттів на осінніх і підзимових посівах дає можливість отримати соковиту зелень шпинату іноді наприкінці березня, а частіше в першій-другій декадах квітня.

При осінньому висіві до настання стійких холодів шпинат формує прикореневу розетку з 4-6 листків і добре перезимовує під снігом. Навіть у безсніжну зиму він витримує зниження температури до - 12°С, а в сніжну - до -20°С без шкоди для врожаю. Такі посіви вкривають рослинними рештками або перегноєм. Відпадає необхідність відводити під шпинат спеціальні ділянки. Його можна розміщувати там, де передбачається вирощувати теплолюбні рослини (пасльонові, гарбузові). Зазвичай до терміну їх сівби або висадки шпинат буває прибраний.

Висівають шпинат суцільним, широкорядним або стрічковим багаторядним способами. На великих масивах застосовують широкорядний спосіб сівби за схемою 45x8 см. У разі передбачуваного збирання силосозбиральними або спеціальними машинами його висівають стрічковим дворядним способом за схемою розміщення рослин (20+50)х8-10 см. На легких ґрунтах шпинат висівають також стрічковим трьох-, чотирьох- і п'ятирядним способами за схемами (32 + 32 + 7 б) х8 см, (30 + 30 + 80) х6 см, (35 + 35 + 35 + 35 + 75) х6 см, (20 + 20 + 20 + 20 + 20 + 20 + 60) х8 см та ін.

Норма висіву насіння залежить від схеми розміщення і коливається від 30 до 60 г/10^м2, а густота рослин - від 270 до 370шт/10^м2. За сильно загущеного посіву і сухого ґрунту шпинат швидко утворює стебла, при цьому врожай і якість зелені різко знижується. Глибина загортання насіння залежить від якості обробітку ґрунту і коливається від 2 до 4 см. На ретельно обробленому і зволоженому ґрунті за механізованої сівби можна витримати глибину 1 -1,5 см.

Шпинат цінний як ущільнювальна рослина при сівбі у відкритому ґрунті, парниках, рідше в теплиці. Як ущільнювач у відкритому ґрунті він може бути у висівах капусти, томату, огірка та інших рослин. Коріння шпинату благотворно впливає на фізичні властивості ґрунту, а сапонін, що входить до складу його кореневих виділень, стимулює поглинання поживних речовин корінням овочевих рослин, які ростуть поруч. Взаємний сприятливий вплив спільних висівів шпинату відзначено також із картоплею, квасолею, буряком столовим, капустою кольрабі, редискою, салатом. Добре поєднується він із морквою, цибулею ріпчастою, петрушкою, крес-салатом, селерою, суницею. З жодним видом овочевих рослин у шпинату немає антагоністичних взаємин.