Виникнення і поширення

Народні назви - тархун, дракон-трава, драгун-трава, полин естрагонний.

Естрагон - Artemisia dracunculus (Oligosporus dracunculus (L.) Poljak) відноситься до сімейства Айстрові (Asteraceae).

Естрагон був, скоріш за все, привезений до Європи в період монгольської навали. У дикому вигляді трапляється на Кавказі, в Криму, Середній Азії, Сибіру і на Далекому Сході. Батьківщиною його вважають південний Сибір і Монголію. З цих місць естрагон вже давно перекочував на південь і відмінно прижився тут. На Північному Кавказі естрагон має серед пряних рослин нітрохи не менше значення, ніж кріп і петрушка в Центральній Росії.

Як овочеву рослину естрагон вирощують у країнах Західної Європи та Північної Америки. Виростає також на Балканському півострові, в Малій і Середній Азії, Північному Китаї, Монголії та ін. Культивують в Ірані, Індії, Бразилії, Шрі-Ланці, Великій Британії. Він набув широкого поширення також у Закавказзі, де його називають тархуном. Зустрічається ця рослина в лісостепових і степових районах України: у балках, на берегах річок, на пустирях.

Естрагон був відомий давнім народам, згадується в арабських хроніках XII-XIII століть. Так, лікар і ботанік Ібн Байтар повідомляв у своїх роботах, що свіжі пагони естрагону раніше варили разом з овочами, а сік, відтиснутий із цієї рослини, використовували для поліпшення смаку напоїв. Естрагон робить дихання "солодким", як стверджує лікар, знімає гіркоту ліків і сприяє хорошому сну.