Морфобіологічні особливості та екологічні умови вирощування

Катран (Grambe steveniana Rupr.) - багаторічна перехреснозапильна рослина родини капустяні. У культурі поширена як одно- і дворічна рослина.

У флорі України трапляється шість видів, переважно в степу та в Автономній Республіці Крим, але в культурі відомі лише чотири: катран морський, східний, татарський і катран Стевена.

Найбільш відомий катран морський, або морська капуста (G. maritima); черешки його весняного листя використовують як овоч, подібно до спаржі; іноді його культивують. У їжу вживають також молоді пагони катрана татарського (G, tatarica), він утворює жовті квітки. У катрана східного (G. orientalis) використовують свіже листя. Сорт катрана, введеного в культуру, належить до виду Grambe steveniana Rupr. - катрана Стевена.

За високого рівня технології катран Стевена є типовим дворічником. При вирощуванні насінням у перший рік життя рослини утворюють прикореневу розетку з 4-8 листків, а на другий рік кількість листків збільшується до 19. Довжина їх становить 60-90 см, а ширина - 30-70 см. У рослин у віці трьох років і старше з'являються квітконосні стебла довжиною до 145 см.
Корінь стрижневий, прямий, малорозгалужений, сірувато-білий, ламкий, доволі соковитий, досягає в перший рік життя довжини 30-40 см і діаметра 2-4 см, на другий - відповідно 40-50 і 3-7 см. М'якоть кореня біла з кремовим відтінком. Головний корінь проникає глибоко (2,8 м і більше) у підґрунтя, що зумовлює його морозостійкість.

За ботанічним визначенням головний корінь катрана, його запасальна частина, є коренеплодом редькового типу, проте йому властиві й ознаки кореневища. Щоб відростити потовщену частину (самого коренеплоду), ранньою весною у дворічних рослин зрізають на 2-3 см усю головку. У цьому разі замість квітконоса розвивається вегетативна розетка листя, а коренеплід збільшується в 1,5-2 рази.

У катрана прикореневе листя велике, ніжне і соковите, голе або злегка опушене простими волосками; черешки неопушені, світло-зелені, зі слабким восковим нальотом, по краях зубчасті з виїмкою, слабко- і сильнорозсічені. Розміри розетки листя сильно коливаються залежно від віку та умов вирощування.

Квітконосне стебло утворюється у рослин на другий або третій рік життя. Воно прямостояче, з багаторазово розгалуженим розлогим суцвіттям майже кулястої форми. Висота квітконоса залежно від зони вирощування коливається від 85 до 195 см. Діаметр суцвіття - 28-85 см. Забарвлення зелене, при дозріванні сіре. Розмір суцвіття залежить від діаметра кореня і розташування коренів у ґрунті.

Квітки двостатеві, чотирипелюсткові, білі, невеликі, діаметром 12-14 мм, з приємним запахом. На них активно злітаються бджоли. Цвіте катран близько місяця, що веде до неодночасного дозрівання насіння. Плоди з'являються в другій половині літа.

Плід - нерозкривний, двочленний, кулястий стручок, діаметром 3-6 мм. Забарвлення сірувато-блідо-жовте. Усередині плоду знаходиться одне насіння.

Насіння коричневе, кулясте, діаметром 1-2 мм, схоже на насіння капусти. Під час дозрівання плоду стулки щільно зсихаються, стають дерев'янистими, відокремити їх від насінини важко, тому посівним матеріалом є плід. Маса 1000 насінин - 29,9-36,5 г. В 1 г міститься 28-39 насінин середнього розміру. Воно зберігає життєздатність 2-3 роки. Після дозрівання насіння рослина відмирає.

Катран належить до винятково холодостійких і морозостійких рослин. Добре зимує в усіх зонах вирощування. Одночасно є жаростійкою рослиною. Насіння починає проростати за температури +3...+4°С, сходи переносять заморозки до -5...-6°С. Оптимальна температура для росту і розвитку - +18...+25°С. Що триваліший цей період, то більший формується коренеплід.

Рослина посухостійка, завдяки кореневій системі, що глибоко проникає в корінь, вологу поглинає з підґрунтя. Однак для отримання високих урожаїв необхідні поливи. Вимогливість до світла висока, затінення переносить погано, особливо в перші фази росту. Своєчасна боротьба з бур'янами і проріджування рослин - необхідні умови для росту і розвитку катрана.

Катран добре росте на будь-яких ґрунтах, крім заболочених, заливних і кислих. Віддає перевагу легким, родючим супіщаним або суглинним ґрунтам, з глибоким орним шаром і рівнем ґрунтових вод. Оптимальна реакція ґрунтового розчину (рН) - близько 6,5-7.