Насінництво

Багато овочівників-аматорів вирощують патисон щорічно іотримують насіння, залишаючи на кращих, найбільш скоростиглих і продуктивних рослинах два-три плоди на початку плодоутворення. Однак при цьому необхідно пам'ятати, що патисон - перехреснозапильна рослина, і тому небажано вирощувати на городі інші рослини сімейства гарбузові, особливо кабачок і гарбуз твердокорий. Вони перезапилюються, і якість плодів у потомстві погіршується.

Вирощуючи патисон на насіннєві цілі, передбачають просторову ізоляцію в захищеній місцевості на 500 м, у відкритій - на 2 км. Якщо такої можливості немає, для отримання чистосортного насіння застосовують штучне схрещування (ручне запилення) за типом огірка. Для цього в день, що передує розпусканню квіток, ізолюють чоловічі та жіночі форми на одній і тій самій насіннєвій рослині. Наступного дня вранці о 10-11 год ізолювальний матеріал знімають, проводять запилення, після чого жіночу квітку знову ізолюють. На одній рослині таким чином закладають не більше двох-трьох насіннєвих плодів.

На насіння залишають плоди з добре розвинених, ранніх і здорових рослин. Щоб прискорити дозрівання, на початку бутонізації прищипують головне стебло. Прибирають плоди перед настанням заморозків, коли їхня кора стане щільною і не буде продавлюватися нігтем. Зелені, жовті та смугасті плоди дозарюють у теплому сухому приміщенні протягом 1-3 місяців, а білі - 15-25 діб. Потім плоди розрізають на дві частини або розрубують сокирою і вибирають насіння. Після цього його сушать, розсипавши тонким шаром. Половинки насіннєвих плодів використовують у їжу, як зазвичай. Вихід насіння з одного плоду - 15-20 г. Висушене насіння зберігають у сухому прохолодному місці. Посівний матеріал зберігає схожість 7-8 років. Згідно з ДСТУ 2240-93, репродукційне насіння першої та другої категорії повинне мати сортову чистоту не менше ніж 97%, схожість - не менше ніж 90% і вологість - не більше ніж 9%.