Вирощування в захищеному ґрунті

Перець солодкий узахищеному ґрунті вирощують в обмеженій кількості, що пов'язано зйого відносною пізньостиглістю (урожай плодів починає надходити через 3,5-4,5 місяця після сходів) і невисокою врожайністю порівняно з огірком і томатом (6-9 ^кг/м2 у зимово-весняний і 3-5 ^кг/м2 у весняно-літній оборот). Його розміщують у парниках, теплицях (особливо у весняних плівкових) і під тимчасовими плівковими укриттями. Культура перцю в захищеному ґрунті розсадна. Технологія вирощування розсади така сама, як і для відкритого ґрунту, але в більш ранні строки, різні в різних ґрунтово-кліматичних зонах і залежно від конструкцій споруд.

Парники

Перець розміщають після розсади капусти білоголової ранньої, цвітної та томату. Шар ґрунту збільшують до 25 см сумішшю компостної перегнійної землі (1:1) з додаванням 100 г суперфосфату і двох літрових банок попелу деревного на 1,6^м2. Висаджують розсаду 65-70-добового віку. У плівкових парниках шириною 160 см рослини розміщують уздовж парубнів у три ряди, з міжряддями 50 см, у ряду між рослинами 25 см. Така схема розміщення рослин більш ефективна для пізньостиглих сортів перцю. Ранньостиглі сорти можна вирощувати в чотири ряди з міжряддями 40 см і між рослинами в рядку 20 см.

Розсаду висаджують з торфоперегнійними горщиками, кубиками або з грудкою ґрунтової суміші. Уздовж парника натягують паралельно три або чотири шнури на відстані 50 і 40 см один від одного. Середній ряд розміщують по середині парника. Потім на кожному ряду посадковим совком або мотикою роблять лунки глибиною 10-12 см через 25 і 20 см одна від одної. Підготовлені лунки поливають з розрахунку 0,5 л, і в "бруд", що утворився, висаджують розсаду, при цьому щільно обтискають горщик або коріння ґрунтом. Після висадки навколо рослини насипають шар сухого ґрунту або торфу товщиною 3-4 см. Цей шар слугуватиме мульчею, перешкоджаючи випаровуванню вологи з ґрунту. Висадка завершується розпушуванням між рядами. Висаджені рослини вкривають парниковими рамами або плівкою. У сонячну погоду протягом 2-3 днів рослини притіняють, щоб забезпечити кращу приживлюваність рослин.

Висаджена розсада перцю в перший період (12-14 діб) росте повільно, тому її поливають помірно і підтримують оптимальний температурний режим. У сонячні дні температура повітря не повинна перевищувати +26...+30°С, у похмурі дні її потрібно підтримувати на рівні +18...+20°С, а вночі - в межах +15...+16°С. Відносну вологість повітря підтримують на рівні 60-75%. У парниках температуру регулюють підняттям парникових рам на кілочки або закручуванням плівки на бобіну. У разі різкого зниження температури, викликаного сильним похолоданням або заморозками, у парник поміщають масляний обігрівач, а плівкові тунельні парники вкривають руберойдом. У нічний час, коли очікуються заморозки, у парниках ставлять відра і банки з гарячою водою, обгорнуті в кілька шарів газетним папером.

Через 5-7 діб після висаджування розсади проводять підсипку ґрунту з рівних частин перегнійної землі і торфу. Після вкорінення рослин їх регулярно поливають (через кожні 5-7 діб) і розпушують ґрунт з підгортанням. Перше підживлення дають через 10-12 діб після приживання розсади розчином пташиного посліду (1:15) або коров'яку (1:10). Якщо застосовують мінеральне підживлення, то в 10 л води розчиняють 10-12 г сечовини, 30 г суперфосфату і 20 г сірчанокислого калію. Під кожну рослину вносять 0,5-0,7 л розчину. Другий раз підживлюють у фазі масового цвітіння. Розчин готують із 7-8 г сечовини, 40 г суперфосфату, 30 г сірчанокислого калію (на 10 л води). При масовому плодоношенні рослини підживлюють втретє. Для цього в 10 л води розчиняють 15 г сечовини, 30 - суперфосфату і 40 г сірчанокислого калію. При другому і третьому підживленнях під кожну рослину дають по 1 -1,5 л розчину. Перець добре реагує і на некореневі підживлення мікродобривами. За необхідності проводять штучне запилення.

Збирання врожаю перцю багаторазове, через 5-7 діб. Як тільки плоди досягнуть технічної стиглості, їх прибирають. Затримка зі збиранням загальмовує ріст рослин і формування плодів, що зав'язалися. Для приготування консервів плоди прибирають у біологічній стиглості. Щоб не пошкодити плоди, їх зрізають разом із плодоніжкою. Урожайність товарних плодів становить 4-6 кг на 1^м2.

Теплиці

В Україні перець солодкий вирощують у весняно-літньому та літньо-осінньому оборотах плівкових обігрівальних теплиць. В окремих господарствах його вирощують у подовженому обороті - з січня до вересня-листопада, і в цьому випадку плодоношення більш тривале, рослини можуть повніше реалізувати свій генетичний потенціал врожайності.

Врожай багато в чому залежить від віку та якості розсади. Для вирощування в опалювальних теплицях придатна 45-50-добова розсада, в неопалювальних теплицях - 65-70-добова. Розсада має бути здоровою, мати товсте стебло (3-4 мм біля кореневої шийки), висоту не більш як 20-25 см, 8-9 листків і бутони, що сформувалися. Термін висаджування розсади в опалювальні теплиці - початок березня, в неопалювані - кінець квітня - перша половина травня. У другому обороті перець розміщують після розсади для відкритого ґрунту і весняно-літньої культури огірка.

Перець краще вирощувати на грядках або гребенях. Спосіб висаджування стрічковий дво- і трирядний за схемами розміщення: для ранньостиглих - (40 + 40 + 60)х10 см, середньостиглих - (50 + 90)х25 см і пізньостиглих - (50 + 90)х40-45 см. Для ранньостиглих сортів оптимальна густота рослин 15-17 штук на 1^м2, середньостиглих - 5,7-8,3 і пізньостиглих - 3,6-4,1 штук на 1^м2.

Догляд за рослинами полягає в регулюванні температури, поливі, розпушуванні, підживленні. Оптимальну температуру повітря і ґрунту підтримують у сонячну погоду вдень на рівні +24...+26°С, у похмуру - +21...+23°С, а вночі - +16...+20°С, відносну вологість повітря на рівні 65-75%, а вологість ґрунту - 80% НВ. Провітрюють теплицю відкриванням кватирок, фрамуг, дверей. У спекотну погоду, коли температура може бути вищою за +30°С, скляну покрівлю кроплять розчином крейди або притіняють легкими ґратчастими дерев'яними щитами. У плівкових теплицях з боків піднімають вгору плівку, закручуючи її на бобіни.

Перець добре відгукується на поливи. Однак поливають не часто, але рясно, промочуючи ґрунт на глибину 50 см кореневмісного шару. На одну рослину витрачається від 1 до 4 л води, або 12-25 л на 1^м2. Теплицю обладнують пластмасовим трубопроводом з дефлекторними насадками (розпилювачами). При такому поливі рівномірно зволожується вся площа теплиці і не ущільнюється ґрунт. Через 1-2 доби після поливу, щойно утворюється тонка ґрунтова кірка, розпушують міжряддя і видаляють бур' яни. За вегетаційний період рослини двічі підгортають, що сприяє утворенню додаткових коренів. Коренева система перцю після розпушування добре забезпечується повітрям та інтенсивно зростає.

У період інтенсивного росту вегетативної маси рослини підживлюють азотними добривами з розрахунку 3-4 г на 1^м2. Друге підживлення застосовують у фазі масового цвітіння або початку плодоношення. У 10 л води розчиняють 2 г аміачної селітри, 5 - суперфосфату і 1,5 г сірчанокислого калію і дають на 1^м2. У період плодоношення рослини підживлюють коров'яком (1:8) або пташиним послідом (1:12) після збору плодів. Найбільш ефективні підживлення одночасно з поливною водою. Для цього мінеральні добрива попередньо розчиняють, фільтрують і за допомогою дозаторів подають у поливні шланги або труби. Щоб уникнути опіків рослин, добрива змивають чистою водою з розрахунку 5-6 л на 1^м2.

Під час догляду за рослинами їх оглядають і видаляють усі пошкоджені хворобами. Плоди, що мають ознаки захворювання, видаляють у дні збирання врожаю. При збиранні плоди не зламують, а зрізають ножем або ножицями. При такому збиранні плодів зберігаються всі бічні пагони. Плоди прибирають у технічній стиглості, коли вони досягнуть стандартних розмірів.

Перець припиняє плодоношення при нічній температурі повітря +10°С, а перші нічні заморозки спричиняють повну загибель. Рослини, які припинили плодоношення, висмикують з корінням і виносять за межі теплиці, тим самим оберігаючи субстрат від накопичення хвороб і шкідників. Врожайність перцю в плівкових теплицях досягає 7-9 кг з 1^м2.

Утеплений ґрунт

Цей простий спосіб вирощування застосовують повсюдно, особливо в поліссі та лісостепу, а в степу - для отримання ранньої продукції. Технологія вирощування перцю під тимчасовими каркасними плівковими укриттями близька до технології вирощування в парниках. Ґрунт обробляють з осені, вносять під перекопування або оранку зябу органічні та мінеральні добрива з розрахунку на 10^м2: 60-80 кг перегною або торфонавозного компосту, 80-100 г аміачної селітри, 500 г суперфосфату і 150-200 г сірчанокислого калію. Навесні ґрунт розпушують, нарізають посадкові борозни.

Висаджують 60-65-добову розсаду наприкінці квітня - на початку травня стрічковим способом за схемою розміщення рослин (50 + 90)х15-20 см, рясно поливають по борознах. Відразу ж після висадки встановлюють дуги шириною 100 см через 80-90 см над кожною стрічкою, що складається з двох рядів. Висота дуг по центру 60-70 см. Вкривають плівкою, зверху її через 1,5-2 м притискають дугами і присипають з боків і торців ґрунтом. Перші 2-3 дні після висадки для кращої приживлюваності рослин плівку не відкривають. У наступні дні вентиляцію проводять шляхом відкривання торців. До зняття плівки 1-2 рази рослини прополюють.

Оптимальна температура в укриттях вдень +24...+26°С, вночі - 15...+17°С, вологість повітря - 65-70%. При денних перегрівах у плівці прорізають отвори (клапани) з двох боків укриття. Їх кількість залежить від погоди. Знімають плівку і прибирають дуги при досягненні стабільних нічних температур (не нижче +15°С), бажано в похмуру погоду в другій половині дня. За 4-5 діб до цього рослини загартовують: плівку біля торців і клапани залишають відкритими на ніч.

Подальший догляд за рослинами такий самий, як у відкритому ґрунті. Урожайність плодів під тимчасовими плівковими укриттями досягає 30-40 кг з 10^м2.