Передпосівний обробіток ґрунту

Його вирішують задопомогою боронування і шлейфування, однієї-двох глибоких (10-12 см) і дрібної (5-6 см) культивації та прокочування ґрунту. Для цих цілей використовують борони середні та важкі, шлейф-борони, просапні культиватори, агрегат РВК-3,6 і катки. Під передпосівну культивацію на ранньовесняних посівах вносять обприскувачем ПОМ-630-2 гербіцид девринол у дозі 3 кг д. р. на 1 га. При цьому забур'яненість посівів знижується на 55-69%, а затрати праці на прополювання в чотири рази. У роки з посушливою весною та за літніх строків за п'ять-шість діб до сівби проводять передпосівний полив нормою 200-250^м3 води на 1 га.

Гряди непрофільованої поверхні рано навесні боронують спеціальною бороною, що може одночасно вносити локально азотні добрива, відновлювати профіль борозен і поверхню гряд. Боронування здійснюють двічі.

На городній ділянці навесні ґрунт розпушують граблями на глибину 3-5 см, щоб зберегти накопичену за зиму вологу. Потім розпушують глибше - на 6-8 см.

Передпосівне (передпосадкове) фрезерування фрезами ФБН-2 важких ґрунтів створює сприятливішу складову оброблюваного шару ґрунту, забезпечує дрібноструктурне оброблення його, дає змогу краще витримати задану глибину висівання, підвищує польову схожість насіння і врожай. Передпосівне ущільнення ґрунту коткуванням сприяє підтягуванню вологи у верхню частину посівного шару, кращому прогріванню його, зменшенню вертикальної вібрації сошників, що зумовлює більш компактне розміщення насіння на глибині. Прикочування перед сівбою обов'язкове для рослин із невеликою глибиною загортання насіння. Прикочування ґрунту після сівби застосовується для поліпшення водного та температурного режимів. Таке ущільнення ґрунту сприяє тіснішому контакту його з насінням, відновлює капілярні зв'язки, покращує тим самим пересування вологи до насіння.

Дослідженнями Сквирської селекційно-дослідної станції овочівництва встановлено, що до комплексу прийомів із передпосівного обробітку ґрунту слід включити коткування після першої (глибокої) культивації, що сприяє істотному скороченню забур'яненості посівів. За розміщення огірка після пшениці озимої доцільно використовувати восени напівпаровий обробіток (за весняних строків вирощування), а навесні замінити глибоку культивацію ґрунту фрезеруванням із подальшим коткуванням. Розміщуючи огірок після конюшини, можна обмежитися звичайними прийомами обробітку ґрунту з включенням боронування посівів до і після сходів. При сівбі огірка після ячменю краще (на 46%) пригнічуються бур'яни після передпосівного обробітку ґрунту, що включає (на тлі зяблевої оранки): ранньовесняне боронування, глибоку (на 10-12 см) культивацію, коткування, передпосівну культивацію на глибину 5-6 см, досходове та післясходове боронування.

Застосування напівпарового обробітку ґрунту забезпечує скорочення витрат ручної праці на 15-24% порівняно зі звичайним обробітком. Під час передпосівного обробітку заміна культивації фрезеруванням дає економію витрат праці 74 чол.-год на 1 га (68%). У цьому разі після попередника ячменю виробіток на прополюванні становить 0,23 га на зміну, тобто збільшується в 3,1 раза.

Додаткове коткування ґрунту після першої глибокої передпосівної культивації знижує витрати праці до 67 чол.-год на 1 га.год на 1 га (61%), а застосування боронування до і після сходів - на 61 чол.-год на 1 га, тобто на 56%. Боронування посівів спричиняє зниження густоти рослин. Однак що краще оброблено ґрунт (напівпарова система, застосування фрез), то менше рослин пошкоджується і гине від боронування посівів. Інтенсивний обробіток ґрунту збільшує масу плода на 8-9%. Попередники на тлі різних варіантів обробітку ґрунту не справляють істотного впливу на врожай плодів.