Морфобіологічні особливості

Огірок- однорічна трав'яниста рослина з довгим (до 200 см), сланким, розгалуженим, чотирьох-п'ятигранним опушеним стеблом і багатьма (до 8 шт.) пагонами першого порядку. В окремих сортів з'являються пагони другого порядку. Залежно від довжини стебла розрізняють сорти короткостеблові (до 80 см), середньостеблові (80-150 см) і довгостеблові (понад 150 см). Є кущові короткостеблові форми з довжиною 20-60 см_. На стеблах огірків знаходяться прості вусики, які утворюються в пазухах третього-шостого листка. Життєва форма його - ліана. Таку назву огірок отримав тому, що за допомогою вусиків міцно прикріплюється до опор і росте вгору, шукаючи освітлені місця. Ця особливість огірка використовується при вирощуванні їх на шпалері, тобто з підв'язкою до горизонтально натягнутого дроту (особливо в захищеному ґрунті).

Корінь огірка стрижневий і розгалужений, основна маса якого розташована в орному шарі ґрунту (до 30 см). На зрошуваних землях коренева система розташовується у верхньому шарі ґрунту на глибині до 60 см і в діаметрі - до 80 см.

Сім'ядолі огірка еліптичної форми, зеленого забарвлення. Листки черешкові серцеподібні, незграбно-серцеподібні та серцевито-лопатеві, суцільні, великі, три- і п'ятилопатеві, розташовані почергово, п'ятикутної форми. Забарвлення листка варіює незначно - від світло-зеленого до темно-зеленого. Розмір листка значною мірою змінюється від умов вирощування. Наприклад, за умов оптимального зволоження ґрунту у сорту Ніжинський 12 розмір за довжиною становлять 12,7-13,5 см і за шириною 14-15,6 см, без зрошення - відповідно 9,9-12,5 см і 11,9-13,4 см; кількість листків - 45-53 і 26-35 шт. на одній рослині. Найбільший розмір листя мають тепличні сорти.
Огірок належить до перехреснозапильних рослин. Для звичайних сортів властива одно-частковість і роздільнополість. На одній і тій самій рослині, але в різних вузлах знаходяться жіночі та чоловічі квітки. Чоловічі квітки зібрані в суцвіття-щиток, розташоване в листових пазухах. Квітконіжка коротка, тонка, густоопушена. Чашечка келихоподібна, чашолистки шилоподібні або ланцетні, довші, ніж зрощена частина чашечки. Віночок колесоподібний, жовтого кольору, складається з п'яти пелюсток, спаяних в одну третину своєї довжини. У нижній частині віночок зростається з чашечкою. Тичинок п'ять, з них дві попарно зрощені й одна вільна, віночок чоловічої квітки дещо менший за жіночу.

Жіночі квітки на рослині частіше розташовані поодиноко; у скоростиглих форм вони іноді розміщуються пучками по три-п'ять штук. Чашечка і віночок жіночих квіток такі ж, як у чоловічих. Рильце три-, рідше п'ятироздільне. Стовпчик округлий, зав'язь нижня, переважно еліп-соїдальної форми, опушена. У ранньостиглих сортів перші квітки утворюються на першому-другому вузлі, у середньо- і пізньостиглих - на 7-12 см. Раніше (на дві-три доби) з'являються спочатку чоловічі квітки. Першочерговість появи чоловічих квіток не стільки сортова ознака, скільки зумовлена температурою і вологістю середовища проживання. За 10-15 діб до розпускання жіночі квітки добре відрізняються від чоловічих - вони мають нижче від чашолистків зав'язі. За одночасного цвітіння жіночих і чоловічих квіток бджоли або мурахи переносять пилок із чоловічих квіток на жіночі та запліднюють зав'язь. Після запліднення зав'язь розростається і перетворюється на плід. Якщо запліднення не відбувається, зав'язь через 3-5 діб жовтіє і засихає.

Жіночих квіток на початку плодоношення на рослині наявні від 1,1 до 6,4 шт, а у фазі масового плодоношення їхня кількість сягає 7,8-8,9 шт (сорт Ніжинський 12). Чоловічих квіток набагато більше: на початку плодоношення 20,2-29,9 шт., за масового плодоношення 5-9 шт. Співвідношення їх коливається: на початку плодоношення від 16,6:1 до 2,3:1, а за масового плодоношення - від 1,9:1 до 1,7:1. Сорти з жіночим типом цвітіння і партенокарпічні мають відмінні статеві особливості. Число жіночих (маточкових) квіток щодо чоловічих (тичинкових) у рослин огірка збільшується зі зростанням порядку розгалуження - на осях другого порядку їх буває більше, ніж на осях першого порядку. Є форми огірка з частковою дводомністю - з переважанням чоловічих або жіночих квіток (деякі зразки з Японії, Китаю і районів Далекого Сходу). Це явище широко використовується в гетерозисному насінництві огірка.

Тичинкові квітки на наступний день після розпускання закриваються і через одну-дві доби опадають. Маточкові квітки відкриваються на дві-три доби. Рильце сприйнятливе до запилення за 24 год до розкриття квітки, найактивніше в день розкриття, сприйняття пилку частково можливе і на другу добу. Пилок дозріває за одну-півтори доби до розкриття бутона. За яскравого сонячного освітлення пилок не витримує температури вище +27°С. Оптимальна температура повітря для цвітіння і запліднення квіток +18...+20°С. За температури вище +27°С пилок стає стерильним і не запліднюється.

Якщо на рослинах з'являються одні чоловічі квітки (пустоцвіти), це означає, що сівба проведена свіжим (врожаю попереднього року) непрогрітим насінням, або огірок розміщено в затіненому місці, або посіви сильно загущено, або в ґрунті надмірно багато азоту.

Опушення зав'язі буває трьох типів: просте, складне і змішане. Просте опушення складається з волосків, що сидять безпосередньо на поверхні зав'язі; складне - з волосків, розміщених на пухирчастих здуттях, і змішане опушення складається з волосків простої і складної будови.

Плід у огірка - ягода (гарбузина) з трьома-п'ятьма насіннєвими камерами, вживається в їжу незрілим. Ботаніки вважають ягодою плід, у якого насіння знаходиться всередині, оточене м'якою або щільною масою. Вони називають огірок і кавун ягодою, а суницю - несправжньою ягодою. Але ми, вирушаючи в червні або на початку липня до лісу чи вийшовши на город по суницю, говоримо: пішли збирати ягоди.

Сорти та гібриди огірка мають плоди різної форми, розміру, опушеності, забарвлення, малюнка та інших ознак. Одна рослина при вирощуванні в захищеному ґрунті може дати за сезон до 80-100 плодів, а у відкритому ґрунті - до 30-45. Хорошим урожаєм можна вважати по 25 плодів з рослини. Форма і розмір плоду дуже різноманітні. Більшість районованих сортів мають плоди овальної та видовженої яйцеподібної форми. Довжина плоду огірка в технічній стиглості районованих сортів і гібридів у європейській частині, висаджених у відкритому ґрунті, коливається від З до 18 см, а в біологічній - до 25 см (вони в півтора-два рази більші за зеленці). У захищеному ґрунті плоди огірка довші (від 20 до 70 см). Однак у Китаї та Японії подекуди досі вирощують огірки завдовжки до 1,5 м. На відміну від багатьох інших рослин плоди огірка тим цінніші, чим вони менші. Забарвлення зеленця може бути молочно-біле, салатне, світло-зелене і темно-зелене. Темно-зелене забарвлення буває двох відтінків: жовтуватого і синюватого. Поперечний розріз зеленця може бути чотирьох типів: округлий, округло-тригранний, тригранний і різко-тригранний.

На плодах утворюються горбки з чорними або білими шипами. Зрілі чорношипі плоди - жовті, яскраво-жовті, помаранчево-жовті, коричнево-жовті, бронзово-жовті та бурі; у білошипих плоди білого, порцеляново-білого, жовто-білого, зелено-білого забарвлення. Розрізняють поверхню зеленця дрібнобугорчасту, крупнобугорчасту і гладку глянсову.

У плоді огірка міститься від 100 до 400 і більше штук насіння. Воно велике, довгасте, плоске, яйцеподібне з гострими краями, жовтувато-біле. Маса 1000 шт. насіння - 16-35 г. В 1 г його є 40-50 шт. Довжина насіння коливається від 7 до 16 мм. Є і безнасінні, так звані партенокарпічні гібриди огірка. У біологічній стиглості м'якоть плоду втрачає свої смакові якості та приємний огірковий запах, а тому в їжу не використовується.

Встановлено пряму залежність між масою плода та його довжиною; більш різко виражена також залежність між масою плода та товщиною його стінки і зворотна залежність між масою плода та вмістом насіння і середньою кількістю плодів на одній рослині. Що менша маса плоду (дрібніший плід), то менша його довжина і то тонша його стінка (більша насіннєва порожнина), і що менша маса плоду, то більший у ньому вміст насіння і то більше припадає плодів на одну рослину.

Сітка на сім'яниках є ознакою, що характеризує сорт. Утворення сітки пояснюється розростанням плода, що спричиняє розтріскування кутикули та появу коркового шару.

Рослина огірка - скоростигла. За сприятливих умов сходи з'являються на п'яту-сьому добу після посіву, перший справжній листок - на п'яту-шосту добу після появи сходів. Через 8-10 діб після першого утворюється другий листок. Кожен наступний листок з'являється спочатку через 3-4 доби, потім через добу, щодоби, а потім утворюється по два і більше листків на добу. Цвітіння у ранньостиглих сортів починається через 30-40 діб після появи сходів, у середньо- і пізньостиглих - через 45-70 діб. Технічна стиглість плодів від часу запліднення квіток у скоростиглих сортів настає через 8-10 діб, у середньо- і пізньостиглих - через 11-12 діб. Для отримання насіння необхідно, щоб минуло 40-45 діб після цвітіння для скоростиглих сортів огірка та 50-60 діб для середньо- і пізньостиглих.