Догляд за посівами

Рослини цибулі потребують протягом усього вегетаційного періоду підтриманнявпродовж усього вегетаційного періоду підтримання ділянки (поля) в чистому від бур'янів стані і хорошої рихлості ґрунту. Витрати на догляд становлять до 40% загальних витрат на вирощування. Виконання цього завдання можливе лише за умови комплексного застосування як агротехнічних прийомів, так і хімічних обробок. Такий комплекс прийомів і обробок захистить цибулю від грибних хвороб.

Сходи цибулі з'являються через 18-20 діб. За цей період утворюється ґрунтова кірка і з'являється велика кількість бур'янів. Знищують їх боронуванням. Перше досходове боронування проводять через 7-10 діб після висіву, коли з'являються ниткоподібні проростки бур'янів (фаза "білої ниточки"), після випадання опадів, що утворюють ґрунтову кірку. Боронують поперек посіву граблями або легкими боронами ЗБП-0,6 А в агрегаті з трактором Т-74, зі швидкістю руху агрегату не більше 34 км/год. При цьому знищується на 60-65% ґрунтова кірка і до 70% бур'янів, а також розпушується ґрунт. У разі, якщо проростки цибулі знаходяться під верхом ґрунту або вже з'явилися "петельки", а кірка щільна, посіви не боронують. У такому разі використовують мотику МВ-5,4, кільчасті, ребристі котки або дають полив нормою 50-100л на 10^м2.

Друге боронування проводять для проріджування і знищення бур'янів у фазі 1-2 справжніх листків. Зріджені сходи (менше 700 рослин на 10^м2) не боронують, бо борони знищують до 25% рослин цибулі.

На підзимових посівах проводять боронування одразу ж, як тільки стає можливим вийти в поле з метою закриття вологи. Для боронування використовують легкі та середні борони залежно від механічного складу ґрунту, ступеня проростання насіння та густоти посівів. Зріджені посіви не боронують. На дачних і присадибних ділянках посіви цибулі боронують металевими граблями.

Догляд за посівами містить у собі багаторазове розпушування міжрядь і ручні прополки бур'янів у рядах. Розпушування забезпечує чистоту посівів від бур'янистої рослинності, збереження вологи в ґрунті та вільний доступ до нього повітря, а також покращує поживний і тепловий режими. Верхній шар ґрунту постійно підтримують у пухкому стані, не допускаючи появи бур'янів і утворення ґрунтової кірки після дощу або поливу. Міжряддя розпушують своєчасно і ретельно, щоб не пошкодити в рядах рослини, не засипати їх ґрунтом. Від цього вони сильно пригнічуються і навіть гинуть.

Після боронування посівів проводять шарування міжрядь тракторною фрезою КФ-5,4, через 7-10 діб перше розпушування у фазі двох-трьох справжніх листків культиваторами КОР-4,2, КРН-4,2 з долотоподібними робочими органами в агрегаті з трактором МТЗ-82. За появи бур'янів та ущільнення ґрунту обробітки повторюють через 5-7 діб культиватором УСМК-5,4Б з односторонніми лапами-бритвами на глибину 3-4 см за захисної зони 6-10 см. Наступні обробітки проводять через 8-10 діб після попередніх або після випадання дощу чи поливу на глибину 6-8 см за ширини захисної зони 10-12 см половними, стрілчастими чи розпушувальними лапами. Кількість міжрядних розпушувань ґрунту залежить від засміченості поля. Загалом за вегетаційний період цибулі проводять від 4 до 6 розпушувань і дві-три ручні прополки з розпушуваннями в рядах.

Практика показує, що ріст і розвиток цибулі відбуваються інтенсивніше за обробітку ґрунту в міжряддях біля рядів рослин на глибину 6 см, а в центрі - на 18 см. При цьому виходить вищий урожай товарних цибулин - на 23% вищий, ніж у контролі (культивація міжрядь по всій ширині на глибину 6 см), а затрати праці на одиницю продукції та собівартість знижуються на 5%.

У початковому періоді росту рослин цибулини часто виходять на поверхню, у них оголюються корені. Такі рослини присипають ґрунтом. У період же формування цибулин ґрунт, навпаки, відгрібають від них. Здійснюють це вручну або поливним струменем. Цибулини мають формуватися на поверхні ґрунту. Якщо цього не зробити, можна замість цибулин отримати тільки потовщене несправжнє стебло.

Подальший догляд за посівами полягає в систематичному розпушуванні ґрунту в рядках, формуванні густоти шляхом проріджування рослин, знищення бур'янів прополками та застосуванням гербіцидів, у поливах і захисті від шкідників і хвороб.

Цибуля вимоглива до вологи, тому посіви її, головним чином із насіння, слід розміщувати на зрошуваних землях. Якщо не представляється можливим здійснити полив з якихось причин, цибулю в цьому випадку краще вирощувати з сіянки.

У степовій і лісостеповій зонах України, в південному регіоні Російської Федерації поливи є обов'язковим прийомом догляду за посівами цибулі ріпчастої. У цих районах її систематично поливають протягом 90-100 діб. Основна маса коренів цибулі розміщується в орному шарі, тому оптимальні умови для росту й розвитку рослин та отримання високого врожаю товарних цибулин потрібно створити в шарі ґрунту 20-40 см.

Особлива вимогливість цибулі до вологи проявляється в період сходів і до утворення 4-5 справжніх листків, коли триває формування кореневої системи та асиміляційних органів. Нестача вологи в ґрунті в цей час призводить до припинення росту листя і передчасного дозрівання цибулин зменшеного розміру.

Кількість вегетаційних поливів залежить від ґрунтово-кліматичної зони вирощування і збільшується в міру просування цибулі на південь. Цибулю ріпчасту, вирощену із сіянки, поливають на 1-2 рази менше, ніж вирощену з насіння.

Режим зрошення цибулі повинен відповідати потребам рослин у воді та враховувати глибину проникнення кореневої системи в різні фази росту. У середині вегетаційного періоду коріння цибулі заглиблюється до 30-40 см, а наприкінці - до 50-55 см. Отже, для підтримання оптимальної вологості ґрунту в лісостепу в період від появи сходів до початку утворення цибулин у середньо-вологі роки проводять 3-4 поливи нормою 250-300 л/10^м2 через кожні 7-10 діб, а в період формування і дозрівання цибулин - 1-2 поливи нормою 350-450 л/10^м2 через 10-12 діб, що забезпечує промочування ґрунту на всю глибину кореневої системи. У перший період за активний шар ґрунту приймають 0-40 см, а в другий - 0-60 см.

На півдні України оптимальні умови зволоження створюються поливами, що підтримують вологість не нижче 85% НВ, якщо за активний шар ґрунту прийняти протягом усього вегетаційного періоду 0-40 см. Першим критичним періодом у розвитку цибулі в даному регіоні є період від появи сходів до утворення першого справжнього листка та мичкуватої кореневої системи, який триває протягом 15-20 діб. У цей період проводять 1-2 вегетаційні поливи нормою 250 л/10^м2. Другий критичний період настає при появі 4-5 справжніх листків і наступний - під час інтенсивного наростання цибулини. Кількість поливів у ці періоди коливається від 8 до 10°C поливною нормою 300-450л на 10^м2. Міжполивний період при цьому становить 6-7 діб. Для відкриття кореневої шийки цибулі в період її дозрівання поливну воду подають під великим тиском.

На дачних і присадибних ділянках на початку вегетаційного періоду цибулю поливають з лійки нормою 100 л/10^м2, потім дощуванням або по борознах нормою 250-450 л/10^м2. Поливи здійснюють увечері, щоб вода не випаровувалася на сонці.

Якщо цибуля добре росте і з осені під неї було внесено основні мінеральні та органічні добрива, підживлення не застосовують. Вони можуть затягнути дозрівання цибулин. За слабкого початкового росту рослин (при утворенні двох справжніх листків) і за відсутності основного внесення добрив після проріджування цибулю підживлюють аміачною селітрою зрозрахунку 100-150 г/10^м2, яку вносять поверхнево вручну або культиваторами-рослингоживильниками КРО-4,2 і одразу здійснюють полив невеликою нормою - 100л/10^м2. Для другого підживлення на початку формування цибулини беруть гнойову рідину (1:8), коров'як (1:10) або пташиний послід (1:15), розведені у воді. За наявності тільки мінеральних добрив у 10 л води розчиняють 250-300 г суперфосфату і по 150 г аміачної селітри та сульфату калію. Рідке підживлення проводять за допомогою машини РЖ-1,7А або з лійки. Витрата розчину - Юл на 2-2,5^м2 посіву.

Третє підживлення проводять як виняток в окремі роки при слабкому розвитку рослин цибулі через 15-20 діб після другого. Його призначення - прискорити дозрівання цибулин. Тому азотні добрива (аміачна селітра, пташиний послід, гнойова жижа) виключають, а дози внесення фосфорно-калійних збільшують. Підживлення дають у рідкому або сухому вигляді: рідке - з розрахунку на 10 л води 75 г суперфосфату і 40 г калійної солі, сухе - по 100-150 г суперфосфату і калійної солі на кожен погонний метр. Добрива вносять у середину міжрядь у борозенки на глибину 6-8 см і закладають ґрунтом. Листя (зелень) з підживлених рослин не зрізають і не вживають у їжу.

За нестачі в листі міді рослини підживлюють розчином мідного купоросу (0,1-0,2 г розчиняють у 0,5 л води і використовують на 10^м2) або обприскують 1%-ю бордоською сумішшю.

Догляд за рослинами цибулі, вирощеними з розсади, такий самий, як і при вирощуванні з насіння. Через 10-15 діб після висаджування, коли розсада приживеться, починають розпушувати ґрунт, проводити прополки. При такому вирощуванні прискорюється дозрівання цибулин і покращується товарність.

Після закінчення формування цибулин (при переході їх до дозрівання) всі роботи з розпушування, поливу і підживлення припиняють, щоб призупинити посилений ріст рослин і для кращого дозрівання. Не рекомендується для прискорення дозрівання цибулин прикочувати посіви котками або притоптувати рослини, що спричиняє додаткові хвороби під час тривалого зберігання, знижує врожай і погіршує якість цибулі.