Насінництво

Насінництво гострих (особливо старих, місцевих) сортів цибулі ведуть у трирічному циклі життя: у перший рік із загущених посівів насінням - чорнушкою отримують сіянку, у другий рік із сіянки - маткову цибулю і в третій - із маточників - насіння. За даними Сквирської селекційно-дослідної станції овочівництва (кандидат сільськогосподарських наук Н.В. Косаковська), насіннєва культура дає вищий врожай насіння, ніж під час вирощування з насіння, за рахунок збільшення числа насіннєвих стрілок на одній рослині. Однак на півдні СНД і зокрема в Україні насінництво напівгострих і солодких сортів, а іноді й гострих практично переведено на дворічний цикл, тобто з насіння-чорнушки одразу отримують маточну цибулю, минаючи вирощування сіянки.

Для отримання високих урожаїв доброякісного насіння необхідно закласти на зберігання визрілі, типові для сорту маткові цибулини, добре зберегти їх і створити оптимальні умови для розвитку насіннєвих рослин на ділянці. Урожайність насіння в низці спеціалізованих господарств досягає 500-600 кг/га, а загалом по СНД коливається від 150 до 300 кг, у т. ч. в Україні - 190 кг/га. Для отримання стабільних урожаїв насіння необхідно вирощувати цибулю в зоні районування сорту.

Насінництво цибулі ріпчастої доцільно розміщувати в лісостепу і степу, на Північному Кавказі, в середньому і південному Поволожжі, центрально-чорноземних областях Російської Федерації, де найсприятливіші умови вегетаційного періоду (температура повітря вища +20°С і відносна вологість повітря 30-50%). Тут обмежується розвиток пероноспорозу. В Україні найбільш сприятливими для насінництва цибулі є Кримська автономна республіка, Київська, Одеська, Миколаївська, Херсонська та інші області. При цьому обов'язковою є науково обґрунтована система захисту рослин від шкідників і хвороб.

Розміщують насінники цибулі на піднесених, добре провітрюваних, відкритих, чистих від бур'янів ділянках з високородючими ґрунтами. Ряди висадок розташовують за напрямком панівних вітрів. Бажано, щоб ділянка була розташована на південному схилі, а з півночі захищена деревами, чагарниками або парканом, кулісними посівами. Найкращими попередниками є пар чистий і зайнятий, озимі зернові (пшениця), зернобобові, огірок, картопля тощо. На колишнє місце висадки цибулю повертають не раніше, ніж через п'ять років.

При вирощуванні цибулі на насіння необхідно дотримуватися між сортами просторової ізоляції: 200 м на відкритій місцевості або 600 м на захищеній. Ближче за це не повинно вирощуватися насіння інших сортів, а також розміщуватися посіви цибулі на сіянку і посадка сіянки на цибулю-матку. В іншому разі відбудеться перезапилення і насіння втратить свою чистосортність. Крім того, виникне велика ймовірність ураження рослин хворобами.

Після збирання попередника та лущення стерні вносять 25-30 т/га перегною та мінеральні добрива з розрахунку N90_120P60_90K45_60. Потім поле (ділянку) восени орють на глибину 25-27 см. Рано навесні в міру дозрівання ґрунту проводять передпосадкову культивацію на глибину 12-14 см. Потім нарізають глибокі борозни для висаджування маткових цибулин.

Овочівники-аматори також обробляють восени ділянку для вирощування насіння цибулі, добре удобрюють органічними і мінеральними добривами. Ґрунт перекопують на повний штик лопати (25 см), а рано навесні боронують граблями, вирівнюють. Якщо він не сильно ущільнений, маркують для певного способу висаджування і схеми розміщення насіннєвих рослин.

Наприкінці зберігання маточників (за два-три тижні до висаджування) температуру в приміщенні підвищують до +18...+20°С. Весняний прогрів цибулин прискорює розвиток насіннєвих стрілок на 7-10 діб. Потім маткову цибулю готують до висадки. Її перебирають, відбраковують заражені (з ознаками захворювання внутрішніх соковитих лусок) і сильно пророслі. На насіння відбирають здорові великі цибулини, типові для сорту.

Діаметр маткових цибулин має бути не менше 40-50 мм і більшим (залежно від сорту), але не більше 70-80 мм. Великі цибулини дають більше насіннєвих стрілок порівняно з дрібними, тому підвищується врожай насіння з рослини і з одиниці площі. Ріст і розвиток рослин з великих і середніх цибулин відбувається швидше. Це пов'язано з раннім закладенням зачатків насіннєвих стрілок під час зберігання. Зі збільшенням розміру цибулини зростає кількість листя, прискорюється розвиток насіннєвих стрілок, підвищується врожай насіння.

За невеликих об'ємів маточної цибулі у неї обрізають шийку, захоплюючи при цьому зверху 1-1,5 см соковитої частини. Обрізка прискорює проростання і забезпечує дружні сходи, а також дає змогу виявити і додатково відбракувати хворі цибулини (ознаки ураження часто бувають не помічені під сухою лускою). Після обрізки цибулю відразу висаджують у ґрунт. - У спеціалізованих цибулесійних господарствах операції підготовки маточників до висадки механізовані. Для вивантаження цибулі, добору сторонніх домішок і навантаження в транспортні засоби, у сховищі встановлюють обладнання: бункер-накопичувач ПБ-2, систему транспортерів ТХБ-20 (роликовий підбирач, шість стрічкових транспортерів), перебірковий стіл ПСЛ-6, транс-портер-завантажувач картоплі ТЗК-ЗОабо навантажувач ПКС-80 у кузови автосамоскидів. Обслуговують цю механізовану лінію 6-10 осіб. За зміну можна підготувати 100-120 т маточної цибулі, що відповідає нормі висаджування на 8-10 га.

Підготовлену маточну цибулю перевозять на пункт приймання та оброблення ЛДЛ-20, де її калібрують на дві фракції: найбільший поперечний діаметр 40-55 мм та 5.5-70 мм. Калібрувати можна також на картоплесортувальній машині КСП-15Б, розставивши фігурні ролики на необхідну величину. Фракції маточників транспортером-навантажувачем ПКС-80 вантажать у транспортні самоскидні засоби та вивозять до висадкових агрегатів.

Для формування та визрівання насіння цибулі залежно від зони вирощування потрібно 120-130 діб. Тому маточники висаджують у найбільш ранні терміни. Навесні, щойно можна проводити польові роботи, починають висаджувати маточники. Календарні терміни висадки для лісостепу - перша-друга декада квітня, степу - третя декада березня - перша квітня. За ранньої висадки забезпечується достатня вологість ґрунту, що дає змогу добре вкоренитися маточникам. Відносно холодний ґрунт у цей період збільшує утворення насіннєвих стрілок.

У південній зоні переважає осіння озима висадка маточників. За таких термінів краще висаджувати маточники напівгострих і солодких сортів, які погано взимку зберігаються. Озимі висадки покращують смакові якості цибулі. Використання гострих сортів при озимому висаджуванні допускається тільки для масової репродукції насіння. Терміни озимого висаджування настають наприкінці вересня - першій декаді жовтня. За такого терміну висаджування у вологий ґрунт через 8-10 діб у цибулин утворюється додаткове коріння, яке на початок зими заглиблюється в ґрунт до 25-30 см. Над поверхнею в окремих рослин з'являється листя. Такі рослини добре зимують (на 90-95%) і дають вищий урожай крупного і виповненого насіння, ніж за весняного висаджування маточників.

За пізніх термінів висадки маточників відзначаються великі випади рослин, навіть їхня загибель. На зиму ділянку з висадками мульчують торфом або перегноєм шаром 5-7 см. У посушливу осінь у разі підсихання орного шару ґрунту дають вологозарядковий полив нормою 600^м3/га для нормального вкорінення рослин. У разі тривалої дощової осінньої погоди та перезволоження ґрунту строки висаджування переносяться на весняний період.

Розмір маточників впливає на врожай і якість насіння. Так, за висаджування маточної цибулі сорту Сквирська масою 130-150 г урожайність насіння становить 710 кг/га, тоді як масою 30-50 г - 600 кг/га. Це також зумовлено тим, що великі маточники закладають більше зачатків, ніж дрібні. У зв'язку з цим норма висадки великих маточників становить 12-15 т/га, а середніх і дрібних - від 5 до 10 т/га. Наприклад, за маси маточників 70 г норма висіву буде 8 т/га.

Оптимальна густота висаджування маточників діаметром 41-60 мм становить 140-170 тис. / га, або 140-170 шт. / 10^м2, 61-80 мм - 100-130 тис. / га. При використанні дрібних цибулин (31-40 мм) густоту збільшують до 180-200 тис./га.

Глибина висадки маточників залежить від терміну. За весняного висаджування вона становить 4-6 см, а за озимого - 8-10 см. Висаджування маточної цибулі картоплесаджалкою забезпечує глибоке загортання цибулин у вологий шар ґрунту, що, своєю чергою, сприяє дружній появі сходів. Маткові цибулини покриваються ґрунтом на 4-6 см, що надалі забезпечує стійкість насіннєвих рослин. При озимій висадці на глибину 8-10 см восени підгортають на 18 см.

У спеціалізованих фермерських господарствах висадку маточників цибулі здійснюють переобладнаними картоплесаджалками КСМ-4 або СН-4Б в агрегаті зтрактором МТЗ-82 або ДТ-75М із ходозагортачем без загортачів під час руху на четвертій зниженій передачі у відкриту борозну без орієнтації цибулин. Борозни нарізають культиваторами КОН-2,8ПМ і КРО-4,2 глибиною 10-12 см. Крок посадки 8-10 см. Ряди розташовують паралельно напрямку переважаючого влітку вітру. Швидкість руху агрегату 2,2-3,2 км/год, норма виробітку - до 4-5 га. Орієнтують цибулини донцем донизу вручну, внаслідок чого врожай насіння підвищується на 20-40% і забезпечується дружність дозрівання насіння. Закладення борозен здійснюють загортачами, встановленими на тих самих культиваторах. Хороші результати на висадці маточників дають переобладнані розсадосадильні машини СКНБ-4 і СКН-6. Вони забезпечують вертикальне розміщення маточників більш ніж на 90%, знижують витрати праці в 7 разів. На розкладці цибулин у попередньо нарізані борозни використовують також гноєрозкидачі, обладнані рукавами-насіннєпроводами, з подальшим ручним оправленням цибулин і закладенням борозен культиваторами, волокушами та іншими знаряддями.

Під час догляду за насінниками враховують вищевикладені біологічні вимоги до факторів середовища і проводять досходове боронування висадок, міжрядні обробки, ручні прополки, підживлення, поливи, обприскування тощо. д. Усі роботи з догляду за насінниками прагнуть закінчити до початку цвітіння рослин, тому що при пізньому їхньому проведенні, якщо не застосовувати висококлинну техніку, пошкоджуються насіннєві стрілки. Одразу після висаджування маточників проводять прокатування ґрунту, до і під час цвітіння - фітопрочищення, підгортання - у фазі масового стрілкування і після цвітіння, під час цвітіння - бджолозапилення.

Досходове боронування проводять сітчастими боронами БСО-4 через 6-7 діб після висаджування та повторно по сходах поперек рядів. При цьому знищується 70-75% бур'янів.

Протягом вегетаційного періоду ґрунт у міжряддях і рядах підтримують у пухкому та чистому від бур'янів стані. За появи масових сходів після боронувань ґрунт у міжряддях розпушують на глибину 10-12 см культиватором КОН-2,8А в агрегаті з трактором МТЗ-80 з полольними бритвами. Наступні міжрядні обробітки проводять після кожного поливу або дощу з одночасним підгортанням доти, доки дає змогу висота насіннєвих стрілок, які відростають.

Коли насіннєві стрілки досягнуть висоти 35-45 см, для стійкості їх підгортають під час останньої культивації зі встановленням у робочі секції підгортальних корпусів типу ПВМ або лап-відвалювальників. Це надає насіннєвим рослинам стійкості, захищає від вітру та зберігає вологу в прикореневій зоні. Якщо цього не зробити, частина рослин вилягає, їхні суцвіття, що опинилися на ґрунті, загнивають. Підгортання насінників цибулі після цвітіння з тією самою метою проводять висоокліренсним агрегатом, що складається з культиватора КВП-2,8 з пристосуваннями і трактора Т-25К.

Протягом вегетаційного періоду насіннєву ділянку систематично прополюють до змикання стрілок у рядах. Засмічені ділянки знижують урожай і якість насіння, сприяють поширенню несправжньої борошнистої роси та шкідників. Для боротьби з бур'янами, крім прополок, використовують ті ж гербіциди, що при вирощуванні цибулі-ріпки з насіння.

У південній зоні насінники цибулі поливають 6-7 разів за вегетаційний період, а в поліссі і західних районах - 2-4 рази. Поливи проводять в основному по борознах, норма витрати води 450-500^м3/га, або 450-500 л/10^м2. Дощування застосовують тільки до цвітіння, оскільки воно погіршує запилення квіток. До поливів приступають у фазі повних сходів цибулі і далі через 8-10 діб. На початку воскової стиглості насінників, приблизно за 10-15 діб до повного дозрівання, поливи припиняють.

У фазі масового відростання листків насінники підживлюють азотно-калійними добривами з розрахунку по 100-150 кг/га азотної та калійної селітри. За появи насіннєвих стрілок вносять повне мінеральне добриво (50 кг/га аміачної селітри, 100 кг/га суперфосфату і 100 кг/га калійної солі). Це сприяє кращому росту насіннєвих стрілок, розростанню суцвіття і збільшенню числа бутонів. Некореневе підживлення борною кислотою збільшує врожай насіння на 23%. Підживлення ефективніше проводити в сухе спекотне літо, ніж у холодне і дощове.

Як тільки відросте листя, проводять профілактичні обприскування насіннєвих рослин проти шкідників і хвороб. Якщо захворювання з'явиться раніше, всі наступні заходи захисту можуть виявитися неефективними. Для трактора з обприскувачем залишають при висадці спеціальні проходи. Під час обприскування враховують, що цибуля ріпчаста - рослина, яка перехресно запилюється. Тому застосування пестицидів під час цвітіння призводить до відлякування і загибелі комах, порушення процесу запилення і в результаті до недобору врожаю.

Дуже важливо для збереження стеблостою і врожаю своєчасно і якісно обприскувати рослини проти пероноспорозу. Несправжня борошниста роса (пероноспороз) - небезпечне захворювання насінників цибулі. Сіро-фіолетовий наліт спороношення гриба з'являється спочатку на листках, потім переходить на насіннєву стрілку. У результаті листя засихає, стрілки надламуються, суцвіття в'януть і рослина гине. Насіння, не отримуючи достатнього живлення, буває щуплим, зі зниженою схожістю. Джерелом інфекції є маточники. Гриб може зберігатися і на післязбиральних залишках.

Для захисту від пероноспорозу від початку відростання та через кожні 10-15 діб проводять обприскування 1%-ю бордоською сумішшю або 0,5%-ю хлорокисью міді з додаванням прилипачів ОП-7, ОП-10 або знятого молока. Для цих цілей можна використовувати звичайне господарське мило, заздалегідь настругане і замочене у воді (30 г на 10 л розчину). Обприскування припиняють з початком цвітіння. У цій же фазі видаляють слаборозвинені і пізньоквітучі рослини.

Фунгіциди, інсектициди та гербіциди вносять обприскувачем ПОМ-630-2 (спочатку з трактором МТЗ-80, потім, за висоти насіннєвих стрілок понад 50 см, з трактором Т-26К). Обприскування можна проводити і афегатами з тракторами звичайного кліренсу під час руху їх у залишених під час висадки проходах (по осях - через 14 м). Для проведення роботи переобладнають обприскувач ОПШ-15 або ОВТ-1В: збільшують висоту навішування штанги до 1,5 м. У обприскувача ОВТ-1В розпилювальне сопло знімають і встановлюють штангу з форсунками від обприскувачів ПОМ-630-2, ОПШ-15.

Через два-три тижні після відростання листя насінники оглядають для виявлення рослин, у яких збереглася зимуюча грибниця несправжньої борошнистої роси. У цей час їх легко виявити. Фітопрочищення проводять вручну. Дифузно уражені рослини обережно видаляють, намагаючись не дати розсіятися спорам, і знищують або збирають у целофановий мішок і глибоко закопують у землю.

На великих масивах з осередків захворювання уражені рослини вивозять з поля на самохідному шасі Т-16М, звалюють у траншею і заливають хлорним вапном; насінники після фітопрочищення обробляють фунгіцидами.

Перед початком цвітіння цибулі ріпчастої проводять сортове обстеження насінників. Це здійснюють з метою контролю за дотриманням просторової ізоляції між різними сортами цибулі та технологією вирощування. Оглядають близько розташовані від насінників присадибні та дачні ділянки, на яких можуть залишитися рослини цибулі, що застрілкувалися. Навіть поодинокі рослини іншого сорту можуть з'явитися причиною біологічної засміченості.

Під час сортового обстеження видаляють рослини, які пізно розвинулися, відстають у рості та уражені. За результатами цієї роботи складають акт сортового обстеження насінників перед цвітінням.

Одним із найважливіших технологічних прийомів підвищення врожайності та якості насіння овочевих рослин є запилення їх у фазі цвітіння. Бджоли - прекрасні запилювачі цибулі ріпчастої. Тому перед початком цвітіння цибулі до ділянки підвозять або максимально наближають вулики з бджолами з розрахунку 3-5 бджолосім'ї на 1 га. Бджоли сприяють кращому запиленню квіток, зав'язуванню та утворенню високоякісного насіння.

Перед прибиранням сім'яники обробляють клейовою 17%-ю емульсією ПВА (полівінілацетат), що скорочує осипання насіння під час прямого комбайнування або роздільного збирання у 17 разів та дає змогу отримати більш повноцінне насіння.

За сприятливих природних умов період від кінця цвітіння до початку воскової стиглості насіння триває близько 30 діб. До кінця серпня насіння цибулі має показники збиральної схожості - до 70-75%, що слід вважати гарним показником, оскільки в процесі післязбирального дозарювання показники схожості підвищуються. Зазвичай насінники прибирають наприкінці серпня - на початку вересня.

При дотриманні технології вирощування насінники прибирають одноразово. Однак за розтягнутого і нерівномірного дозрівання, що частіше спостерігається за зріджених насінників, застосовують багаторазове збирання або прибирають роздільним способом: спочатку скошування, потім обмолот після дозарювання в сушарках на пункті приймання та обробки.

При одноразовому збиранні суцвіття зрізають вручну гострим ножем або ножицями з частиною насіннєвої стрілки завдовжки 25-30 см і зв'язують у пучки по10-15 штук за малих обсягів вирощування, а за великих - навалом перевозять під навіс, де розстеляють тонким шаром (в одне-два суцвіття).

Висота зрізу насіннєвої стрілки має велике значення. У момент збирання стрілки бувають зеленими, соковитими. Після збирання вони висихають повільно (протягом 3-4 тижнів), і в процесі дозарювання поживні речовини зі стрілок переходять до насіння. Стрілка жовтіє при цьому і всихає, а насіння дозріває, підвищуючи посівні якості. Під час дозарювання в засіках наявність стрілки дає змогу мати пухкий шар закладених суцвіть.

Для збирання насінників машинами необхідно мати добрий стеблостій без вилягання стрілок, чисте поле від бур'янів, обрати оптимальний строк збирання. Щоб уникнути втрат насіння збирання слід проводити у фазі воскової стиглості до розкриття коробочок. Пряме комбайнування неперспективне, оскільки насіння не дозріває і його посівні якості знижуються, різко зростають втрати насіння.

Механізований спосіб збирання включає такі технологічні операції: скошування суцвіть жниварками-навантажувачами на високому зрізі (довжина насіннєвої стрілки в суцвіття не менше 15 см) з навантаженням маси в транспорт; сушіння суцвіть на стаціонарних двокамерних підлогових сушарках зактивним вентилюванням підігрітим повітрям(насіння дозріває в процесі сушіння); обмолот насіння з витиранням на двобарабанному молотильному пристрої; післязбиральний обробіток купи та очищення насіння.

Для скошування суцвіть із завантаженням у транспорт використовують переобладнану шавлієву жниварку-навантажувач ЖШ-3,5А (трактор МТЗ-80), жниварки ЖУС-4,2, ЖИР-4,9, ЖРС-4,9А, переобладнаний силосозбиральний комбайн КС-2,6 і соргозбиральну машину СМ-2,6. В останньої знижують висоту зрізу до 20-30 см, оскільки мінімальна в неї 50 см. Скошена маса накопичується в кузовах тракторних причепів, потім її перевозять на пункт, де сушать у спеціальних сушарках з активною вентиляцією.

Після проходу жатки-навантажувача трапляються втрати зрізаних суцвіть до 15%. Їх підбирають вручну слідом за жниваркою.

Післязбиральна обробка насінників і насіння включає дозарювання і сушіння насінників, обмолот із витиранням і попереднім очищенням, досушування купи насіння із затарюванням і складуванням.

За великих обсягів виробництва насінники сушать у підлогових стаціонарних сушарках, обігріваючи повітря за допомогою повітронагрівачів ВПТ-600, ВПТ-400, ТР-150. Насінники завантажують у секції сушарки шаром 1 -1,5 м (підлога вкрита металевою сіткою з вічками 1,2 мм) і сушать у режимі: перша доба - активне вентилювання зовнішнім повітрям, потім 5 діб - із поступовим підігрівом повітря до +35...+40°С (витрата повітря - 2300-3000^м3). Вентилюють без перерв, щоб не витрачати час і паливо на знімання конденсату.

За активного вентилювання через тиждень після закладання на дозарювання насіння висихає - вологість його становить 17,6% і воно набуває високої схожості. Під час сушіння насіння на сонці може знижуватися його схожість. Під навісом дозарювання і поліпшення посівних якостей насіння відбувається повільніше (до 14 діб).

У процесі післязбирального дозарювання схожість насіння підвищується за рахунок припливу пластичних речовин до насіння зі стрілок біля суцвіть. Ця фізіологічна особливість відтоку поживних речовин до насіння і пояснює можливість збирання насінників цибулі у фазі неповної воскової стиглості, що дає змогу зберегти найстигліше з насінин від осипання, неминуче під час збирання в момент розкриття насіннєвих коробочок.

Після дозарювання і сушіння насінники обмолочують на зернових комбайнах СК-6 "Колос", СК-5 "Нива", СКД-5 "Сибіряк", на молотарках МВ-2,5А, МО-455, МО-700. Для витирання насіння із суцвіть використовують овочеві терки ТОС-0,6, ДОС-0,9. Обмолочують насінники на добре очищених і навіть промитих від насіння інших рослин комбайнах і молотарках.

Обмолот проводять однобарабанними комбайнами, тому що під час встановлення двох барабанів насіння травмується. Насінники через комбайн пропускають двічі. Але незважаючи на це, залишаються необмолочені (нерозкриті) коробочки, з яких насіння витирають тертками. Частота обертання молотильного барабана на малих обертах не повинна перевищувати 400-550 об/хв, зазори між барабаном і декою повинні мати розміри: на вході - 18-24 мм, на виході - 6-8 мм.

Вальцьовий тірочний апарат молотарки МВ-2,5 А відключають за рахунок встановлення великого зазору між вальцями. У решітний стан встановлюють середнє решето з великими отворами діаметром 3,6 мм, нижнє - 1,0 мм. Ворох насіння після обмолоту подається нормою у вентильований бункер К-878, де досушується до вологості насіння 12,5-13,5%. За відсутності комбайнів, молотарок і терок обмолот здійснюють на рівних майданчиках пневматичними колесами трактора.

У насінницьких господарствах проводять очищення та сортування насіння з доведенням до вимог ДСТУ 2240-93. Ним передбачено, відповідно для першої та другої категорій, такі показники: схожість - не менш як 75%; сортова чистота - не менш як 95%; вміст насіння інших рослин - не більш як 0,2%; вологість - не більш як 11%. Оригінальне та елітне насіння вирощують наукові та навчальні установи. Із нього насінницькі господарства вирощують насіння першої репродукції, яке використовують для подальшого розмноження до другої репродукції. Насіння другої репродукції застосовують для посіву на продовольчі цілі.

Після обмолоту насіння очищають на насіннєочисних машинах на віялках-сортувальниках ОС-0,5, ОВ-10, ОСМ-34, ОВП-20, СМ-4 та інших. На решетах з отворами рівного діаметра виділяють насіння культурних і бур'янів. Потім насіння доочищають на машинах "Петкус-Супер" К-541, "Петкус-Селекта" К-212, пневматичних колонках ОПС-2 або АК-1 з пневматичним столом ПСС-25.

Сильно засмічене насіння промивають у воді за допомогою машини МОС-300. Після промивання насіння розсипають невеликим шаром і сушать підігрітим повітрям на платформних сушарках за температури +25...+30°С. Після просушування вологість насіння не повинна перевищувати 11%. Не допускають сушіння насіння на асфальті, за якого знижується схожість насіння.

Однак без особливої потреби не слід очищати насіння у воді, оскільки це негативно впливає на його схожість.

Очищене і відсортоване насіння цибулі затарюють у чисті подвійні мішки, етикетують, зав'язують, укладають на піддони ОС-4320 електронавантажувачем ЕП-106, відвозять і складають у штабелі для зберігання.

На зберігання закладають насіння з вологістю не більше 11%. Краще зберігається насіння з вологістю 6-7%. У мішок кладуть етикетку (із зовнішнього боку її також прикріплюють), на якій зазначають господарство, вид рослини, сорт, рік урожаю, посівні та сортові якості насіння, репродукцію і масу. Насіння здають у склад або заготівельний пункт із сортовим свідоцтвом на кожну партію.

Зберігають насіння в сухому приміщенні за температури не нижче +10°С і не вище +12°С або 0...+1°С. У повністю очищеного насіння схожість може підвищуватися в процесі зберігання протягом 40-45 діб.