Розміщення на ділянці

У технології вирощування баклажана є багато спільного з томатом і перцем солодким. Рослини висувають підвищені вимоги до тепла, вологості ґрунту та його родючості, мають довгий вегетаційний період, і врожай у відкритому ґрунті можна одержати тільки в роки зі сприятливою погодою або із застосуванням різних конструкцій захищеного ґрунту. Баклажан на присадибних і дачних ділянках вирощують разом із перцем у парниках, теплицях плівкових, під тимчасовими плівковими укриттями, а увідкритому ґрунті розсадним і безрозсадним способами (у південних районах країни), у поліссі та лісостепу - лише високогорічною розсадою (60-70-добовою).

Деякі овочівники-аматори вважають, що для сім'ї необхідно вирощувати всього 12 кущів баклажана, якщо знімати з однієї рослини по 8-12 плодів масою 400-500 г кожен. Восени намічають місце на сонячній ділянці. Баклажан вдається на легких, добре прогрітих, водопроникних, високородючих і провітрюваних піщаних ґрунтах. Якщо вони важкі, глинисті - вносять торф, перегній, пісок крупний, солом'яну порізку або тирсу.

Для нього відводять ділянки, захищені від холодних вітрів. Для цього виготовляють захисні переносні переносні щити-пагони. Але найчастіше біля гряд з баклажаном вирощують високорослі кулісні рослини (боби, кукурудза, капуста брюссельська, соняшник). Всі вони ростуть швидше, і до часу інтенсивного росту, цвітіння і зав'язування плодів баклажана кулісні рослини утворюють суцільну зелену стінку заввишки до 1,5 м і більше. Вони добре захищають від вітрів і створюють сприятливий мікроклімат для баклажана. Куліси підвищують середньодобову температуру в безвітряні дні на 1,5-3°С, а у вітряні - на 4-6°С, оберігають від осінніх заморозків.

Під час вирощування баклажана дотримуються чергування видів рослин і розміщують його після гороху, цибулі ріпчастої, капусти білокачанної ранньої, моркви. Найкращими попередниками на півдні країни є, крім зазначених, трави бобові однорічні та багаторічні, озимі зернові, гарбузові. Після рослин родини пасльонові - томату, перцю, картоплі, фізалісу, його можна вирощувати лише через 3-4 роки, щоб уникнути ушкодження й ураження рослин шкідниками та хворобами. В овочевій сівозміні або плодозміні баклажан розміщують в одному полі з томатом і перцем.