Сівба і висадка

Насіння кавуна висівають, коли ґрунт на глибині заробки їх прогріється.глибині загортання його прогріється до +14...+16°С. Висіяне в оптимальних умовах насіння дає сходи через 9-10 діб, а за низької температури і підвищеної вологості ґрунту та повітря воно тривалий час не сходить (до 20 діб). За дуже ранньої сівби в недостатньо прогрітий ґрунт сходи бувають зрідженими, проростки уражаються хворобами, рослини розвиваються повільно. Усе це негативно позначається на продуктивності рослин. Запізнення з сівбою також знижує врожай, плоди не визрівають, особливо в північних районах.

Календарні строки сівби кавуна настають у степу в третій декаді квітня - на початку травня, лісостепу - у другій декаді травня, поліссі та західних областях - у другій і третій декадах травня. Однак слід мати на увазі, що в окремі роки залежно від погодних умов весни строки сівби можуть зсунутися на одну-дві декади. На практиці кавун висівають після кабачка, патисона, огірка, гарбуза, дині, квасолі та кукурудзи.

Площа живлення однієї рослини кавуна варіює в широких межах від 0,5 до 6^м2. Під ранньостиглі короткостеблові сорти, які вирощують за сучасною технологією, відводять площу живлення близько 1^м2, середньостиглі та середньопізні довгостеблові - близько 1,5-2^м2, а в разі неможливості дотримання технології та випадання малої кількості опадів відповідно 2 і 3-4^м2.

При вирощуванні кавуна застосовують різні способи сівби: широкорядний, квадратний, гніздовий, квадратно-гніздовий, прямокутно-гніздовий або пунктирний і стрічковий дворядний. За широкорядного способу зручніше вирощувати довгостеблові сорти з широкими відстанями між рядами та скороченими між гніздами, що дає змогу тривалий час обробляти механізмами міжряддя.

З даних таблиці видно, що в степу для ранньостиглих сортів на чорноземах і темних супіщаних ґрунтах застосовують квадратно-гніздовий спосіб сівби за схемою розміщення 140x140 см із залишенням двох рослин у гнізді, у посушливих районах із каштановими ґрунтами - 140-140 см з однією рослиною в гнізді. Для середньостиглих і середньопізніх сортів використовують схеми 210x210 см. по дві рослини і 210x140 см по одній рослині. Застосовують і стрічковий дворядний спосіб сівби за схемою - для ранньостиглих сортів (70+140)х70 см, середньостиглих - (70+210)х70 см по одній рослині. У лісостепових районах основним способом сівби є широкорядний за схемою 140-70 см з однією рослиною і стрічковий дворядний за схемою (70+140)х70 см з однією рослиною в гнізді.

Густота рослин тісно пов'язана і відповідає площі живлення, способу сівби та схемі розміщення рослин, залежить від сорту, типу ґрунту, технології та інших чинників і варіює під час вирощування кавуна в широких межах: від 13,6 тис. / га ранньостиглих сортів до 3,1 тис. / га середньопізніх сортів столового і кормового використання. Оптимальна густота рослин сприяє прискоренню дозрівання плодів і підвищенню врожаю. Що кращі умови вирощування (оптимальні дози добрив, поливний режим тощо), то більше рослин можна розмістити на одиниці площі.

Норма висіву залежить від морфологічних особливостей сорту, посівних якостей насіння, їхньої маси й польової схожості, рівня родючості ґрунту, площі живлення, строків, способів сівби та схем розміщення, погодних умов та інших чинників. Менша витрата насіння відбувається за меншої маси його та більшої площі живлення рослин. Знаючи масу 1000 насінин, їхню господарську придатність з урахуванням площі живлення, можна визначити норму висіву.

Глибина загортання насіння для кавуна на піщаних ґрунтах 7-8 см, супіщаних - 5-7 см, суглинкових - 4-5 см. Велике насіння загортають на 6-8 см, дрібне - на 4-6 см. На важких холодних ґрунтах і в північних районах лісостепу насіння зашпаровують на глибину не більше 4 см. При ручній сівбі в лунку насіння краще класти на різну глибину. У цьому випадку частина насіння потрапляє в сприятливі умови за будь-якої погоди.

Не завжди можна мати в господарстві баштанну сівалку БН-3. Тому часто кавун висівають кукурудзяними сівалками СПЧ-6МФ, СУПН-8. Сівалка СПЧ-6 - універсального призначення, вона може бути використана для гніздової та пунктирної сівби. Проте кукурудзяні сівалки не повною мірою забезпечують необхідну точність сівби, рівномірне загортання насіння за глибиною, допускають його дроблення.

Одночасно з механізованою сівбою вносять у рядки (на 4-5 см нижче за глибину загортання насіння) стартові добрива в дозі N7-10 P10-15 кг/га діючої речовини. За ручної сівби позитивні результати дає мульчування посіяних рядів або лунок перегноєм чи напівперепрілим гноєм із розрахунку 300-400 г на лунку. Проте кращі результати досягаються при внесенні перегною в лунки разом із насінням під час сівби.

Якщо після сівби верхній шар ґрунту підсихає, його накочують гладенькими котками в агрегаті з сівалкою або вручну. Це зменшує випаровування вологи та покращує контакт насіння з ґрунтом.

Терміни висадки розсади у відкритий ґрунт аналогічні сівбі насіння. При вирощуванні розсади кавуна відповідно розраховують строки так, щоб у день висадки вона мала вік 25-30 діб. Однак при цьому висадку проводять, коли мине небезпека тривалих заморозків, а ґрунт достатньо прогріється. На практиці її здійснюють після закінчення висіву баштанного насіння в ґрунт. При цьому на випадок загрози повернення весняних заморозків для невеликих ділянок передбачають укриття рослин ковпаками з газет або плівкою.

Висадку розсади проводять у похмуру погоду або ввечері з поливом. На великих масивах для цих цілей використовують овочеві розсадосадильні машини (СКН-6А і СКН-9) з двома-трьома післяпосадковими поливами. У городництві висаджують її вручну з підливом води 1-2 л у лунку. Заглиблюють розсаду до сім'ядольних листків.

Як куліс використовують кукурудзу, соняшник, сорго та інші високостеблові рослини. Висівають їх одночасно однією сівалкою з розрахунку два ряди куліс через кожні 9-12 рядів кавуна (12-16 м). Відстань між рядами кулісних рослин 70 см, між рослинами в ряду - 35 см. Для сівби куліс потрібно 3-4 кг/га або насіння кукурудзи, або 1 - 1,5 кг/га сорго.