Насінництво

Насінницькі посіви розміщують успеціалізованих баштанних сівозмінах або на кращих ділянках поза сівозміною. За вирощування кавуна в лаштунках із кукурудзи на півдні України врожай насіння підвищується на 12-18% порівняно з чистими посівами. Оптимальна ширина куліс 1,4 м, відстань між ними - 8,4 м. За даними Херсонської селекційної дослідної станції, за вирощування кавуна на насіннєву мету середніми дозами мінеральних добрив є N90P90K60 д. р. на 1 га. Розміщують його з просторовою ізоляцією не менш як 1000 м між сортами на відкритій місцевості та 500 м за наявності лісосмуг.

На насінницьких посівах проводять сортове прочищення: перше - перед цвітінням, вибраковуючи домішки, що відрізняються за листям і типом куща, друге - у фазі цвітіння, видаляючи рослини за формою, кольором, опушенням зав'язі та статевим типом. Домішки виривають із коренем і залишають на місці до збирання врожаю. Останнє польове сортопрочищення проводять у фазі дозрівання плодів перед збиранням врожаю - за формою, кольором, малюнком плодів. Усі місця, де знайдено домішки, відзначають, щоб провести облік і бракування плодів із сусідніх рослин. Після кожного прочищення складають акт, у якому зазначають характер і наявність домішок. Під час виділення насіння також проводять відбір: бракування плодів, які не відповідають сорту за показниками м'якоті та насіння. Поряд із сортопрочистками ведуть фітопрочистки, тобто видаляють хворі рослини. Візуально відзначають польову стійкість сорту до хвороб за ураженими рослинами.

Основною формою планового державного контролю за чистосортністю вирощуваного насіннєвого матеріалу є польова апробація сортових посівів. Її проводять для того, щоб установити сортові якості насінницьких посівів, їх відповідність державному стандарту на насіння, а також перевірити умови вирощування та виконання господарствами обов'язкових правил насінництва та розсадництва, що забезпечують вирощування доброякісного насіння, підвищення сортових якостей, вчасне збирання, очистку та відповідне зберігання. Перед збиранням перевіряють фактичну відстань просторової ізоляції, дотримання рекомендованого захисту рослин від шкідників і хвороб.

Право на проведення апробації насінницьких посівів мають агрономи, які закінчили спеціальні курси з апробації та пройшли відповідний інструктаж. Їхню роботу на місцях контролює інспектор з апробації.
Апробатор проводить усю роботу в присутності особи, яка відповідальна за насінництво в даному господарстві. Апробацію елітних посівів здійснює селекціонер, відповідальний за вирощування цієї категорії насіння. До апробації приступають, коли відзначається масове дозрівання плодів. У цей час найкраще проявляються сортові ознаки, які дають змогу встановити сортову чистоту вирощуваного насіннєвого матеріалу. Її розпочинають із перевірки документів (атестатів, сортових свідоцтв або актів апробації), що характеризують якість висіяного насіння, та відповідність цих документів тим партіям насіння, з яких брали посівний матеріал. За відсутності сортових документів на висіяне насіння апробація посівів не проводиться.

З метою встановлення сортової чистоти в полі по діагоналі ділянки беруть для аналізу проби, обсяг яких залежить від апробованої площі: до 5 га - 4 проби, від 5,1 до 10 га - 6, від 10,1 до 20 га - 8 проб. У кожній пробі має бути по 50 рослин. На площі понад 20 га на кожні 10 га (повні та неповні) відбирають додатково по 50 рослин. Під час аналізу проб усі рослини ділять на дві групи. До першої групи відносять нормально розвинені рослини з добре вираженими сортовими апробаційними ознаками, до другої - рослини, які втратили апробаційні ознаки. На приналежність до сорту аналізують тільки рослини першої групи. Сортність і кількість домішки встановлюють з урахуванням даних рослин другої групи.

Найбільш якісне насіння отримують за біологічної стиглості плодів 40-добового віку за ранньостиглими сортами та 50-добового - за середньостиглими та середньопізніми сортами, або за конкретним показником вологості насіння 49-52%. В окремі роки за несприятливих погодних умов насіння середньостиглих і середньопізніх сортів не встигає повністю визріти в плодах. Тоді плоди на 10-12 діб закладають на дозарювання в бурти і накривають соломою. Цей прийом підвищує посівні та врожайні якості насіння.

Плоди, призначені для одержання репродукційного насіння першої та другої категорії, скочують у валки за допомогою косинців різних конструкцій. Промисловістю випускається валкоутворювач УПВ-8. З утворених валків плоди за допомогою підбирача ПБВ-1 завантажуються в транспортні засоби і доставляються на стаціонарну насіннєвидільну лінію ЛСБ-20 продуктивністю 20 т на годину. Безпосередньо в полі зібрані плоди обмолочують на насіннєвидільній машині І Б К-5 продуктивністю 5 т плодів на годину. Перед виділенням насіння плоди сортують, видаляючи нетипові та хворі.

Виділене насіння з плодів зброджують у дерев'яних коритах, бочках або бетонних ємностях. Термін бродіння 2-5 діб залежно від температури. За температури зовнішнього повітря вдень вище +20°С температура бродильної маси досягає +38...+40°С, тому бродіння має проходити не більше 2 діб, інакше схожість насіння може знизитися до 54-60%. У цьому разі насіння кавуна має інше забарвлення. Зброджування необхідне для видалення з поверхні насіння цукрів, які слугують живильним середовищем для розвитку різної мікрофлори, в т. ч. і патогенної. Насіння зброджують зазвичай у залишках мезги, що утворюється під час виділення насіння.

Після закінчення бродіння насіння негайно промивають. Для миття насіння баштанних створено спеціальну установку МОС-300, яка майже повністю усуває ручну працю. Миття необхідне для видалення невизрілого насіння, залишків мезги та кори, а також речовин, що утворилися в результаті бродіння. Відмите насіння негайно надходить на сушіння.

За високої вологості в насіннєвій масі швидко розвивається процес самозігрівання внаслідок посилення дихання насіння та активізації діяльності мікроорганізмів. Вологість, за якої різко зростають біохімічні та фізіологічні процеси, називається критичною. Для баштанних рослин вона знаходиться в межах 10-15%. Кондиційна вологість дорівнює критичній або трохи нижча за неї. Сушіння насіння до кондиційної вологості сприяє збереженню посівних якостей протягом тривалішого часу. Гранично допустима температура нагріву насіння кавуна за вологості 50-60% - 4ГС, 45-50% - 42°С, до 30% - 45°С.

Для сушіння насіння використовують шарові сушильні установки, а також установки періодичної дії. Вони спроектовані під повітронагрівачі БПТ-400, ВЛТ-600 і можуть оснащуватися теплогенераторами, тепловентиляційними агрегатами та топковими установками.

Очищають насіння на пневматичній колонці ОПС-2, яку обслуговують 2-3 людини. Продуктивність її 300-500 кг за зміну. Остаточне очищення і калібрування проводять на машинах "Петкус-Супер".

Врожайність насіння за зрошення може досягати 300-400 кг з 1 га. Вихід насіння становить від 0,5-0,6% (сорт Астраханський) до 0,9-1% (сорт Мелітопольський). Маса 1000 насінин 60-140 г.
За сортовими і посівними якостями насіння кавуна має відповідати нормам ДСТУ 2240-93: сортова чистота репродукційного насіння першої та другої категорії - 98%, схожість - 87%, вологість під час зберігання в тканинних мішках - не більше 10%. Промерзання плодів кавуна не позначається на схожості їхнього насіння (за умови повного визрівання).