Морфобіологічні особливості та екологічні умови вирощування

Рослина кавуна столового- однорічна, однодомна, роздільностатева, густо опушена простими волосками, сланка (ліаноподібна) трава з тонким стеблом, яке досягає довжини 4-5 м.Стебло сильно розгалужується, п'ятигранної форми, бічний пагін подовжується за рахунок росту верхівкової бруньки. Є і короткостеблові, кущові форми кавуна, які використовуються в селекційній роботі. Однак районованих сортів кущових форм немає. З пазух листків у кавуна виходять дво-чотирироздільні вусики.

Листова поверхня кавуна досить велика (до 30^м2), число листків коливається від 250 до 1860. Листки сіро-зеленого забарвлення, довгочерешкові, без прилистків, двічіперисторозсічені, з 3-5 лопатями, кожна з яких розділена на більш дрібні часточки, пластинка завдовжки 10-22 см і завширшки 10-18 см. Є сорти і з нерозсіченим листям. Розташування листя чергове.

Коренева система кавуна потужна, розвинена, стрижневого типу, глибиною до 1 м. Вона складається з головного кореня, бічних коренів першого, другого, третього, а іноді й четвертого порядків. Бічні відгалуження відходять від верхньої частини головного кореня майже горизонтально, розташовуючись здебільшого в орному та підорному шарах на глибині 20-30 см, досягаючи довжини 4-5 м. Ріст кореневої системи за інтенсивністю спочатку випереджає ріст надземної частини рослин.

Квітки великі, пазухи, широковоронкоподібні, поодинокі, п'ятилопатеві, з широкими, округлими пелюстками, зеленкуваті або сірчано-жовтого кольору, трьох типів - тичинкові, маточкові та гермафродитні. Тичинкові квітки мають по п'ять тичинок, пильовики хромово-жовті, петлеподібно вигнуті, пилок важкий, липкий, округлої форми, без шипів. Маточкові квітки дещо більші за тичинкові, мають нижню 3-4, інколи 5-подільну опушену зав'язь, коротку маточку і п'ятикутне рильце. У гермафродитних квіток є зав'язь, маточка з приймочкою та недорозвинені тичинки з пиляками, іноді з фертильним (життєздатним) пилком.

Квітки розкриваються рано вранці, а закриваються до середини дня. Запилення - перехресне. Пилок переносять бджоли, джмелі, оси, мухи, мурахи і трипси. У ранньостиглих сортів зав'язь утворюється в пазухах 4-11 листків головного стебла, у середньостиглих - у пазухах лише 15-18 листків, а у пізньостиглих - пізніше. Зав'язь розростається відразу після запилення і в перші дні зростає, що називається, просто на очах. У несприятливу погоду комахи не літають і тому дуже ефективне штучне запилення. Цвіте в травні-червні, плоди дозрівають у серпні-вересні. Плід кавуна - багатонасіннєва соковита несправжня соковита ягода - гарбузина - кулястий, овальний, витягнутий, сплюснутий або грушоподібний, завдовжки 10-75 см, масою 1,6-6 кг, з гладкою або слабко ребристою корою: тонкою (до 1 см), середньої товщини (1,5 см) або товстою (до 2 см), з їстівною м'якоттю і з плоским насінням. У корі зрілого плода, безпосередньо під епідермісом і хлорофільною тканиною, розташований шар механічної тканини - склеренхіми, що визначає міцність кавунів. Плоди великі, одноколірні або строкаті, від блідо-зелених до чорно-зелених. На рослині утворюються чотири-шість плодів.

Консистенція м'якоті: грубоволокниста (після розжовування в роті залишається пучок волокон), зерниста (за перестигання швидко всихає), ніжна (за перестигання осизняється), ніжно-ватяна (тане). Колір м'якоті: рожевий, червоний, жовтувато-червоний (шарлаховий), кармінний, малиновий, рідко - білий, лимонно-жовтий, апельсиново-жовтий. Насіння розсіяне в м'якоті й не зібране в центральній порожнині. Щоб усунути цей недолік, були створені безнасінні форми кавуна на основі триплоїдних форм. Насіння триплоїдів висівають у суміші з 5-10% насіння звичайних диплоїдних рослин-запилювачів.

Коли коренева система розвинеться достатньою мірою, починається помітний ріст надземної частини рослин. За температури +25...+28°С і достатньо вологого ґрунту насіння проростає на 3-4-ту добу і дає сходи на 9-10-ту після сівби. Через 5-6 діб з'являється перший справжній листок, потім через кожні 3-4 доби - другий, третій, четвертий і п'ятий листки, після чого ріст сповільнюється, рослини мають вигляд невеликого прямостоячого кущика. Цей період росту у баштанних заведено називати фазою шатрика. Тільки через 20-40 діб рослини починають формувати стебло і бічні пагони. Одночасно зі зростанням вегетативної маси закладаються репродуктивні органи, а через 40-50 діб після сходів починається цвітіння. На 75-80-у добу після сходів спостерігається масове цвітіння маточкових квіток, починається ріст зав'язей, посилений ріст стебла та бічних пагонів першого і другого порядків. Через 100-110 діб у кавуна відзначається початок дозрівання плодів на першому і другому бічних пагонах першого порядку та ріст плодів на наступних пагонах першого і другого порядків.

Насіння кавуна за формою буває плоским, яйцеподібним, еліптичним, овальним або широкоовальним з подовженим носиком; поверхня його матова абоблискуча, гладенька, шорстка або така, що розтріскується, з малюнком і без нього; забарвлення біле, червоне, чорне, зелене, коричневе, сіре, жовте, кремове різних відтінків з малюнком. Розмір насіння варіює від 5 до 20 мм за довжиною, 3-12 мм за шириною і 1,5-3 мм за товщиною з індексом форми 1,5-1,6. Маса 1000 насінин від 35 г у дрібнонасіннєвих сортів до 150 г у крупнонасіннєвих. Вологість насіння 10%, зберігається воно тривалий час (8-11років).

Кавун сильно реагує на рельєф, віддаючи перевагу підвищеним пологим, добре прогрітим і освітленим ділянкам на південних схилах. Тут рослини краще ростуть, плоди дозрівають раніше, поліпшується їхній смак і товарні якості. Розміщувати посіви в понижених місцях вкрай небажано. На таких ділянках ґрунт сильно ущільнений, він довше і гірше прогрівається, часто в ньому накопичується багато дротяників, існує реальна загроза ураження фузаріозним в'яненням. До ґрунтової родючості не висуває особливих вимог. Найкраще росте на легких за механічним складом ґрунтах - піщаних і супіщаних чорноземах, на каштанових і бурих, на темноколірних супісках, переносить слабке засолення. Віддає перевагу нейтральному ґрунтовому середовищу з високим вмістом легкозасвоюваних поживних речовин. Добре відгукується на внесення органічних і мінеральних добрив. Не переносить кислих ґрунтів.

Кавун - тепловимоглива, жаростійка рослина. Його насіння починає проростати за температури не нижче +16...+17°С. Найкраща температура повітря для проростання насіння і нормального росту та розвитку рослин +25...+30°С. За температури нижче +15°С ріст і розвиток рослин затримується, а тривале зниження температури до +5...+10°С згубне для кавуна. Заморозків рослини не переносять. Для успішного запліднення зав'язей необхідна температура +24... +25°С і знижена вологість повітря (40-50%). Сума активних температур за вегетаційний період сучасних сортів коливається від 2000 до 2500°С.

Рослини посухостійкі. Завдяки високій сисній силі коренів рослини здатні діставати вологу з глибоких шарів ґрунту. За сезон одна рослина витрачає 1,5-2 т вологи. Крім того, кавун може запасати вологу в соковитих стеблах і особливо в плодах, звідки він у критичні періоди може її використовувати для забезпечення нормальної життєдіяльності. Водночас рослини дуже чуйні на зрошення, істотно збільшують урожай. Оптимальний рівень передполивної вологості ґрунту є 70% НВ. Необхідні помірні поливи, особливо в період плодоношення. До повітряної вологи кавун не вимогливий, оптимум його перебуває в межах 50-60%.

Кавун дуже вимогливий до світла, особливо на початку росту. Він не виносить затінення. Для нормального його росту і розвитку необхідне світло певного спектрального складу, достатньої інтенсивності і тривалості освітлення протягом доби. За похмурої погоди і сильного загущення затримується цвітіння маточкових квіток і знижується продуктивність рослин. У тих районах, де інтенсивність сонячного світла вища, плоди кавуна відрізняються високим вмістом цукрів.