Лікувальні властивості

Лікарське застосування мають плоди, а також свіжі та висушені кавунові шкірки. М'якоть зрілих кавунів у свіжому та солоному вигляді є чудовим десертом, який добре втамовує спрагу. Кавуни - ще й універсальний дієтичний продукт, корисний усім - від дитини до людей похилого віку. Їхні дієтичні властивості визначаються наявністю легкозасвоюваних цукрів - глюкози та фруктози. Завдяки наявності фруктози кавуни корисні хворим на цукровий діабет, допомагають позбутися зайвої рідини.

Кавуни використовують для лікування багатьох хвороб. Велика кількість мінеральних солей, особливо калію, робить їх корисними для хворих із захворюваннями серцево-судинної системи, атеросклерозом, гіпертонією, ожирінням. Завдяки високому вмісту заліза, магнію і фолієвої кислоти в м'якоті, кавуни вживають за недокрів'я, занепаду сил, серцевої слабкості. Фо-лієва кислота бере участь у процесах кровотворення і сприяє утворенню в організмі холі-на - ліпотропної речовини, яка відіграє важливу роль у лікуванні атеросклерозу.

М'якуш кавунів з давніх часів застосовують як сильний сечогінний та жарознижувальний засіб у разі сечокам'яної хвороби, запальних захворювань сечових органів. Наприклад, араби надавали кавунам великого значення. Вони приписували їм властивість "очищати тіло і виносити хвороби з тіла, якщо приймати постійно перед їжею". Вживали їх до 2-2,5 кг на день. Сечогінну властивість має і відвар зі свіжих кавунових шкірок. Вони корисні не менше, ніж м'якоть, будучи хорошим засобом для відновлення водно-сольового балансу організму. Для цього з кавунових шкірок знімають ножем або картоплечисткою зовнішній зелений шар. Потім їх просушують у духовці й перемелюють у кавомолці або вручну. Отриманий порошок висипають у скляну тару. Його приймають двічі-тричі на добу по 0,5-1 чайній ложці як сечогінний засіб і для лікування набряків та відкладення солей. Лікування порошком кавунових шкірок поєднують із продуктами, що містять велику кількість калію (мед, чорнослив, горіхи). Добре розчиняє солі в організмі чай із кавунових кірок. Настій сухої шкірки кавуна (1 столова ложка на 1 склянку окропу, настоюють 1-2 год) приймають по півсклянки 3 рази на добу в разі проносів.

Сік кавунів живить печінкову тканину легкозасвоюваними цукрами. Його рекомендують у разі гепатитів, холециститів та інших хвороб печінки, а також ревматизму, подагри та хвороб суглобів. Попереджає м'язові судоми і впливає на пружність шкіри. Має дуже сильну сечогінну дію і показаний у разі циститів, запальних захворювань нирок і сечовивідних шляхів. Має хороший лікувальний ефект у разі уратних і кальцієвооксалатних каменів у нирках. Знижує кров'яний тиск.

У деяких літніх людей, а також у разі хронічних захворювань кишківника кавуни можуть бути причиною здуття товстого кишківника. І водночас у них чимало пектинових речовин, корисних за ентероколітів. Тож у цьому разі кавуни слід вживати в невеликих кількостях. За гострих і хронічних запалень товстого кишечнику п'ють по півсклянки 4-5 разів на добу настій сухих кавунових шкірок (50-100 г сировини на 500 мл окропу, настоюють до охолодження).