Обробка ґрунту та внесення добрив

Важливе значення дляпідвищення продуктивності рослин кавуна має основний і передпосівний обробіток ґрунту із внесенням оптимальних норм органічних і мінеральних добрив. Основний обробіток ґрунту проводиться так само, як і під інші види овочевих рослин. В основу його покладено прийоми напівпарового обробітку ґрунту. Суть такого обробітку зводиться до таких операцій.

У разі розміщення кавуна по зернових, багаторічних і однорічних травах перед зяблевою оранкою проводять лущення стерні на глибину 6-8 см лущильниками ЛДГ-20 або ЛДГ-15. На засмічених ділянках його проводять двічі, вдруге на глибину 10-12 см. Лущення стерні значно зменшує втрати ґрунтової вологи, сприяє знищенню шкідників, провокує проростання бур'янів, особливо багаторічних коренепаросткових (осот, молочай, гірчаки тощо).

Кавун чуйний до внесення органічних і мінеральних добрив. У розрахунку на 10 т основної продукції він виносить 25,2 кг азоту, 8,1 кг фосфору і 28,6 кг калію. Добрива суттєво впливають на врожай і якість продукції, а також скоростиглість рослин. Урожайність кавуна при внесенні оптимальних доз підвищується на 40-70%, прискорюється дозрівання плодів на 10-12 діб, істотно поліпшуються харчові якості за рахунок збільшення на 1-2% вмісту загального цукру і аскорбінової кислоти.

Органічні та мінеральні добрива вносять восени під зяблеву оранку. Дані Інституту овочівництва і баштанництва УААН свідчать, що внесення повного мінерального добрива під зяблеву оранку більш ефективне, ніж під передґрунтову культивацію.

З органічних добрив уносять лише перепрілий гній або перегній у дозі від 15 до 30 т/га." Не рекомендується безпосередньо вносити свіжий гній під кавун, оскільки він погіршує смакові якості плодів, затримує їхнє дозрівання і знижує стійкість рослин до хвороб, але посилює ріст вегетативних органів. Його краще використовувати під попередник. Перегній вносять у суміші з мінеральними добривами.

Встановлено оптимальні норми застосування добрив під кавун у різних зонах України: на півдні на богарі - 30 т/га перегною + N4 ()P60K40 10 кг/га діючої речовини, на зрошуваних землях- 30 т/га перегною + N90P130K60 кг/га, для районів Донбасу - 20 т/га перегною + лісостепу - 15 т/га перегною + N45P60K45.

Крім внесення восени під перекопування по 20-30 кг/10^м2 перегною, баштанники-любителі навесні в кожну лунку дають по одному-два відра цілинної або лісової землі з-під липи, граба, ліщини. Замість дефіцитних мінеральних добрив підживлюють рослини у фазі шатрика (5-6 справжніх листків) і перед формуванням плодів розчином коров'яку (розведеного водою 1:10) або курячого посліду (розведеного 1:15).

Однак під час вирощування кавуна не слід зловживати мінеральними добривами, особливо в період плодоношення. Надмірне внесення азотних добрив негативно позначається на смакових і дієтичних якостях кавуна, веде до накопичення шкідливих для людини нітратів.

Досліди, проведені в Інституті овочівництва і баштанництва УААН, показали, що при внесенні добрив в оптимальних дозах вміст нітратного азоту в плодах кавуна залишається на рівні варіантів без удобрення, що майже вдвічі менше гранично допустимої концентрації (60 мг/кг). Найбільший позитивний вплив на вміст сухої речовини та загального цукру чинить фосфор, який у повних мінеральних добривах має мати найбільшу питому вагу, і норма його становить 80-130 кг/га, або 80-130 г/10^м2 діючої речовини, залежно від зони вирощування та родючості ґрунту. На жаль, у гонитві за високими врожаями, а відтак і прибутками, окремі баштанники-аматори вносять у підживленнях надлишкову кількість азотних добрив і, крім того, дають рясні поливи в період плодоношення, що різко погіршує якість плодів. Більш доцільні підживлення в ранні фази росту і розвитку і не азотними, а фосфорно-калійними добривами з розрахунку 15-30 кг/га, або 15-30 г/10^м2, діючої речовини.

На великих ділянках органічні та мінеральні добрива перед зяблевою оранкою вносять тракторними розкидачами різних марок, під час сівби - комбінованими сівалками.під час сівби комбінованими сівалками СБН-3, СБУ-2-4А, СПЧ-6М із пристосуванням для внесення мінеральних добрив, а в підживлення - культиваторами КОР-4,2, КРН-4,2, КРН-5,6 та ін.

Після осіннього основного внесення органічних і мінеральних добрив проводять зяблеву відвальну оранку на глибину 27-30 см. На ділянках із меншим орним шаром орють на всю його глибину, але із застосуванням ґрунтопоглиблювачів. Глибока оранка або перекопування дає змогу накопичити вологу та елементи мінерального живлення, зменшити забур'яненість посівів, створює сприятливі умови для розвитку кореневої системи та є ефективним засобом захисту від шкідників і хвороб. Легкі піщані та суглинисті ґрунти обробляють навесні. Ділянку боронують, перед сівбою проводять культивацію або розпушування на глибину 6-8 см.

За раннього вивільнення попереднього поля під кавун доцільним є двох-трьох разовий осінній обробіток після оранки за типом напівпар з метою очищення ґрунту від бур'янів та його вирівнювання. Культивація зябу сприяє кращому збереженню ґрунтової вологи в осінньо-зимовий період, що характеризується в окремі роки недостатньою кількістю атмосферних опадів.

У зимовий період проводять снігозатримання.

Система передпосівного обробітку ґрунту має забезпечити збереження вологи, знищення бур'янів і підтримку ґрунту в пухкому стані. Це досягається ранньовесняним боронуванням середніми боронами та шлейфуванням впоперек напрямку зяблевої оранки, через 3-5 діб першою культивацією або розпушуванням на глибину 10-12 см, а на легких ґрунтах - боронуванням важкими боронами. На безструктурних запливаючих ґрунтах здійснюють переорювання або перекопування. Перед сівбою проводять культивацію або розпушування на глибину 6-8 см, що забезпечує рівномірне загортання насіння та отримання дружних сходів. За сухої погоди після культивації доцільно провести коткування гладкими котками, що прискорює появу сходів на 2-5 діб і покращує їхній розвиток.

У зрошуваному баштанництві, особливо за нестачі вологи в ґрунті, необхідними є передпосівні вологозарядні або провокаційні поливи з подальшою культивацією, під час якої знищують пророслі бур'яни. На легких піщаних ґрунтах перед сівбою обмежуються другим боронуванням у два сліди, щоб уникнути видування ґрунту.

Забур'яненість посівів знижує врожайність кавуна. З огляду на лікувальні властивості плодів, на їхніх висівах у боротьбі з бур'янами використовують здебільшого агротехнічні прийоми у поєднанні (за особливої потреби на великих ділянках та з обережністю) з локальним внесенням гербіцидів у мінімальних дозах: раундапу, 48 % в. р. (48-4 кг д. р.), раундапу. р. (2-4 кг д. р. на 1 га) і набу, 20% к. е. (4-5 кг д. р. на 1 га) проти однорічних і багаторічних злакових бур'янів.