Збирання врожаю

Стрілкуючий часник прибирають, коли пожовкне нижнє листя іобгортка суцвіття починає розтріскуватися, цибулина покривається сухими витонченими криючими лусками, що стоншуються, які набувають характерного для сорту забарвлення. У сортів, що не стрілкуються, ознакою дозрівання є масове пожовтіння нижніх листків і розм'якшення несправжнього стебла на початку вилягання. Запізнення зі збиранням призводить до розтріскування покривних лусок цибулин, руйнування їх на зубки, зниження товарної якості. Щоб переконатися, чи дозрів часник, відгрібають ґрунт від 2-3 цибулин і оглядають стан луски. Якщо луски міцні - часник до збирання готовий. У перетриманих у ґрунті цибулин зубки залишаються в ґрунті, їх не можна в'язати в коси і вінки. Збирання проводять у суху погоду вранці або ввечері і в стислі терміни (7-10 діб). Краще починати збирання раніше, щоб уникнути втрат врожаю.

Під час збирання часнику цибулини підкопують лопатою, розкладають рядами на південь, прикривають листям нижніх рядів, щоб уберегти від опіків сонця, і залишають на 3-5 діб на ділянці, якщо немає дощу. Не можна відразу обрізати листя: за рахунок відтоку з нього асимілятів маса і якість цибулин поліпшуються. Сухе листя і стрілки обрізають після сушіння. Термін збирання озимого часнику - друга половина липня, ярого - початок серпня. Дозрівання часнику прискорюють відгрібанням ґрунту від цибулин, викопуванням їх і сушінням на сонці. При викопуванні цибулин прагнуть менше пошкоджувати коріння. Ґрунт із коренів обережно видаляють рукою, а не струшують, щоб не пошкодити цибулини, бо, забиті й пошкоджені, вони швидко загнивають і погано зберігаються.

За великих обсягів виробництва часнику на збиранні врожаю застосовують комплекс машин: копачі ЛУК-3, цибулезбиральні комбайни Л КГ-1,4, ЛКП-1,8, коренеплідозбиральний комбайн ЕМ-11. Для скошування листя використовують стеблозбиральну машину КУФ-1,8 і КІР-1,5. Під час збирання ЕМ-11 стебла не скошують. У 80-ті роки створено комбайн для збирання часнику МУЧ-1,4 та сортувальну лінію ЛДЧ-3.

На насіннєвих ділянках стрілкоподібного часнику за тиждень до збирання цибулин зрізають стрілки, в'яжуть у снопи, просушують і дозарюють на критих токах, обмолочують і очищають. Повітряні цибулини ділять на чотири групи: до 4 мм у діаметрі, 4-5, 5-6 і 6-8 мм. Цибулини викопують із ґрунту лопатою або машинами.

Після збирання цибулини часнику досушують на сонці - від прямих сонячних променів гине значна частина кліщів, нематод, бактерій і пліснявих грибів, підвищується стійкість до захворювань. Якщо часник прибраний у дощову погоду, то сушать його в сушарках з активною вентиляцією протягом 8-10 діб, поступово підвищуючи температуру до +25...+40°С.

Після повного просушування під накриттям або на сонці цибулини очищають від ґрунту, несправжніх стебел і коренів. Ґрунт видаляють обережно, щоб не обірвати криючі луски. Несправжнє стебло зрізають, залишаючи шийку у насіннєвого часнику 2 см і у товарного - 1 см. Коріння обрізають коротко (2-3 мм). Цибулини сортують за розміром і якістю вручну, а за великих обсягів виробництва часнику - на машині СЛС-7.
Деякі овочівники після збирання цибулин часнику миють їх спочатку в одному відрі, знімаючи старі луски, а потім обполіскують в іншому. Дають воді стекти, ножицями акуратно зрізають коріння, не пошкоджуючи денця, і вкорочують несправжнє стебло до 8-10 см. Сушать часник на сонці, розклавши на мішковині й оберігаючи від дощу. Увечері заносять у будинок, у тепле провітрюване приміщення, і в'яжуть коси. Спочатку видаляють підсохле листя, залишаючи лише цибулину і несправжнє стебло. Косу набирають знизу, послідовно приєднуючи цибулини одну до одної, перекручуючи петлею із сухого стебла кожну попередню цибулину. Кінець пучка перев'язують мотузкою з петлею, щоб косу можна було повісити на стінку в кухні. В одну косу заплітають до 15 цибулин часнику. Заплетений у коси часник не в'яне до нового врожаю.

Решту цибулин обережно укладають у дрібні ящики в 2-3 ряди для подальшого сушіння. Ящики встановлюють на прокладки, щоб не торкалися підлоги, на ніч укривають водонепроникним матеріалом і зберігають під навісом до настання холодів. Потім збирають часник у кошики і закладають на зимове зберігання.