Підготовка посадкового матеріалу

Виробництво часнику в Україні ще недостатнє для потреб населення і промисловості. Причина тому - відсутність потрібної кількості високоякісного посадкового матеріалу і велика витрата його при висадці, а також низький урожай і велика трудомісткість вирощування. На поділ зубків і сортування їх припадає до 41% виробничих витрат. Крім того, при розмноженні часнику зубками і недотриманні правил насінництва рослини уражаються нематодою, яка переважно переноситься посадковим матеріалом.

Маса цибулини і зубків, які використовуються для висаджування, значною мірою визначає рівень майбутнього врожаю; з великих цибулин і зубків формується вищий врожай, ніж з дрібних. Великі зубки (3-6 г) дають сходи на 5-6 діб раніше, ніж дрібні. Вегетаційний період рослин при цьому збільшується на 6-9 діб, і вони формують більш високий урожай. Дрібні зубки (менше 3 г) не висаджують у товарних посадках, оскільки вони формують багато одно-зубок. Під час добору посадкових зубків важливо, від яких цибулин вони відібрані. Великі зубки від дрібних цибулин дають нижчі врожаї, ніж дрібні від великих. З огляду на це, перед висаджуванням посадковий матеріал двічі сортують: перший раз за зовнішнім виглядом цибулин, розділяючи на дрібні та великі, а також відбирають однозубки, другий - під час поділу цибулин на зубки.

Поділ цибулин і сортування зубків на 3-4 групи проводять за 2-3 доби до висадки. При поділі цибулин на зубки відбирають дрібні та хворі. Що коротший термін від поділу до висаджування, то ліпше, оскільки зубки, відокремлені від донця, швидко висихають. Для посадки беруть тільки зовнішні зубки, оскільки вони краще сходять і дають вищий урожай. За великих обсягів виробництва часнику поділ зубків здійснюють машиною МРЧ-l, а сортування - СЛС-7.

Зубки часнику, що стрілкується, сортують на 4 групи: великі - масою понад 6 г, середні - 3-5 г, дрібні - 2-3 г, відхід (хворі, ушкоджені), а нестрілкуючогося - на 3 групи: великі - масою понад 1,7, середні - 1,1 - 1,7 г і відхід. Однозубку сортують також на 3 групи: велику - діаметром 14 мм, середню - 10-13 мм і дрібну - менше 10 мм. Повітряні цибулини ділять на 4 групи: 6-8 мм у діаметрі, 5-6 мм, 4-5 мм і до 4 мм. При тривалому розмноженні стрілкуватого часнику зубками відбувається виродження сорту. Для оновлення посадкового матеріалу періодично використовують повітряні цибулини й однозубки.

Щоб прискорити проростання зубків, їх замочують у воді або в розчинах мікродобрив (0,1%-й сірчанокислий цинк і 0,1%-й перманганат калію) безпосередньо перед висаджуванням протягом 12-14 год при температурі +18...+20°С, а в розчині гнойового жиру (1:10) - за 24 год до висадки. Цей прийом особливо ефективний при посадці навесні ярого часнику. При цьому рослини швидше вкорінюються, підвищується врожай. Посадковий матеріал після замочування промивають чистою водою, що сприяє видаленню із зубків нематоди і кліща цибулевого.

Крім замочування, перед висаджуванням зубки протруюють 3%-ю суспензією бенлату, занурюють їх на 3-5 хв, потім просушують. Насіннєвий часник, заражений нематодою, дезінфікують сірчистим газом (100 г сірки на 1^м3 приміщення із забезпеченням повної герметизації) або прогрівають у теплій воді за температури +40°С протягом 2 год. У великих господарствах з великим обсягом виробництва часнику оздоровлюють посадковий матеріал з використанням культури тканин.

Деякі овочівники-аматори за запізнення з озимими посадками часнику, щоб не вдаватися до весняної посадки, застосовують розсадний спосіб вирощування. Ящик заввишки 12 см наповнюють городньою землею, вносять у тепле приміщення і, коли ґрунт у ньому прогріється, садять впритул один до одного зубки часнику. Через 4-6 діб зубки утворюють коріння. Не чекаючи відростання листя, ящики виносять на город і ретельно вкривають снігом завтовшки 60-70 см. Навесні, коли настануть терміни висаджування в ґрунт часнику, розсада має добре розвинену кореневу систему. В оптимальні терміни розсаду висаджують у відкритий ґрунт.