Весняний обробіток ґрунту

Капусту пізню, вирощену розсадним способом, висівають напівдні на початку червня, а весняні роботи починають наприкінці березня - початку квітня. Таким чином, до висадки капусти ділянка протягом двох місяців вільна від культурної рослинності. Цей період за умов достатнього весняного зволоження використовують для очищення її від бур'янів шляхом боронування, культивації, фрезерування, коткування, провокаційних поливів тощо.

З настанням весни, щойно дозволять погодні умови і ґрунт підсохне, зяб боронують в один-два сліди впоперек оранки агрегатом, який складається зтрактора ДТ-75М, зчіпки СПУ-11 або С-18У і зубових борін важких ЗБЗТС-1 або середніх БЗСС-1 для збереження ґрунтової вологи від поверхневого випаровування. При цьому ґрунт розпушується на 3-4 см. В окремих випадках для боронування застосовують лапчасті борони та шлейфборони. На невеликих городніх ділянках ґрунт боронують легкими боронами або граблями.

При вирощуванні капусти безрозсадним способом після ранньовесняного боронування проводять культивацію ґрунту на глибину 3-10 см і коткування. Перед висівом ділянку культивують на глибину 3-4 см з одночасним внесенням гербіцидів.

При розсадному способі вирощування під капусту ранню на легких ґрунтах проводять передпосадкову культивацію на глибину 10-12 см. Під капусту середню ділянку культивують один-два рази культиватором КПСП-4 в агрегаті з трактором ЮМЗ-6 на глибину 10-12 см, а під пізню - 2-3 культивації: першу на глибину 8-10 см, другу - на 10-12 см і третю (передпосадкову) - на 14-16 см.

У систему передпосадкового обробітку ґрунту включають коткування гладкими котками СКГ-2 після першої та другої культивації. Прикочування сприяє збільшенню кількості пророслих бур'янів у 3,5-4 рази порівняно з ділянкою, де після культивації ґрунт не прикочували. Цей прийом дає можливість значно очистити ділянку від бур'янів до висаджування капусти і знизити витрати праці на прополку. У посушливі роки, коли в травні спостерігається дефіцит вологи в ґрунті, проводять провокаційний полив нормою 150-200^м3 води на 1 га. Бур'яни, що проросли, після прикочування і поливу знищують наступною культивацією.

Однак в умовах Донбасу через недостатню кількість опадів найчастіше за багаторазових обробок ґрунту у весняний період проростає тільки невелика частина наявного насіння бур'янів. Це призводить до часткового руйнування структури ґрунту і недостатньо зменшує засміченість ділянки. Ефективним способом зменшення засміченості ґрунту з одночасним підвищенням його продуктивності, як вважає Л.Ф. Кочіна, є застосування на зрошуваних землях проміжних посівів цибулі ріпчастої на зелень, редиски, салату, шпинату, озимини та злако-бобових сумішей на зелений корм.

На сильнозасмічених, важчих за механічним складом, перезволожених ґрунтах навесні здійснюють фрезерування КФК-2,8-01 на глибину 10 см, а безпосередньо перед висаджуванням - безполицевий обробіток плугом ПЛН-5-35 на глибину 16-18 см. Заплавні ґрунти після весняного затоплення переорюють на 2/3 глибини оранки зябу. За відсутності зяблевої оранки, незалежно від затоплення заплави, проводять весняну оранку плугом із передплужниками на глибину 20-22 см.

Болотяні ґрунти залежно від ступеня розкладання торфу та за відсутності осінньої оранки дискують у 1-3 сліди і боронують зубовими боронами ЗБЗТС-1. За осінньої оранки або дискування навесні поле тільки боронують. Навесні торфовища прикочують важкими водоналивними котками СКГ-2. Ущільнення ґрунту залежно від його вологості та ступеня розкладання торфу регулюють наповненням котка водою.

Якщо в південному регіоні восени не внесли добрива, а також на півночі та заплавних ґрунтах, їх внесення здійснюють навесні після боронування під дрібну оранку розкидачем мінеральних добрив 1-РМГ-4 або під перекопування вручну. Оранку проводять з одночасним боронуванням, щоб не закрити добрива занадто глибоко. Якщо ґрунт сильно осів і ущільнився, проводять оранку плугом із передплужниками, але відвали основних корпусів знімають. У цьому разі органічні добрива зашпаровуються передплужниками неглибоко, а ґрунт розпушується на повну глибину корпусу плуга. Потім мінеральні добрива розсівають машиною МВУ-8Б і закладають їх культиваторами або дисковими боронами.

Для забезпечення високої приживлюваності розсади розрив між передпосадковим обробітком ґрунту та висаджуванням капусти не допускається.

Навесні поверхню ґрунту боронують граблями, розпушують мотикою-кішкою і під розпушування вносять добрива, далі маркують, тобто намічають грядки для висаджування та лунки, в які має бути висаджена розсада. Маркування, влаштування лунок і висадку здійснюють в один день. Проти хвороб чорної ніжки і кили капусти овочівники вносять у ґрунт попіл деревний (1 кг на 10^м2) за 2-3 доби до висаджування.