Догляд за посадками

Величина іякість урожаю капусти залежать і від своєчасного догляду за посадками. Міжрядні обробітки ґрунту, боротьба з бур'янистою рослинністю, шкідниками і хворобами, регулярні поливи і підживлення, що проводяться в певній послідовності, становлять систему технологічних прийомів та елементів догляду за капустою, що забезпечують її нормальний ріст і розвиток. Кожен прийом чи елемент є важливим, і невиконання будь-якого з них може призвести не лише до зниження, а й до повної загибелі врожаю.

Міжрядні обробітки ґрунту
Під час висаджування розсади ґрунт сильно ущільнюється, створюється небезпека великої втрати вологи, тому дуже важливо вчасно провести перше міжрядне розпушування його, щоб не допустити утворення кірки. Ґрунт під капустою постійно підтримують у пухкому, чистому від бур'янів стані. Розпушування його навіть за тиждень до збирання врожаю сприяє накопиченню поживних речовин у качанах.

Перший міжрядний обробіток ґрунту на глибину 5-6 см (захисна зона 8-9 см) проводять через 8-12 діб після висаджування розсади, другий і наступні черезкожні 10-12 діб - на 10-12 см (захисна зона 16-18 см) після випадання дощів понад 10 мм або поливу до змикання листя рослин. Кількість обробок для капусти ранньої не менш як 2, а середньої та пізньої - 3-4. Обробітки здійснюють просапними та фрезерними культиваторами КРО-4,2, КРН-4,2А, ФПУ-4,2 в агрегаті зтракторами МТЗ-80-82, ЮМЗ-6 на посадках капусти з міжряддями 70 см і КРО-5,4, КФО-5,4 - з міжряддями 60 см і 90 см. При цьому поліпшується аерація кореневмісного шару ґрунту і знищується бур'яниста рослинність. За квадратного способу висаджування капусти розпушування міжрядь проводять уздовж і впоперек ділянки.

Для першого обробітку ґрунту культиватор обладнують стрілчастими двосторонніми лапами по середині міжрядь і долотоподібними лапами - з боків. Встановлення на просапних культиваторах лап-відвалювачів під час другої і третьої міжрядних обробок дає змогу знищити в рядках і захисних зонах під час дворазової обробки до 65-70% бур'янів і знизити витрати праці на ручне прополювання в 1,8-2 рази. Фрезерні культиватори та просапні з підгортальниками знижують забур'яненість у рядах до 80%, а трудомісткість на прополюванні - у 2-3 рази.

Використання лап-відвальчиків з односторонніх бритв культиваторів забезпечує на середньо-пізніх і пізньостиглих сортах капусти ефективну боротьбу із бур'янистими рослинами в рядку шляхом засипання їх ґрунтом заввишки не більше 3 см. Умовою для ефективного застосування лап-відвальників та підгортальників на культиваторах є невелика висота бур'янів на момент проведення обробітку. За висоти понад 3 см шар присипаного ґрунту відвальчиками в ряд виявляється недостатнім.

Підгортання рослин проводять вологим ґрунтом після поливу або дощів, що сприяє присипанню дорослих бур'янів, появі додаткових додаткових додаткових коренів і стійкості їх до вилягання від вітру. За фрезерного обробітку міжрядь необхідність підгортання часто відпадає.

Капусту ранню підгортають 1 раз на початку інтенсивного росту листків (у фазі 7-8 листків), через 20-25 діб після висаджування розсади, середню та пізню - на початку формування качана, перед змиканням листків - 2-3 рази. Одночасно з підгортанням дно борозни розпушують стрілчастою лапою, а боки - долотоподібними лапами, встановленими на рамі культиватора позаду підгортальника. Востаннє підгортання і глибоке розпушування, якщо це необхідно, проводять перед змиканням листя в міжряддях. За даними Інституту овочівництва і баштанництва УААН, підгортання рослин капусти зменшує забур'яненість посадок на 83-88%, а витрати праці на прополку бур'янів - у 2-3 рази.

На невеликих ділянках овочівники-аматори використовують кінний культиватор ККУ-0,7 для суцільного та міжрядного обробітку ґрунту, нарізки, утворення гребенів, підгортання капусти та інших видів рослин. Випускається і друга модель цього культиватора - ККУ-0,7-01, яка призначена для проведення всіх перерахованих операцій, окрім суцільного і міжрядного обробітку ґрунту.

Зрошення капусти

Капуста - вологовимоглива рослина. Вона має підвищену потребу у воді, оскільки на початку вегетаційного періоду розвивається потужна листова розетка. Особливо капуста потребує води в період формування качана. На 1 т одержуваної продукції вона витрачає Ют води. Одна молода рослина потребує 1-2 л води на добу, а у фазі зав'язування качана - 3-4 л. Потреба у воді у капусти білоголової в 2 рази вища, ніж у картоплі. Вона вимоглива до вологи як у повітрі, так і в ґрунті. Під час посухи капуста пригнічується, її листя стає дрібним, покривається восковим нальотом і скидається, качани виростають невеликими, рихлими і зеленими, від нестачі вологи відмирають тонкі корінці. При поливі невеликими нормами коренева система стає поверхневою. Коріння не росте вглиб. Однак надлишок вологи в ґрунті так само шкодить капусті, як і нестача. Знижується вміст у ґрунті повітря, а без нього коріння відмирає, качани зав'язуються погано, рослини вражаються судинним бактеріозом, врожай знижується.
У перші 2-3 тижні після висаджування розсади надлишкове зволоження ґрунту у верхньому шарі небажане, тому що коренева система капусти повинна проникнути у глибокі шари, де запаси вологи більш стійкі. Надалі її поливають рясно, але не часто - на чорноземних ґрунтах через 10-12 діб, а на піщаних - через 3-5 діб. Наприкінці вегетаційного періоду рослин небезпечна різка зміна вологості, бо після поливу качани можуть розтріскатися. За атмосферних опадів менше 5 мм строки поливу зберігаються, а за рясних (20-25 мм за декаду) - черговий полив виключається. Після рясних поливів або опадів проводять розпушування ґрунту в міжряддях і підгортання рослин до змикання рядів.

Дослідження українських вчених (Д.Р. Вітанов, Г.Л. Трофімова, С.А. Дудник, О.С. Болотських), проведені в Україні.Болотських), проведені в лісостепу зі встановлення оптимального поливного режиму капусти білоголової пізньої, свідчать, що застосування зрошення дає змогу отримати високу (до 73,2 т/га) врожайність товарних качанів. Підтримання поливами вологості кореневмісного шару ґрунту впродовж усього вегетаційного періоду на рівні 80% НВ забезпечує одержання найвищої надбавки врожайності (17,3 т/га або 31%). Від висаджування розсади до зав'язування качанів необхідно 2-3 поливи нормою 300-400^м3/га, а від зав'язування до їх технічної стиглості - 3-4 поливи нормою 500-600^м3/га.

У дослідах кандидата сільськогосподарських наук К.К. Плешкова, проведених у лісостепу України, встановлено, що ефективність поливів істотно підвищується за умови дощування зі щілинним поливанням у міжряддях. Щілювання сприяє кращому поглинанню води ґрунтом, який рівномірніше зволожується і промочується на більшу глибину. При цьому зменшується поверхневий її стік, особливо за великих поливних норм. За дощування щілини нарізають в один слід посередині міжрядь завглибшки 22-25 см і завширшки (зверху) 3-4 см до змикання рядків за допомогою довгих долотоподібних лап, що входять до комплекту просапного культиватора. Якщо поливають по борознах, щілини нарізають щілерізами, виготовленими в господарських майстернях. Для цього на довгу долотоподібну лапу приварюють крила підгортальника. Під час роботи такого щілинеріза утворюється борозна глибиною 15-18 см, а нижче її дна щілина глибиною 10-12 см.

Дослідження доктора сільськогосподарських наук В.М. Чернецького показали.Чернецького показали, що під час проектування режиму зрошення капусти білоголової пізньостиглих сортів на середньосуглинкових ґрунтах, в яких коефіцієнт зав'ядання перебуває на рівні 50% НВ, передполивна вологість становить 80%, на легкосуглинкових із коефіцієнтом зав'ядання 40-70% НВ. Для підтримання зазначеної вологості ґрунту в південному степу проводять 8-10, центральному степу - 8-9 поливів із таким їх розподілом: від початку висаджування розсади до зав'язування качана - 3, від зав'язування качана до початку дозрівання - 4-6 і в решту періоду розвитку рослин - 1-2. Зрошувальна норма становить 2800-3500^м3 води на 1 га. У центральному лісостепу в помірно вологі роки проводять 3-4 поливи: перший на початку висаджування розсади до зав'язування качана, другий і третій від зав'язування качана до початку дозрівання. Зрошувальна норма - 950-1250^м3/га. У посушливі роки проводять 7 поливів: 2 від початку висаджування розсади до зав'язування качана, 5 від зав'язування качана до початку дозрівання. Зрошувальна норма - 2200^м3/га. Поливна норма залежно від водно-фізичних особливостей ґрунту становить 310-380^м3/га. За активний шар ґрунту під час розрахунку поливної норми капусти пізньої, як вважає автор, слід приймати 0-50 см.

Під час організації поливів капусти пізньої переваги віддають способу поливу по борознах. Застосування короткоструменевих, середньоструменевих машин і афегатів під час дощування знижує врожай і збільшує енерговитрати на експлуатацію тракторів, сільськогосподарських машин.

За даними О.Є. Чорновол і Г.Ф. Опалько.Опалько, у господарствах з обмеженими водними джерелами для зрошення за наявності високопродуктивних зрошувальних установок ДДА-100МА та інших можна рекомендувати дрібнодисперсне дощування за вирощування капусти пізньої в умовах Донбасу в поєднанні з 1-2 вегетаційними поливами нормою 700-800^м3/га. Такий режим зрошення забезпечує отримання врожайності качанів 60-80 т/га за економної витрати поливної води на одиницю продукції. Для дрібнодисперсного дощування використовують додаткове обладнання, встановлене на дощувальну установку або машину. Його призначають, коли сумарна площа листя починає перевищувати поверхню ґрунту під рослинами і в рядах починається змикання листя. Проводять такий полив у ясні сухі малохмарні дні за температури повітря понад +20...+22°С, зазвичай з 10 до 18 год з інтервалом 1 год. Витрата води за прохід агрегату 480-800 л/га. Дрібнодисперсне дощування позитивно впливає на мікроклімат приземного шару повітря. Найвищу прибавку врожаю при цьому отримують на тлі передполивної вологості ґрунту 60% НВ.

Підживлення рослин

Капуста - вимоглива рослина до родючості ґрунту і дуже чуйна до органічних та мінеральних добрив, насамперед азотних. У системі удобрення особливо ефективними є підживлення середньопізніх і пізньостиглих сортів. Підживлення - дієвий засіб підвищення врожаю капусти. За такого способу внесення добрив поживні елементи не зв'язуються з ґрунтом, не розкладаються, а, потрапивши безпосередньо до коріння рослин, відразу ж споживаються ними. Підживлення калієм при вирощуванні капусти у відкритому ґрунті покращують якість і збереженість капусти.
Капусту білоголову підживлюють 2-3 рази. Під час першого підживлення вносять по 20 г на 10^м2 діючої речовини азотних, фосфорних і калійних добрив. За наявності в ґрунті тільки од

них органічних добрив у підживлення через 10-15 діб після приживання розсади дають 50-100 г на10^м2 аміачної селітри або 100-150 карбаміду, 70-100- суперфосфату, 50-80- калійної солі або 350-400 г городньої удобрювальної суміші (NgPgK^). На добре заправлених добривами ґрунтах обходяться одним підживленням і вносять тільки азотні добрива (100-150 г на 10^м2 аміачної селітри або карбаміду), приурочуючи його до початку формування качанів. Таке підживлення дають насамперед капусті ранній. Її підживлюють азотними добривами тому, що в холодному ґрунті дуже слабо проходять процеси нітрифікації, внаслідок чого спостерігається азотне голодування рослин. Внесення розчинних азотних добрив після приживання розсади затримує передчасне старіння, посилює утворення листя.

Замість мінеральних добрив застосовують для першого підживлення розчини органічних: коров'яку (10-12 кг на 10^м2), курячого посліду (0,5-0,7 кг на 10^м2) або гнойової рідини (2-4 кг на 10^м2). Перший раз підживлюють перед підгортанням, а потім через кожні 10 діб. На одну рослину витрачають 0,5 л розчину, а потім по 1 л. За блідого забарвлення листя капусти на Юл розчину додають 150 г карбаміду або 1 склянку деревної золи.

Підвищенню врожаю капусти сприяє також позакореневе підживлення мікроелементами: 0,05%-м розчином борнодатолітового добрива (5 г на 10 л води), 0,03% - сірчанокислої міді (3 г), 0,05-0,1% - сірчанокислого марганцю (0,05-0,1%).- сірчанокислого марганцю (5-10 г), 0,02% - молібденовокислого амонію (2 г) і 0,001%-м розчином йодистого калію (0,1 г на 10 л води). Витрата розчину 0,3-0,6 л на 10^м2. Мікроелементи посилюють ріст рослин, прискорюють дозрівання качанів. Бор і молібден підвищують щільність качанів.