Безрозсадний спосіб вирощування

У північно-західній зоні Російської Федерації залежно від кліматичних умов даної місцевості .залежності від кліматичних умов даної місцевості і довжини вегетаційного періоду з урахуванням багаторічних даних про літні температури безрозсадним способом можна вирощувати тільки ранньостиглі сорти капусти білокачанної. У нечорноземній зоні її вирощують зазвичай розсадним способом. Якщо з якихось причин немає можливості виростити розсаду капусти, то овочівник може використати безрозсадний спосіб вирощування і отримати врожай середньостиглих і навіть пізньостиглих сортів. Для раціонального використання наявних матеріальних, трудових та енергетичних ресурсів кандидат сільськогосподарських наук С. 3. Максимов для цієї зони рекомендує вирощувати безрозсадним способом до 35% площ капусти білоголової пізньої. Насіння в цьому разі висівають безпосередньо у відкритий ґрунт.

В Україні середньо- та пізньостиглі сорти капусти білоголової вирощують і безрозсадним способом. Цей спосіб застосовують переважно на півдні. Основною умовою високої ефективності безрозсадного вирощування капусти є створення оптимального режиму для проростання насіння і розвитку рослин у фазі розсади. Такий режим створюється за ретельного обробітку ґрунту, що дає змогу знизити до мінімуму кількість насіння бур'янів, яке проростає.

За безрозсадного способу витрати ручної праці скорочуються на 40-60%. При цьому відпадає необхідність вирощувати розсаду і пересаджувати її на постійне місце. Урожай капусти при цьому не знижується і не впливає на якість зберігання продукції. Однак у фазі сім'ядоль і перших справжніх листків капусті необхідний ретельний догляд (ручні прополки, проріджування тощо).

Вегетаційний період капусти за безрозсадного способу вирощування скорочується на 14-18 діб. Це пояснюється тим, що рослини з розсади витрачають багато часу на приживлюваність і відновлення кореневої системи при пересаджуванні. За безрозсадного способу розвивається потужніша коренева система, коріння якої глибоко (на 1,3-2 м) проникає в ґрунт. Це сприяє тому, що рослини краще переносять короткотермінову посуху.

Безрозсадним способом вирощують насамперед сорти: Амагер 611, Білосніжка, Лангедейкер децема, Харківська зимова та інші. Найкращими попередниками під безрозсадну капусту є ті, що порівняно рано звільняють поле, - пшениця озима, кукурудза на силос і корм, горох, огірок, цибуля ріпчаста, томат.
Обов'язковою умовою вирощування капусти безрозсадним способом є ретельний обробіток ґрунту в літньо-осінній період, і особливо перед висіванням насіння. Обробку ґрунту починають у серпні-вересні. Після закінчення збирання, наприклад попередника томату, пожнивні рештки скошують КІР-1,5 або іншою ботвозбиральною технікою. Для подрібнення решток томата застосовують дискову борону БДТ-7: дискування проводять у двох напрямках. Перед оранкою вносять добрива такі самі, що й за вирощування капусти розсадним способом. Оранку проводять плугами з відвалами на глибину 25 см. Після оранки проводять 2-3 культивації ґрунту культиватором для суцільного обробітку КПСП-4 на глибину 10-12 см. В окремі роки проводять експлуатаційне планування ділянки у двох напрямках планувальниками П-4 або П-2,8 в агрегаті з трактором Т-150К. На півдні до настання морозів глибоко розпушують ґрунт на 45-50 см плугами-розпушувачами ПРН-32 "Параплау". Таке глибоке розпушування забезпечує максимальне накопичення вологи, створює оптимальні умови для нітрифікації. Обробіток ґрунту "Параплау" дає рівну поверхню без свальних борозен.

Рано навесні, щойно можна виїхати в поле, проводять боронування важкими боронами ЗБЗТС-1 у два сліди та культивацію КПСП-4 на глибину 6-8 см. Одночасно з другою культивацією вносять по 300 кг на 1 га аміачної води. Аміачна вода використовується в даному випадку не тільки для збільшення кількості азоту в ґрунті, а й як засіб, що знищує дротяників та інших шкідників. Передпосівну культивацію на глибину 4-5 см поєднують з одночасним внесенням гербіцидів. Культиватор УСМК-5,4В обладнують двосторонніми лапами-бритвами, розставленими для суцільного обробітку ґрунту. Такий обробіток забезпечує не тільки гарне оброблення ґрунту на глибину загортання насіння, а й готує для нього щільне ложе. При цьому насіння краще забезпечується вологою за рахунок її капілярного підйому з нижніх шарів, дружніше з'являються сходи.

Перед висівом ґрунт накочують гладким котком СКГ-2. Під час внесення гербіцидів використовують робочі органи ППР-5,4. Нарізають щілини й одночасно локально вносять гербіцид обприскувачем ПОМ-630. Зашпаровують його одночасно з внесенням за допомогою борін, які встановлюють за розпилювачами в одному агрегаті. Перед висівом насіння його готують і обробляють тими самими способами, що і при вирощуванні з розсади.

У центральній нечорноземній зоні Російської Федерації насіння капусти ранньої висівають у відкритий ґрунт на початку квітня, а пізньої - в першу декаду травня. Найкращими термінами висіву насіння на зрошуваних землях степу України для пізньостиглих сортів капусти є перша і друга декади травня, а середньостиглих - третя декада травня; у лісостепу відповідно кінець квітня-початок травня та друга декада травня; у поліссі - перша і друга декади травня. Терміни висіву насіння капусти в центральних районах Молдови настають у другій декаді квітня, а в південних - наприкінці квітня - на початку травня. Такі строки висіву дають можливість зібрати стиглі качани ранньої капусти в липні, середньої - у серпні-вересні та пізньої - у другій і третій декадах жовтня, відповідно для зазначених ґрунтово-кліматичних зон.

Спосіб висіву насіння і схеми розміщення рослин за безрозсадного вирощування аналогічні розсадному. Насіння висівають зазвичай широкорядним способом з міжряддями 60 і 70 см, а відстань у рядку між рослинами формують букетуванням (проріджуванням) і прориванням на 30-50 см залежно від вирощуваного сорту або гібриду.

Висівають насіння сівалками СО-4,2, СКОН-4,2, СУПО-6, СУПО-9, СОПГ-4,8, СНУП-4,2 тощо. Норму висіву насіння встановлюють відповідно до конструкції висівних апаратів сівалок, яка коливається від 1 до 2 кг на 1 га. Так, для сівалок СО-4,2 і СКОН-4,2 вона становить 1,5-2 кг/га, за пунктирно-гніздової сівби з кроком 10-15 см сівалками СОПГ-4,8 і СНУП-4,2 - 0,6-0,8 кг/га. У разі використання сівалок СО-4,2 і СКОН-4,2 насіння перед сівбою змішують із баластом у співвідношенні 1:1 (гранульований суперфосфат, просмажене або обрушене просо та ін.). Суперфосфат перед змішуванням просівають на решетах діаметром 2 мм і суміш готують безпосередньо перед висівом.

Всеросійський інститут овочівництва під час вирощування капусти безрозсадним способом рекомендує застосовувати комплекс машин із колією 1,8 м і шириною захоплення 5,4 м. У разі використання сівалки точного висіву СУПО-9 і насіння першої категорії встановлюють крок сівби 10-12,5 см. Це дає змогу забезпечити необхідну кількість рослин на 1 га (38-40 тис.).

Глибина загортання насіння залежить від типу ґрунтів та якості їхнього обробітку і коливається від 2 до 4 см. Сівбу проводять з одночасним прикочуванням ґрунту кільчастим котком. Одночасно з висівом насіння за потреби вносять мінеральні добрива по 10 кг кожного елемента в діючій речовині на 1 га. Якщо запаси вологи недостатні, то перед висівом необхідний передпосівний полив нормою 150-200^м3 води на 1 га.
На невеликих ділянках овочівники викопують мотикою лунки, в які вносять перегній або компост, перемішують із ґрунтом і наливають воду. Після того як вона просочиться в ґрунт, висівають по 5-6 насінин. Глибина загортання - 3-4 см.

Догляд за посівами безрозсадної капусти має багато спільного з розсадним способом вирощування. Однак є і свої особливості. Грунтову кірку, що утворилася після висіву насіння, руйнують за допомогою кільчасто-шпорового катка з плаваючими кільцями. Цей каток застосовують для руйнування кірки і за наявності сходів капусти.

Важливими технологічними прийомами в перший період (протягом першого місяця) вирощування капусти безрозсадним способом є захист від шкідників, поливи та розпушування ґрунту. За появи сходів для захисту їх від капустяних бліх і личинок мухи посіви обприскують 50 %-м к. е. актелліку з розрахунку 10 г препарату на 10^м2 або 50 %-м к. е. волотону 500 - 6-10 г на 10^м2. Через кілька діб обприскування повторюють.

Отримання високих урожаїв капусти на півдні можливе лише за зрошення. У сухі роки зрошення збільшує врожай качанів у 4-5 разів. Полив розсадної капусти починають після її приживання, безрозсадної - при утворенні двох справжніх листків і проводять регулярно при зниженні вологості ґрунту до 80% НВ. За даними Придністровського інституту сільського господарства, капусту безрозсадну пізню поливають за зниження вологості розрахункового шару ґрунту (0-50 см) до 80% НВ до зав'язування качанів і 70% НВ у наступний період. На важких заплавних ґрунтах полив проводять при зниженні вологості до 75% НВ протягом усього вегетаційного періоду. Величина поливної норми води до початку зав'язування качанів на чорноземі дорівнює 300-400^м3/га, в подальшому - 480-570^м3/га, а на важких заплавних ґрунтах - 500-550^м3/га.

Для отримання дружних сходів при пересиханні верхнього шару ґрунту дають післяпосівний полив нормою 150-200^м3 води на 1 га. Перший вегетаційний полив проводять при утворенні 2-3 справжніх листків нормою 250-3x00^м3/га. Залежно від умов року капусту безрозсадну за вегетаційний період поливають: у степу 10-12 разів, лісостепу - 5-7 і поліссі - 4-5 разів. Поливи припиняють за 3-4 тижні до збирання врожаю. Безрозсадну капусту поливають на 1-3 рази більше, ніж розсадну. Поливи проводять двоконсольним дощувальним агрегатом ДДА-ЮОМА в агрегаті з трактором ДТ-75М та іншими дощувальними машинами.

За вегетаційний період капусти рослини двічі прополюють вручну з одночасним формуванням густоти. За ручного висіву насіння в лунки після початку утворення першого справжнього листка під час прополювання рослини проривають, залишаючи спочатку 2-3, а потім за утворення 4-5 листків одну рослину. Рослини, які вириваються під час другого проривання, використовують на підсадку як розсаду. Перед прориванням рослини поливають, ретельно розпушують ґрунт і виполюють бур'яни.

За інтенсивної технології вирощування капусти безрозсадним способом на проріджуванні (букетірованіі) використовують тракторний культиватор КРО-4,2 та уздовжрядний буряковий проріджувач УСМП-5,4. Перше проріджування у фазі 2-3 справжніх листків роблять культиватором поперек рядів на відстані 30-40 см із шириною букетів 8-10 см. Після цього проводять ручне проріджування, залишаючи в букетах по одній рослині. При використанні проріджувача УСМП-5,4 в агрегаті з трактором МТЗ-80 букети нарізають довжиною 10 см через кожні 20 см. У фазі 4-5 листків остаточно проріджують вручну, залишаючи рослини в ряду на відстані 40-60 см. Густота рослин капусти до моменту збирання має бути 28-36 тис. на 1 га, або 28-36 шт. на 10^м2.

Поряд з ручними прополками бур'янів посіви обробляють гербіцидами аналогічно розсадній капусті. Коли у капусти з'являться 3 справжні листки, проводять обприскування семероном, 25%-м с. п. (порошком, що змочується) з розрахунку 16-24 г препарату на 10^м2. Витрата розчину 0,4-0,5 л на 10^м2.
За чіткого позначення рядів Проводять перший міжрядний обробіток ґрунту культиваторами КРО-4,2 або КРН-4,2 в агрегаті з трактором МТЗ-80 на глибину 5-6 см. Наступні обробітки здійснюють на другу-третю добу після поливів, випадання опадів понад 10 мм, а також у міру відростання бур'янів. Глибину розпушування ґрунту збільшують до 8-10 см. За вегетаційний період посіви капусти обробляють культиваторами 3-4 рази. Паралельно з міжрядним обробітком своєчасне підгортання ґрунтом рослин не тільки підвищує врожай, а й сприяє боротьбі з бур'янами. Крім того, підгортання оберігає капусту від вітровалу. Розпушування проводять з одночасним боронуванням у міжряддях, широко використовуючи робочі органи з відвальчиками. Одночасно з міжрядним обробітком ґрунту культиваторами або з поливами проводять кілька підживлень рослин. Їхній склад і норму коригують, використовуючи результати аналізу ґрунту та клітинного соку листя. За використання сухих мінеральних добрив (після поливу або до нього) у перше підживлення їх вносять на невелику глибину і ближче до рослин (коріння), у друге і наступні - глибше і в середину міжрядь. Підвищенню врожаю сприяє і некореневе підживлення капусти мікродобривами. Підживлюють посіви у фазі утворення 2-4 справжніх листків з такого ж розрахунку, як і для розсадної капусти. Друге підживлення проводять під час утворення качана.

Врожай капусти збирають у липні-жовтні залежно від ґрунтово-кліматичної зони вирощування та групи стиглості сортів і гібридів за досягнення качанів товарної стиглості та закінчують до настання заморозків. Усю зібрану капусту до настання ночі вивозять, а ту частину, яка не може бути реалізована того ж дня, закладають на полі в кагати.

Під час збирання капусти на великих ділянках використовують збиральний транспортер ТН-12, дворядний укладальник УКВ-6, капустозбиральний комбайн МСК-1 та іншу техніку. Після комбайна качани частково допрацьовують вручну.

Дослідні овочівники центральної нечорноземної зони Російської Федерації отримують урожайність капусти білоголової ранньої (до 1 серпня) 40-50 т з 1 га, середньої (до 1-15 вересня) - 50-70 т і пізньої (до 10-15 вересня) - 70-100 т з 1 га. У лісостепу України капусту безрозсадну середньопізніх і пізньостиглих сортів прибирають до 5 жовтня, у степу - до 15 жовтня за врожайності 40-60 т з 1 га.