Виникнення, поширення та господарське значення

Капуста білоголова - найдавніший вид культивованих овочевих рослин. Археологічні розкопки свідчать про те, що людина почала вирощувати капусту наприкінці кам'яного віку. Введена в культуру понад 5 тис. років тому. Задовго до нової ери стали вирощувати цю рослину в Стародавній Іберії, де називали капусту "ащі". Звідси капуста поширилася до Єгипту, Греції, Риму.

Центр походження капусти білоголової (Brassica oleraceae L.) - узбережжя Середземного моря та Атлантичного океану. Ареал дикорослого предка до теперішнього часу перебуває в країнах і на островах Середземноморського басейну, а також Атлантичного узбережжя Європи, зокрема Великої Британії. Місце введення цієї рослини в культуру - Італія. Капуста білоголова походить від дикої капусти листової з гладким і кучерявим листям. Стародавні перехідні форми її були пухлокачанними, з невеликим вмістом цукрів і сухої речовини. Численні сучасні форми і сорти отримані від схрещування капусти листової з іншими дикими видами капустяних рослин.

У народів Стародавньої Греції капуста була відома під назвою брассіка і служила символом тверезості. Не меншою повагою вона користувалася і в Стародавньому Римі. Римляни називали капусту каулус. Крім стародавніх греків і римлян з її вирощуванням були знайомі й інші народи, що мешкають у Середземномор'ї (Стародавній Єгипет, Візантія). Є дані, що свідчать про вирощування капусти в Закавказзі, Малій Азії та інших регіонах.

Виробництво капусти в Західній Європі особливо зросло після хрестових походів, які посилили зв'язки з середземноморськими країнами і Малою Азією, звідки і завозилися її форми. На територію Київської Русі капусту завезли греки, римляни та руські купці із Західної Європи. Деякі дослідники вважають, що росіяни й українці запозичили цю рослину від греко-римських колоністів Криму разом із назвою, яка походить від давньокельтського слова "кап" - голова (відповідне римському позначенню качана).

Документальні дані, які свідчать про освоєння капусти на Русі, відносяться до ХІ-ХІІ ст. Так, в "Ізборнику" Святослава (1073 р.) і в Статутній грамоті смоленського князя Ростислава Мстиславовича (1150 р.) відзначають її наявність і є рекомендації щодо її вживання. У "Домострої" (XVI ст.) містяться настанови про вирощування і вживання капусти в їжу і на корм худобі. З XVIII століття виробництво її в Росії отримало подальший розвиток. За Петра I капуста стала незмінним продуктом харчування і предметом широкої торгівлі.

На Русі капусту вперше стали квасити. У давні часи, коли після збирання качанів починалося їх рубання, влаштовували своєрідні вистави з хороводами, жартівливими піснями, танцями та неодмінним пригощанням пирогами з капустою - так звані "капусняки". Нині ця гарна народна традиція майже забута. У селянському побуті були навіть її покровителі. 18 травня за новим стилем - день капусника - Аріна-розсадниця.

Розвиток промисловості в Росії призвів до виникнення вогнищ великого товарного овочівництва, зокрема і з вирощування капусти (Ростовський, Підмосковний, Петербурзький, Харківський, Київський та ін.). На Русі капуста знайшла ніби другу батьківщину.

Своїм мистецтвом у вирощуванні капусти особливо славилися ростовські городники, звідки походив Юхим Грачов - знаменитий народний селекціонер, визнаний за кордоном російським феноменом. Він на всіх міжнародних виставках брав вищі призи за високі врожаї та якість капусти. Так, у 1875 р. на Віденській сільськогосподарській виставці Є.О. Грачов виставив качани капусти великої щільності, гарного смаку, білизни, діаметром 70 см і був удостоєний почесної медалі "За прогрес". У Західній Європі високо цінували сорти російської народної селекції Сабурівка, Капорка, Коломенська за їхню високу врожайність, білизну, солодкість тощо.

В даний час капуста поширилася повсюдно - від Крайньої Півночі до південних субтропіків. Особливо багато вирощують її в країнах з помірним і прохолодним кліматом. У Російській Федерації та Україні вона посідає перше місце за площею посіву серед овочевих рослин. З великого розмаїття видів родини капустяні найбільшого поширення набула капуста білоголова (у Російській Федерації посідає близько 30%, в Україні - 20% площі овочевих рослин).

У низці західноєвропейських країн - Німеччині, Норвегії, Франції - капуста також посідає перше місце серед овочевих рослин. В Англії вона є однією з основних овочевих рослин, посідаючи друге місце за площею після овочевого гороху, а за обсягом виробництва перевершує його. І що примітно, на кладовищі в Дорсеті поставлено навіть пам'ятник у формі качана капусти людині, яка вперше завезла її з Голландії. У США капусті належить лише шосте місце. Вирощують її також у Японії, Індії, Китаї та інших країнах світу. З овочевих рослин капуста дає найвищі (до 80-100 т з 1 га) врожаї за найменшої собівартості та витрат праці. У багатьох країнах вона служить продуктом масового споживання. Високі врожаї, поживні та смакові якості, здатність довго зберігатися у свіжому вигляді - причини великої популярності капустяних продуктів у народі.