Вирощування розсади

Найефективнішим прийомом уранньому баштанництві є розсадний спосіб вирощування, який дає змогу одержувати перші зрілі плоди на 12-20 діб раніше і в значно більшій кількості (у 9 разів), ніж за звичайного безрозсадного. Розсадний спосіб дає можливість вирощувати кавун у північних районах України, отримувати продукцію там, де за висіву насіння у відкритий ґрунт не завжди визрівають плоди. Цей спосіб широко використовують при вирощуванні кавуна в захищеному ґрунті. На півдні цим способом подовжують час споживання свіжої продукції.

Найвищі врожаї ранньої продукції дає 25-30-добова розсада кавуна (від появи масових сходів). Розсада меншого віку не забезпечує потрібного забігу, а звідси і ранньої продукції. Великовікова (40-45-добова) розсада при пересаджуванні сильно хворіє. Перед висадкою у відкритий або захищений ґрунт розсада повинна мати 3-4 справжніх листки.

Розсаду вирощують у плівкових теплицях, парниках, тимчасових плівкових укриттях і в опалювальних приміщеннях (кімната, утеплена тераса). Парники використовують напівтеплі пізні або ранні в другій рамообороті - після однорічних зелених овочевих рослин або розсади капусти білокачанної ранньої.

Для вирощування розсади використовують торфоперегнійні та перегнійноземляні горщики висотою 10-12 см, діаметром 8-10 см, торф'яні горщики діаметром 11 см, поживні кубики розміром 6x8×6 см, паперові стаканчики або поліетиленові пакети розміром 8×8 см, дернинки розміром 10×10 см, торфоблоки з верхового торфу. Найкращий склад для виготовлення перегнійно-земляних горщиків і кубиків - суміш перегною і дернової землі (3:1). Якщо дернова земля легкого механічного складу, в суміш додають 5-10% коров'ячого гною. Корисно також на 1^м3 суміші додати 1,5 кг сірчанокислого амонію, 3 - суперфосфату і 0,5 кг хлористого калію. Для виготовлення торф'яних горщиків використовують суміш із трьох частин торфу, однієї - тирси і 0,5 частини коров'яку, розбавленого у співвідношенні 1:4. На 1^м3 суміші додають 1 кг аміачної селітри, 1 - хлористого калію і 2 кг піску.

Ґрунт у паперових стаканчиках або поліетиленових пакетах має бути пухкий і родючий. Зазвичай використовують суміш дернової землі з перегноєм, торфом і піском (у рівних частинах) з додаванням добрив: склянка деревного попелу (або півсклянки вапна і чайна ложка сірчанокислого калію) і столова ложка суперфосфату на відро суміші. Ґрунт заготовляють з осені. У пакети або стаканчики його насипають на 3-4 см нижче за край.

При вирощуванні розсади в пізніх парниках у першій рамообороті їх набивають гарячим гноєм шаром 50 см і, коли він почне нагріватися, насипають ґрунт шаром 5-7 см. Потім впритул один до одного встановлюють горщики. Якщо їх готували заздалегідь і вони пересохли, то напередодні сівби добре поливають. Під одну раму поміщають горщиків розміром 8x8×6 см - близько 250 шт.

Прогріте, протруєне, замочене або проросле насіння висівають по 2-3 шт. у горщик, стаканчик або пакет на глибину 3-4 см, присипаючи перегноєм з дерновою землею (3:1), і поливають. Через 5-6 діб після появи сходів видаляють зайві рослини в тарі, залишаючи по одній найбільш розвиненій. Розсаду кавуна не прищипують.

При вирощуванні розсади підтримують температуру повітря до сходів на рівні +25...+30°С, а при появі сходів її знижують на 3-4 доби до +16...+18°С з метою недопущення витягування підсім'ядольного коліна. Потім доводять температуру до +20...+25°С вдень і +1 б...+18°С вночі. Оптимальна температура ґрунту +20...+24°С. Розсаду поливають водою, що має температуру +20...+22°С. Вологість ґрунту в тарі має бути на рівні 70-65% НВ, а відносна вологість повітря - 60-70%.
Обов'язкова умова під час вирощування розсади - хороше освітлення, щоб рослини не витягувалися. Тару з сіянцями кавуна виставляють на більш освітлені місця (підвіконня), у парниках скло постійно підтримують у чистому стані. Якщо розсада вирощується не на південному підвіконні, необхідне підсвічування її лампами денного світла по 10-12 год щодня. Для встановлення ламп на потрібній висоті (8-10 см вище рівня верхнього листя) роблять стелаж зі штахетника, в нижній його частині підставляють лоток з листової сталі - туди буде стікати зайва вода. Торцеві стики стелажа виконують у вигляді драбинок, якими піднімають лампи в міру зростання розсади.

Поливають розсаду помірно і не часто, обов'язково теплою водою (особливо перший період), не створюючи надлишку вологи, щоб не викликати загибелі рослин від чорної ніжки. Для цього використовують лійки без сита, якими поливають, уникаючи потрапляння водою на листя. За надмірної вологості приміщення і парники провітрюють.

Через 7-10 діб після появи сходів розсаду підживлюють розчином переброженої коров'яку (1:10) з додаванням (на Юл) 10-15 г сульфату амонію, 40-50- суперфосфату і 25-30 г сульфату калію або пташиного посліду. Суміш за добу до підживлення замочують у рівному об'ємі води. Потім перед внесенням пташиний послід розмішують і розбавляють водою в 10-12 разів.

При вирощуванні розсади в парниках або плівкових теплицях висіяне насіння і сходи можуть пошкодити миші, кліщ павутинний та інші шкідники. Проти мишей розкидають отруєні приманки з фосфідом цинку (50 г на 1 кг сухої приманки), а для боротьби з кліщем павутинним збільшують вологість, для чого проводять поливи і обприскують водою стінки парників або покрівлю теплиці.

Обов'язковий прийом при вирощуванні розсади - загартовування. Перед висадкою розсади, за 7-8 діб, її добре загартовують, знижуючи температуру повітря на 3-5°С, припиняючи поливи, посилюючи вентиляцію. Парникові рами знімають спочатку на день, а потім і на ніч, якщо немає загрози заморозків. При вирощуванні в кімнаті відкривають кватирки і виносять на день розсаду на балкон. За добу перед висадкою проводять рясний полив, інтенсивно вентилюють і для профілактики обприскують 1%-ю бордоською рідиною.