Технологія вирощування та зберігання цибулі-сіянки

Технологія вирощування сіянки ґрунтується наздатності рослин цибулі ріпчастої за обмеження або припинення надходження поживних речовин і води з ґрунту переходити до формування цибулини, а потім у стан спокою незалежно від віку. Практично цих умов досягають навмисно загущеним посівом і збиранням рослин, які ще вегетують, з подальшим їх дозарюванням. При цьому відбувається відтік пластичних речовин з листя до основи несправжнього стебла, де формується невелика цибулина - сіянка.

Основний і передпосівний обробіток ґрунту аналогічний технології вирощування цибулі ріпчастої з насіння. У сівозміні, або плодозміні, органічні добрива від 30 до 60 т/га, або 30-60 кг/10^м2, вносять під попередню рослину, а за осіннього основного обробітку ґрунту - фосфорно-калійні добрива з розрахунку 35-55 і 40-60 кг/га д.р. Під час весняного обробітку ґрунту в поліссі вносять азотні добрива з розрахунку 60-80 кг/га д.р. Однак у лісостепу основні добрива в повних дозах вносять під час осіннього основного обробітку ґрунту. Гербіциди вносять навесні ті самі.

Календарні строки сівби насіння в лісостепу України припадають на першу-другу декади квітня, у степу - на третю декаду березня, а в поліссі, центральних районах Нечорнозем'я - наприкінці квітня. Овочівники-любителі для вирощування цибулі-сіянки виготовляють невисокі гряди. На них нарізають неглибокі борозенки на такій відстані одна від одної, щоб між ними могла поміститися мотика при догляді за рослинами. У цьому разі сівбу проводять вузькорядним способом через 10-15 см, у рядку насіння розміщують на відстані 0,5-1 см. Висівають намочене або проросле насіння - низькі температури воно добре переносить. Сходи при цьому з'являються на шосту-сьому добу після сівби.

На рівній поверхні застосовують широкорядний вузькосмуговий спосіб сівби з міжряддями 45 см і смугою 6-8 см, а також стрічковий дво- і багаторядний способи сівби за схемами розміщення рослин 20+50 см, 5+5+5+5+5+50 см, 15+15+15+15+15+15+70 см. Кількість рядів у стрічці визначають за механізованої сівби шириною захвату сівалки. За механізованої сівби широко використовують стрічковий трирядний вузькосмуговий спосіб сівби за схемою 40+40+60 см і шириною смуги 6-7 см. Багаторядні загущені схеми розміщення рослин дають змогу повніше використовувати біологічний потенціал рослин, значно підвищити врожай і вихід стандартної сівби. Такі посіви вдаються лише на добре оброблених, чистих від бур'янів ділянках.

Норма висіву сухого насіння цибулі 1-ї та 2-ї категорій зі схожістю 75% і вище на родючих, зрошуваних землях, при стрічкових багаторядних способах сівби коливається від 80 до 90 кг/га. Така кількість насіння забезпечує високу (20,5 т/га) врожайність сівби гарної якості (вихід стандартних цибулинок сягає 87%). У посушливих районах, за нестачі гумусу в ґрунті і в місцях, де немає зрошення, норма висіву має бути в межах 50-60 кг/га. Посіви цибулі-сіянки не проріджують механічно і не проривають.

Глибина загортання насіння 1,0-1,5 см, у посушливу весну -2,5-3 см. Вона залежить також від стану ґрунту. На недостатньо добре обробленому ґрунті насіння висівають глибше. На грядках нарізають борозенки глибиною Зсм, а насіння цибулі закладають на 1,5 см. Поверхню гряди після сівби злегка накочують легким катком, а потім мульчують перегноєм або сипучим торфом шаром 1,5 см, щоб вона не пересихала.

У спеціалізованих цибулесійних господарствах насіння висівають овочевими сівалками СО-4,2 і СКОН-4,2. На стрічковий багаторядний спосіб сівби сівалку СКОН-4,2 переобладнують, встановлюючи додатково 22 висівні апарати, піднімаючи насіннєві ящики на 0,4-0,5 м відносно її рами, виготовляючи та навішуючи брус шести висівних секцій, які копіюють рельєф (котки спереду та ззаду сошників). На грядилях секцій ешелонування розміщують по п'ять сошників анкерного типу: до туби діаметром 1 дюйм спереду внизу приварюють сегмент дугою назовні так, щоб сошник не забивався ґрунтом за глибини загортання насіння до 5 см. Регулюють глибину загортання по сошниках індивідуально, прикочування здійснюють у зоні висівних стрічок, за швидкості руху до 6 км/год.

Подальший догляд за посівами передбачає мульчування, досходове та післясходове боронування, поливи, культивації міжрядь, прополювання, захист від шкідників і хвороб.

За вегетаційний період цибулі-сіянки проводять 3-4 міжрядні обробки на невелику (4-5 см) глибину, щоб уникнути значних ушкоджень кореневої системи, для створення пухкого мульчувального шару, що оберігає від випаровування вологи, щоб не допускати вивертання і проростання нового насіння бур'янів. Розпушування широких міжрядь за стрічкових і широкорядних посівів починають, коли рослини утворять перший справжній листок. Перше розпушування і підрізання бур'янів проводять культиватором КРО-4,2 із трактором ЮМЗ-6 або МТЗ-80 на малій швидкості (до 4 км/год), стежачи за тим, щоб рослини цибулі не були підсапані і присипані ґрунтом. У секції культиватора встановлюють тільки пари плоскоріжучих односторонніх лап. Обробка стрілчастими лапами полегшує проростання насіння бур'янів з інших шарів. Однак, крім розпушування, при цьому відбувається відкидання ґрунту. Наступні розпушування проводять після поливів цибулі.

При вирощуванні цибулі-сіянки головну увагу звертають не тільки на захист посівів від бур'янів, а й на забезпечення рослин необхідною кількістю вологи в першій половині вегетаційного періоду, не допускаючи зниження її нижче 75% НВ у шарі ґрунту 0-40 см. За нестачі її утворюються дуже дрібні цибулини, тому в лісостепу і степу України рослини два-три рази поливають: перший - у фазі двох справжніх листків нормою 300^м3/га, або 300 л/10^м2, другий і наступний - через 8-10 діб нормою 400^м3/га. За 3-4 тижні до збирання врожаю (з початком утворення цибулин) поливи припиняють.

Ознакою дозрівання цибулі-сіянки є початок пожовтіння, всихання і вилягання (50-60%) листя, коли цибулини досягнуть стандартних розмірів у 80% рослин і більше. Рослини цибулі, підкопані та висмикнуті з ґрунту у фазі 3-4 справжніх листків (вік 50-60 діб), мають здатність продовжувати формувати цибулину протягом трьох тижнів за сонячної сухої погоди. Ця здатність до післязбирального дозарювання є цінною властивістю цибулі. Найповніше вона проявляється в гострих сортів цибулі.

У господарствах із невеликим обсягом виробництва сівка збирання врожаю здійснюють підкопувальною скобою СНУ-ЗС або цибулепідйомником ЛНШ-1,2 на самохідному шасі. Потім її вручну висмикують із ґрунту і дозарюють. За великих обсягів виробництва цибулю-сіянку прибирають копачами ЛКГ-1,4 або ЛКП-1,8. Ними проводять підкопування з одночасним валкуванням цибулі-сіянки в полі. Копачі для цих цілей переобладнують: зменшують сепаруючі щілини між тростинами грохота і прутками елеватора до 6-10 мм, встановлюють герметизуючі фартухи між грохотами, грудкодавлювачами і поздовжнім елеватором, вплітають герметизуюче полотно в прутки поперечного елеватора. Для підкопування на всю ширину переднього грохоту встановлюють лемеші однакової висоти.

Після дозарювання і просушування в поле цибулю-сіянку доставляють самоскидними транспортними засобами розсипом і бортовими автомобілями в мішках або сітках, потім досушують піднавісом із використанням повітропідігрівачів ВПТ-400, ВПТ-600, електрокалориферів та інших теплових установок, які дають змогу сушити сіянку за активного вентилювання підігрітим повітрям. Цибулини повинні мати тонку суху шийку і бути вкритими сухими блискучими лусками.

Після досушування цибулини цибулі-сіянки очищають від ґрунтових і рослинних домішок, а також від листя на пункті післязбиральної обробки, який складається з таких машин, що випускаються промисловістю: приймального бункера ПБ-2 з рухомим дном; грохотного цибулевого очисника ОГЛ, що відокремлює купу від домішок; цибулевідбивної машини ЛПС-6; сортування цибулі СЛС-7. Усі машини пов'язують між собою транспортерами системи СТХ-30. На пункті цибулю-сіянку очищають і сортують на групи. З 1^м3 сирої цибулі-сіянки після видалення листя отримують чистої 0,7^м3. Маса 1^м3 сухої цибулі-сіянки - 580-600 кг.

За розміром цибулю-сіянку малогніздових сортів ділять на три групи (за найбільшим поперечним діаметром згідно з ОСТ 46-38-75): першу - 10-15 мм, другу - 15,1-22 мм, третю (вибірок) - 22,1-40 мм; середньо- і багатозачаткових сортів - на чотири групи: першу - розміром 15,1-22 мм (для сортів із цибулиною кубастої форми - 15,0-25 мм), другу- 22,1-30 мм (для кубастої форми - 25,1-30 мм), третю - 10,0-15 мм, четверту (вибірок) - 30,1-40 мм. Усі цибулини, діаметр яких не перевищує 10 мм, придатні для посадки під зиму. Більші зберігаються до весни.

Перед закладанням на зимове зберігання для запобігання захворюванню на пероноспороз і гниль шийкову, а також для зменшення стрілкування рослин цибулю-сіянку прогрівають перший тиждень за температури +20...+25°С, другий - за +30°С, третій - за +35°С, а потім протягом 8-12 год - за температури +40...+42°С.

Найкращим способом зберігання сіянки другої та третьої (для малогніздових сортів) групи є теплий. Температура повітря в опалювальному приміщенні протягом усієї зими підтримується постійно на рівні +18...+20°С, а відносна вологість повітря - 50-70%. Цибулю-сіянку завантажують у сховища на решітчасті стелажі шаром 25-30 см або в рейкові ящики місткістю 8-12 кг, які встановлюють штабелями та ретельно просушують за температури +25...+35°С і вологості повітря 60-70% протягом 15-20 діб. Після того як сіянка просохне і почне "гриміти" під час ворушіння, температуру підтримують у межах +18...+20°С і вологість - 60-70% до висаджування.

До настання стійких морозів за холодно-теплого способу зберігання підтримують температуру +18...+20°С, у разі зниження зовнішнього повітря до -10°С температуру в сховищі знижують до -1...-3°С і витримують до весняного потепління. З настанням постійних весняних відлиг температуру в сховищі підвищують до +30...+35°С і витримують її протягом 4-5 діб, доки відпотіла сіянка не висохне. Потім температуру знижують до +18...+20°С і витримують її за відносної вологості повітря 60-70% до висадки сіянки. Зберігання холодно-теплим способом вимагає дотримання вищевказаного температурного режиму впродовж усього періоду зберігання.

Дрібну сіянку (7-12 мм у діаметрі) зберігають тільки холодним способом у неопалюваних приміщеннях за значних коливань температури (від 0° до +5...+8°С) і відносної вологості повітря 80-85%. Якщо зберігати таку сіянку по-іншому, вона сильно всихає і дає низький урожай цибулі-ріпки. За наявності в господарстві холодильника сіянку зберігають при постійній температурі - 1...-3°С і вологості 90-95%: Втрати при такому зберіганні будуть мінімальними.

Перед висадкою сіянку прогрівають протягом двох-трьох діб за температури +28...+30°С або протягом 8 год за +40...+42°С. Термічна обробка сприяє зменшенню стрілкування рослин, а також захворювань цибулин. Після цього сіянку перебирають, видаляючи залишки сухого листя, хворі та сухі цибулини.