Застосування добрив

Цибуля ріпчаста належить до видів рослин, доволі вимогливих до внесення добрив. Найбільший ефект дає спільне застосування органічних і мінеральних добрив, що зменшує концентрацію солей у ґрунтовому розчині й тим самим знижує їхню шкідливу дію на рослини, що розвиваються. 3. І. Журбицький (1963) вказував, що для одержання досить високих урожаїв овочевих рослин можна обмежитися двома прийомами внесення добрив: закладенням основної дози під зяблеву оранку та внесенням невеликої дози під час сівби (висаджування) якомога ближче до насіння або розсади. Мета основного застосування добрив - розмістити їх глибше в зоні стійкого зволоження для забезпечення живленням рослин у пізніший вегетаційний період, коли потреба в поживних речовинах буває найбільшою.

За його даними, гострі сорти цибулі, що вирощуються через сіянку, на створення 100 кг продукції споживають у середньому азоту 4,4 кг, фосфору - 1,1 і калію - 2,1 кг. Солодкі сорти споживають відносно більше калію і менше азоту: на 100 кг цибулин рослини споживають азоту Зкг, фосфору - 1,1 і калію - 3,2 кг. Цибуля, хоча й поступається капусті білоголової, томату, моркві в абсолютному виносі з ґрунту поживних речовин, проте перевершує ці види рослин за виносом за добу на 100 кг сирої речовини. Тому цибуля ріпчаста потребує ґрунтів, добре забезпечених поживними речовинами.

Вносити органічні добрива у вигляді гною безпосередньо під цибулю недоцільно, тому що при цьому рослини сильно розростаються і затягується нормальне дозрівання цибулин. Крім того, зі свіжими органічними добривами вноситься багато життєздатного насіння бур'янів, якого потім важко позбутися, Але якщо під попередник органічні добрива не застосовували, то під цибулю треба рівномірно внести від 30 до 40 т/га перегною-сипця в поєднанні з мінеральними добривами.
Під час внесення мінеральних добрив враховують планований урожай, забезпеченість ґрунту елементами живлення, потребу в них самої рослини та коефіцієнти використання з добрив і ґрунту основних елементів. Надмірне застосування азотних добрив затримує визрівання цибулин, фосфорні та калійні добрива сприяють їх кращому визріванню. Азотні добрива в підвищених дозах погіршують лежкість цибулин, а фосфорно-калійні - покращують. Найбільше цибуля потребує фосфору і калію. Вона погано переносить наявність у ґрунті хлору, тому як добрива необхідно використовувати тільки сульфат калію, що містить калій у сірчанокислій формі.

Приблизні норми застосування добрив залежать від ґрунтово-кліматичної зони, типу ґрунту й умов вирощування. Найбільші врожаї цибулі ріпчастої на дерново-підзолистих ґрунтах отримують при внесенні мінеральних добрив у дозах 60-90 кг/га, рідше - до 120 кожного поживного елемента, а при вирощуванні цибулі-сіянки - 50-60 кг/га, або 50-60 г/10^м2.

Деякі овочівники під цибулю замість перегною вносять з осені витриманий протягом року компост по 50-70 кг/10^м2, фосфорні та калійні добрива зрозрахунку по 150-200 г/10^м2, а азотні - навесні перед сівбою або висадкою в тій самій дозі (на заплавних ґрунтах і південних чорноземах).

У цибулі ріпчастої відзначено нерівномірне споживання елементів живлення протягом вегетаційного періоду. Потреба в них незначна в перші два місяці після сівби насіння, а починаючи з червня і до початку визрівання цибулин рослини виносять із ґрунту? загальної потреби поживних речовин. Тому для повнішого задоволення ними рослин рекомендують дробове внесення мінеральних добрив.

Під час передпосівного обробітку ґрунту вносять аміачної селітри 150 кг/га, суперфосфату 200 і сульфату калію 250 кг/га (якщо не вносили восени). Позитивні результати дає рядкове (одночасно з сівбою насіння) внесення мінеральних добрив (N10_20P]0_30K10_20fl. в. на 1 га). За такого застосування добрив, за даними Уманського аграрного університету, приріст врожайності цибулі становив 2,3-2,6 кг/10^м2.

Крім основного внесення добрив (під зяблеву оранку або перекопування) та застосування їх одночасно з сівбою, цибулю підживлюють добривами. Особливо ефективне підживлення на зрошуваних землях південного регіону і в районах достатнього зволоження, якщо рекомендована норма не була повністю внесена восени. Підживлюють посіви цибулі повним мінеральним добривом перед поливом або одночасно з поливною водою з розрахунку 10-20 г/10^м2 діючої речовини кожного елемента. Перший раз підживлюють її у фазі 2-4 справжніх листків, а другий - на початку утворення цибулини і тільки фосфорно-калійними добривами.