Підготовка насіння до сівби

Велике значення для перцю має однаковий ріст та розвиток у посадках. Рослини з насіння великої (понад 4 мм) і середньої (3-4 мм) фракції розвиваються в основному одночасно, а з насіння дрібного (менш як 3 мм) розсада до моменту висаджування виявляється більш слабкою, кількість стандартних рослин серед нього на 10% менша, унаслідок чого знижується врожай і затримується його надходження. Насіння дрібної фракції зазвичай становить близько 15% загальної кількості, тому, щоб підвищити якість розсади і дружність розвитку рослин, проводять калібрування насіння за питомою масою. В 1 г насіння першого класу за кількістю його має бути від 90 до 120 штук.

Для цієї мети насіння занурюють у 3-5%-й розчин солі кухонної або селітри аміачної (У2 чайної ложки на 1 склянку води), перемішують і дають можливість відстоятися протягом 20 хвилин. За цей час відбудеться поділ насіння на дві фракції. Більш виповнене (повноцінне) насіння осяде на дно місткості, а домішки та щупле, що має низькі посівні якості, спливе на поверхню води. Насіння, що спливло, одразу відбраковують, а повноцінне ретельно промивають у чистій воді та просушують до сипучості. Для сівби використовують велику і середню фракції насіння. Добір насіння за питомою масою дає змогу підвищити його лабораторну схожість на 5-7%.

Насіння в процесі післязбиральної обробки та зберігання заселяється різними спорами і мікроорганізмами, унаслідок чого уражається вірусними та іншими хворобами. Захворювання бактеріозом спричиняє ураження розсади чорною ніжкою, альтернаріозом та іншими хворобами, призводить до зниження схожості насіння та ураження рослин. З метою попередження захворювань і захисту від ґрунтових шкідників насіння до сівби знезаражують хімічними препаратами, прогріванням та іншими способами.

Із хімічних препаратів для протруювання насіння нині застосовують в овочівництві апрон, 35% с. п. (3-5 г на 1 кг насіння), бенлат, 50% с. п. (5-6 г на 1 кг насіння), бенлат, 50% с. п. (5-6 г на 1 кг), бенлат, 50% с. п. (5-6 г на 1 кг). п. (5-6 г на 1 кг насіння), вітавакс 200, 75% с. п. (2 г на 1 кг насіння), полікарбацин, 80% с. п. (3 г на 1 кг насіння) та інші. Однак овочівники-аматори воліють широко використовувати доступний кожному перманганат калію (марганцівка). Повноважне насіння протруюють (знезаражують) у 1%-му розчині перманганату калію або у 20%-му розчині соляної кислоти протягом 20-30 хв, потім його промивають у чистій холодній воді до повного зникнення рожевого забарвлення марганцівки і просушують. Така обробка прискорює схожість насіння та знезаражує його.

З метою знезараження насіння можна витримувати його в гарячій воді за температури 60-70°С протягом 15-20 хв. За тривалішого знезараження температура води знижується. Зав'язане в марлевий мішечок насіння опускають у термос із теплою (40-50°С) водою і витримують 8-10 год. Вийнятий з термоса мішечок з насінням обгортають у два-три шари папером, вкладають у поліетиленовий пакет, знову обгортають у папір і кладуть на теплу батарею. Тримають там, поки насіння не почне проростати (5-6 діб). Перед посівом набрякле і проросле насіння залишають на світлі на 2-3 години.

З огляду на антисептичні властивості золи деревної і те, що вона є фосфорно-калійним і мікродобривом, використовують її для замочування насіння. Готують витяжку з розрахунку на відро води 160-200 г золи, настоюють 2-3 доби, потім насіння замочують за температури +26...+28°С протягом 12 годин. При проростанні 3-5% насіння його підсушують до сипучості і висівають у вологий ґрунт.

Попереднє пророщування насіння набагато прискорює появу сходів і цим сприяє подовженню вегетаційного періоду. Існує інший спосіб пророщування насіння. Для цього його насипають у тканинний мішечок (на 2/3) і занурюють у воду, прогріту до 25°С. Витримують у воді одну добу, оскільки більш тривалий термін може призвести до втрати насінням схожості. За цей час 3-4 рази змінюють воду, щоб у ній весь час був кисень. Потім набрякле насіння розсипають тонким шаром на мішковину і накривають зволоженою ганчіркою, періодично поливаючи її водою. У такому стані за температури +20...+30°С насіння рушає в ріст через 4-5 діб. Перед висівом його провітрюють і злегка підсушують.

Передпосівна підготовка насіння включає також збагачення мікроелементами. Для цього його замочують у розчині солей мікроелементів протягом 12-18 год: сірчанокислої міді - 0,001%, сірчанокислого цинку - 0,03%, молібденовокислого амонію - 0,03%, борної кислоти - 0,05%, азотнокислого кобальту - 0,01%. Після обробки насіння промивають водою і прогрівають, підсушуючи його в теплому приміщенні за температури повітря +30...+35°С протягом 6-7 діб. Потім проводять сівбу.

Навесні бувають часто різкі перепади температури, тому ефективним є спосіб загартовування насіння. На замочене насіння протягом доби діють змінними температурами +18...+25°С та - 1...-3°С. Насіння поміщають у поліетиленовий пакет, у якому міститься лід або сніг, і розміщують у холодильнику під морозилку. Не можна поміщати насіння в морозильну камеру, оскільки там нижчі мінусові температури. Витримування проростків насіння при низькій температурі дає прибавку врожайності до 2-4 кг з 10^м2.

Комплексний вплив дає змогу істотно підвищити енергію проростання і схожість насіння, що сприяє отриманню більш високого раннього врожаю.