Морфобіологічні особливості та екологічні умови вирощування

Аніс звичайний - Anisum vulgare Gaerth. (Pimpinella anisum L.) - однорічна трав'яниста перехреснозапильна рослина родини зонтичні (Apiaceae) підродини селерові (Apioideae). Відомі два її види, які ростуть у Середземномор'ї. У СНД вирощують один вид - аніс звичайний. Іноді він зустрічається в наших краях як дикунська рослина. Корінь анісу звичайного стрижневий, тонкий, веретеноподібний, білуватий, слабко розгалужений, проникає в ґрунт на глибину 50-70 см, має густу мережу бічних коренів. Стебло прямостояче, розгалужене у верхній частині, округле, дрібноборознисте, короткоопушене, заввишки від 25 до 70 см. Прикореневе листя на довгих черешках, суцільне або лопатеве, округло-серцеподібне із зубчастим краєм; листя середнього ярусу на коротких черешках, розсічене на 3 округлі часточки; верхнє - пір'ясте, сидяче, з 3-5 вузькими часточками. Квітки дрібні, білі, п'ятичленні, зібрані в суцвіття - складну парасольку, що складається з 7-15 простих парасольок, у кожній до 20 квіток.

Цвіте в липні, плодоносить у серпні. Плід - двосім'янка, що насилу розділяється на дві половинки, завдовжки 3-4 мм, завширшки 1,5-2,5 мм, яйцевидної форми, сірувато-зеленого кольору, зі слабким опушенням. Зрілі плоди мають пряний запах і солодкий смак. Маса насіння - 2-3,6 г. Схожість насіння зберігається до 3 років.

Вся рослина коротко опушена, забарвлення світло-зелене з сіруватим відтінком. Вегетаційний період анісу в поліссі та лісостепу 120-150 діб, на півдні - ПО- 130 діб.

Порівняно холодостійка рослина. Проростання насіння починається за температури +4...+5°С, але в цих умовах воно проходить повільно. Дружно проростає насіння за температури не нижче +10°С. Сходи переносять легкі заморозки (до -2°С).

Вимогливий до світла, нестача його уповільнює розвиток рослин. За великої тривалості дня і нестачі вологи в ґрунті аніс швидко переходить до цвітіння і утворює невелику зелену масу.

Аніс чутливий до нестачі ґрунтової вологи, особливо в період від сівби до сходів. У період цвітіння і дозрівання насіння для нього потрібна суха, ясна і тепла погода. Дощова і холодна погода сприяє захворюванню суцвіть і слабкій озерненості парасольок. Посуха і суховії в цей період призводять до щуплості насіння і низького вмісту в ньому олії.

Найкращі ґрунти для анісу - пухкі, легкі за механічним складом структурні та багаті чорноземи. Хороші врожаї отримують також на пухких суглинкових, супіщаних і темно-сірих лісових ґрунтах з достатньою кількістю перегною і вапна, з нейтральною або лужною реакцією ґрунтового розчину (рН 6,5-7,2). Не придатні під аніс важкі глинисті, солонцюваті, болотисті, підзолисті, крейдяні, малородючі ґрунти, що легко запливають. Чуйний на добрива.