Природження і поширення

Фізаліс належить до роду Physalis L. родини пасльонові. Відомо понад 100 його видів, що ростуть у дикому вигляді в Південній і Центральній Америці. У Мексиці, Гватемалі, Перу, Венесуелі, Колумбії виведено велику кількість сортів, пристосованих до вирощування в горах і на рівнинах. Звідси фізаліс був завезений до Північної Америки, а в XVII столітті в Європу та Азію. У Росію та Україну він проник майже одночасно з томатом, але широкого поширення не набув. Однак він заслуговує на те, щоб йому була приділена увага.

Більшість видів фізалісу представлено однорічними формами, але існують і багаторічні з відростаючими трав'янистими стеблами (декоративні сорти). В одних видів використовують у їжу солодкі (ягідні), в інших - менш солодкі та більші плоди (овочеві), треті застосовують як декоративні рослини. Загалом із господарською метою вирощують 25 видів фізалісу. Найбільшого поширення на території держав СНД мають два види: мексиканський (овочевий) - Physalis ixocarpa Brot. і суничний (ягідний, родзинки) - Physalis pubescens L.

Ці два види фізалісу - однорічні трав'янисті рослини. У їжу використовують плоди - ягоди. Кожен плід знаходиться всередині плівчастого чохлика-обгортки, що є розрослою чашечкою.