Морфобіологічні особливості та екологічні умови вирощування

Фізаліс мексиканський найпоширеніший вУкраїні через його порівняльну холодостійкість. Походить із Мексики. Рослина сильногілляста, переважно перехреснозапильна. Форма куща прямостояча, напівштамбова або напівстеляста, з неопушеним, голим стеблом, заввишки 60-80. Коренева система добре розвинена. Листя гладке, неопушене, видовжено-яйцеподібне, майже цілокрає або слабкояйцеподібнозубчасте, чергове або супротивне, на коротких черешках. Забарвлення листя темно-зелене, зелене, жовтувате і фіолетове. Квітки великі, поодинокі, пазушні, з жовтим, зеленим або помаранчевим спайнопелюстковим, колосовидним віночком, розташовуються в місцях розгалуження (розвилки пагонів). За формою квітки нагадують п'ятикутну зірку. Усередині квітки помітні 5 довгастих рисок коричневого кольору, посеред виділяється маточка, оточена ліловими тичинками. Верхня частина квітки покрита п'ятикутним ковпачком, гладким, без опушення. Характерна особливість квітки - чашечка, що сильно розростається, а потім повністю вкриває плід у вигляді яскраво-помаранчевого чохлика. Він легко лущиться. За період плодоношення на рослині формується до 400 квіток, але не всі вони утворюють плоди.

Плід - велика округла і плоско-округла ягода, яка повністю прилягає до бульбашкової чашечки. Забарвлення чашечки, що покриває плоди фізалісу мексиканського, буває світло-зеленим, зеленим, жовтим; плоди - зеленим, світло-зеленим, жовтуватим, помаранчевим і навіть фіолетовим. При досягненні технічної стиглості чашечка часто розривається біля верхівки плоду. Завдяки бульбашковоподібній чашечці вид рослини отримав свою назву (фізаліс - грецькою "міхур"). Маса плоду різної величини, від 1 до 100 г, в середньому 30-40 г, в діаметрі до 4,5 см. Продуктивність однієї рослини від 3 до 5 кг.

Зрілий плід забарвлений у яскраво-жовтий колір, на розрізі темно-зелений. Поверхня плоду вкрита клейкою речовиною, тому, вочевидь, і називають цей вид фізалісу ще й клейко плодовим. Клейка речовина надає маслянистого вигляду і гіркуватого присмаку плодам. Щоб видалити її, ягоди перед вживанням обдають окропом. Насіння в плоді багато (до 700 шт.), воно плоске, жовтого кольору, дрібне (маса 1000 насінин 1,5 г), зберігає схожість 3-5 років. При насінництві необхідна просторова ізоляція. Запилюється фізаліс мексиканський комахами.

Фізаліс суничний походить із Центральної Америки, де його вирощують як ягідну рослину. Зустрічається в дикому вигляді на Чорноморському узбережжі Кавказу, на півдні України та в Казахстані. Рослина з напівстоячим, майже сланким густоопушеним гіллястим стеблом заввишки 30-70 см. Відрізняється від мексиканського тим, що вся рослина густо опушена, тому його ще називають фізалісом опушеним. Кущ сильно облистяний. Листя просте, серцеподібне або овальне, зубчасте по краю, злегка гофроване, середнього розміру, темно-зелене з жовтизною. Квітки дрібні (1,5 см), мають форму дзвіночків, блідо-рожеві, з коричневими довгасто-округлими цяточками біля основи, самозапильні, комахами майже не відвідуються. Верхня частина квітки - чашечка невелика, округло-конічна, п'ятигранна, блідо-зеленого відтінку. Плід - ягода жовта або яскраво-помаранчева, дрібна (5-15 г), кругла, дуже солодка, з приємним суничним запахом, при дозріванні опадає, тому вид може розмножуватися самосівом. Чохлик росте швидше, ніж плід. Під час дозрівання крізь м'якоть плоду видно насіння. Насіння дуже дрібне, плоске, овальне, світло-жовте або помаранчеве. Маса 1000 насінин - 0,8 г. Продуктивність однієї рослини 1,5-3 кг плодів.

Фізаліс - тепловимоглива рослина, проте мексиканський вид характеризується відносною холодостійкістю. Насіння фізалісу мексиканського проростає за температури +5...+10°С, а суничного - не нижче +15°С. Оптимальна температура для росту і розвитку +18...+25°С. Фізаліс мексиканський може переносити слабкі заморозки до -2°С.

Рослина короткого дня, не вимоглива до освітлення, припустиме вирощування в міжряддях молодого саду або в змішаних і ущільнених посівах. Посухостійка рослина, що зумовлено наявністю потужної кореневої системи, особливо при вирощуванні безрозсадним способом. Водночас рослина вимоглива до вологості ґрунту.

Добре росте на родючих, окультурених ґрунтах, що прогріваються, при внесенні органічних і мінеральних добрив. Під фізаліс вибирають родючі ґрунти з нейтральною реакцією середовища. Не переносить сильнокислих, засолених і надмірно зволожених ґрунтів, на яких він погано розвивається і хворіє. Фізаліс не можна вирощувати на знижених ділянках, інакше в дощове літо він гине від фітофторозу. Не слід висаджувати його і на ґрунтах, сильно заправлених гноєм. По свіжому гною виростає велика надземна маса, а формування і дозрівання плодів затримується. На бідних піщаних ґрунтах урожай отримують значно нижчий, хоча плоди достигають раніше і містять більше Сахарів.