Обробка ґрунту та внесення добрив

Восени ділянку копають, формують гряди абогребені, які навесні оправляють, глибоко розпушують і боронують граблями. Гній безпосередньо під ріпу не вносять, інакше коренеплоди виростуть дуплистими, потворними, несмачними і непридатними для тривалого зберігання. Свіжий гній вносять тільки під попередник, і то лише роки за два до висіву ріпи.

На ґрунтах, бідних поживними речовинами і на новоосвоюваних, у рік сівби перед весняним розпушуванням під ріпу вносять повне мінеральне добриво приблизно з такого розрахунку: на 10^м2 по 150-200 г аміачної селітри та калійної солі, 300-400 г суперфосфату.

Ріпа добре реагує на внесення калійних добрив, найкращим для неї є деревна зола. Нейтралізуючи кислотність ґрунту, він оберігає рослини від захворювання на килу та забезпечує їх калієм і частково фосфором, кальцієм, мікроелементами. Попіл вносять під оранку або перекопування ділянки в кількості 1 - 1,5 кг на 10^м2. Крім того, щоб уникнути ураження її килою, ґрунт вапнують.

Гарного смаку коренеплодам надають натрієві добрива, наприклад натрієва селітра. Якщо її немає, не біда. Допоможе ріпі й кухонна сіль, що містить натрій. Буде достатньо, якщо на 10^м2 внести 50 г звичайної харчової солі. Особливо гарною на смак буде ріпа, якщо внести спільно калійну сіль по 100-200 г і борні добрива - 1 - 1,5 г на 10^м2. Калій сприяє загоєнню коренів при пошкодженні їх шкідниками, подовжує термін лежкості. Але захоплення калієм може призвести і до неприємних наслідків - швидше пошириться кила. Якщо зловживати азотом, то ріпа виросте несолодкою, пухкою, непридатною для зимового зберігання. Борні добрива сприяють захисту рослин від кили.