Морфобіологічні особливості та екологічні умови вирощування

Цибуля-шалот (Аllium ascalonicum L.) родини Цибулеві (Аllium ascalonicum L.) родини Цибулеві (Аlliасеае) - дворічна трав'яниста рослина, що є різновидом цибулі ріпчастої багатогніздової та багатозачаткової, яка утворилась у процесі природного добору за довготривалого вегетативного розмноження дрібними цибулинами її в північних районах. При висіві насінням у перший рік життя утворюється одне гніздо з 4-5 невеликими цибулинами, покритими загальною сухою сорочкою-лускою; при висадці на другий рік дає велике гніздо з 10-20 цибулинами (до 40) і стрілки. На одному місці може рости до 5-7 років. Рослина низькоросла, висота менша, ніж у цибулі ріпчастої. Стебло у шалота сильно розгалужене. За габітусом рослини він нагадує цибулю шніт: листя трубчасте (дудчасте), порожнисте, тонке, шилоподібне, зі слабким восковим нальотом, завдовжки 20-40 см, зібране в компактний кущ. Вони меншої величини і тонші, ніж у цибулі ріпчастої. На гілці 5-7 листків. Одна цибулина утворює до 30-35 штук листків, що в 3-4 рази більше, ніж у цибулі ріпчастої. Форма листка в розрізі сплюснуто-рубчаста, прямостояча. Вони темно-зеленого кольору, масою до 90 г з однієї рослини.

Цибулини шалота багатозачаткові (число зачатків до 25-30, а іноді й 75 штук), дрібні - в діаметрі від 1,5 до5 см, масою у різних сортів і умов вирощування від 6 до 50 г, а з одного гнізда - до 500 г.Великоцибулинні форми утворюють цибулини масою 60-70 г, що дозрівають у червні-липні. Форма цибулини неправильна, подовжено-яйцеподібна, округла або округло-плоска, вкрита тонкими, сухими лусками жовтого з різними відтінками, білого, рожевого, бронзового, світло-фіолетового або фіолетового забарвлення. Забарвлення внутрішніх соковитих тонких лусок блідо-фіолетове, зеленувате або біле. Цибулини вирізняються великою щільністю, гарною транспортабельністю і лежкістю, зберігаючись до осені наступного року.

Коренева система шалота мичкувата, має слабку всмоктувальну здатність. Стрілкується він незначно. При холодно-теплому, теплому зберіганні і після зимівлі в полілуко-виці не стрілкуються. Кількість застрілкованих рослин, якщо це трапляється, не перевищує 15-20%. Насінник розвиває до 20 і більше дрібних стрілок без здуття або з дуже слабким здуттям заввишки 50-80 см (до 1 м).

За термінами цвітіння шалот - рослина пізнього цвітіння, квітки його з'являються наприкінці цвітіння пізньостиглих сортів цибулі ріпчастої. Суцвіття - куляста багатоквіткова парасолька. Вона дрібна і пухка. Спочатку парасолька вкрита тристулковим чохлом із тонких плівок, чохол коротший за парасольку. Поряд з квітками в суцвітті іноді утворюються і повітряні цибулини. Квітконіжки в 3-4 рази довші за квітки. Пелюстки квіток яйцевидно-ланцетні, гострі, білі або рожеві.

З частини цибулин першого року на другий рік можна отримати насіння. Воно дуже схоже на насіння цибулі ріпчастої, але дещо менших розмірів.

Головна перевага шалота - скоростиглість і хороша лежкість. У зоні помірного клімату цибулина дозріває через 70-80 діб після початку відростання листя, а зелень можна зрізати через 28-30 діб після висадки. Влітку шалот швидко відростає, урожай зеленої цибулі можна отримати через 15-20 діб. Дозрівають цибулини на 1 - 1,5 місяця раніше цибулі ріпчастої. При висиханні луски легко лопаються і цибулини розсипаються. Тривалість вегетаційного періоду в основних (південних) зонах вирощування становить 75-110 діб, у поліссі та лісостепу 115-130 діб.

Цибулини шалот володіють тривалим глибоким періодом спокою, тому її не варто використовувати в теплицях для осіннього вигону зелені, але в лютому-березні отримують хороші врожаї. З цієї причини шалот стійкий до стрілкування.

Шалот - перехреснозапильна рослина. З цибулею ріпчастою він добре схрещується і дає плідне потомство.

Розмножується здебільшого вегетативно, тобто діленням цибулини на частки. Однак при багаторазовому вегетативному розмноженні шалот вироджується (знижує врожаї, сильніше уражається хворобами тощо). Тому необхідне оздоровлення посадкового матеріалу за допомогою насіннєвого (генеративного) розмноження. При цьому відбирають найбільш типові для сорту врожайні рослини, цибулини яких використовують на посадку 5-6 поколінь. Таким чином у 5-6 років необхідно отримувати цибулини шалоту з насіння.

Найбільшої врожайності шалот досягає при подальшому розмноженні його діленням гнізда на складові цибулини. З цих цибулин розвивається велике гніздо. Матковий матеріал цих гнізд на третій рік життя може вже дати майже повне стрілкування і цвітіння. При висадці восени дає велику кількість насіння. Розмноження шалоту через насіння має оздоровче значення.

Шалот - холодостійка, морозостійка рослина, витримує зниження температури до - 10...-15°С, цибулини не пошкоджуються заморозками -4...-5°С. Вони можуть замерзати і відтавати без пошкоджень при зниженні температури до - 20°С. Рослини краще переносять похолодання, ніж спеку. Однак оптимальною температурою для росту і розвитку шалота є +15...+19°С. Насіння проростає за температури +3...+4°С.

Шалот добре переносить атмосферну посуху, але висуває підвищені вимоги до вологості ґрунту. Рослина світловимоглива, тому поширена вона переважно в південних широтах. Як і інші види цибулі, відрізняється підвищеною вимогою до родючості ґрунту. Добре розвивається на легких, багатих гумусом ґрунтах. Холодні та перезволожені ґрунти непридатні. При вирощуванні шалота важливо вносити органічні добрива, що добре розклалися і швидко діють, у зв'язку з його скоростиглістю.