Догляд за рослинами

Навесні покривний матеріал, щоб нестримувати відтавання ґрунту, прибирають якомога раніше, і цибуля швидко рушає в ріст. Як тільки з'являться сходи, приступають до розпушування ґрунту в міжряддях і рядах, а також прополюють від бур'янів. Міжряддя 2-3 рази розпушують на глибину 5-6 см, особливо після кожного поливу. Від розпушування і поливів залежить розмір і врожай цибулин.

Під час розпушування і прополок не можна ґрунт привалювати до рослин. При підгортанні затримується дозрівання цибулин, погіршується їхня якість.

Після відростання листя рослини підживлюють перед поливом або одночасно з поливом з розрахунку на 10^м2: 150 г аміачної селітри, 100 г суперфосфату і 100 г калійної солі. Друге підживлення тими ж добривами проводять на початку росту цибулини. Замість одних мінеральних добрив можна підживити рослини розведеним у воді коров'яком (1:10) з аміачною селітрою (20-25 г на відро води). Надалі посадки розпушують, прополюють, а при нестачі вологи поливають.

У першу половину вегетаційного періоду шалот дуже вимогливий до вологості ґрунту. Регулярно проводять поливи з травня до середини липня. Поливають 3-4 рази поливною нормою 300-400 л води на 10^м2 за кожний полив з міжполивним періодом 8-10 діб залежно від зволоженості ґрунту і випадання опадів з таким розрахунком, щоб у суху погоду шар ґрунту до 20 см був постійно вологим. У цей час формується врожай цибулин. Після поливу обов'язково проводять розпушування, щоб не утворилася ґрунтова кірка.

Шалот - більш скоростигла рослина, ніж цибуля ріпчаста, а тому менше уражається пероноспо-розом. Захворювання проявляється особливо часто в дощову погоду. Ознака захворювання - на листках з'являються сірі плями, пізніше ці плями набувають фіолетового забарвлення. Листя никне і відмирає. З метою профілактики його обприскують через кожні 10-15 діб 1%-ю бордоською рідиною, а також застосовують системні препарати 80%-ї с. п. альєтт (1,2-2 кг на 1 га) або 69%-й акробат МЦ (2 кг на 1 га). Зелень з оброблених рослин не прибирають, а залишають на ріпку.

Сіра гниль розвивається ще у відкритому ґрунті, під час дозрівання цибулин шалоту. Під час зберігання в сухих приміщеннях уражені цибулини зморщуються і висихають, не даючи поширитися хворобі, а в приміщеннях з високою вологістю повітря вони стають м'якими, водянистими, і міцелій сірої гнилі, що міститься між соковитими лусками, поширюється на прилеглі цибулини. Листя і суцвіття сіра гниль вражає рідко. При захисті рослин від цієї хвороби застосовують технологічні прийоми, які сприяють своєчасному визріванню цибулин.

Шалот сильно пошкоджується мухою цибулевою, яка наприкінці травня відкладає яйця біля основи стебел молодих рослин. Личинки, що утворилися з яєць, прогризають у цибулинах, які ростуть, ходи, а це призводить до пожовтіння листя і відмирання рослин. З метою захисту рослин від шкідника розміщують гряди цибулі з морквою. Специфічний запах моркви відлякує муху цибулеву, а фітонциди шалоту відповідно муху морквяну.