Виникнення та поширення

Цибуля-шалот (синоніми: шарлот, шарлотка, сорокозубка, кущівка, кущівка, багатодольний, аскалона) - вегетативно розмножувана форма ріпчастої цибулі. Видову латинську назву Ascalonicum (аскалонікум) вона отримала від м. Аскалон у Палестині (нинішня держава Ізраїль), де у великій кількості її вирощували в давнину. Руїни цього стародавнього міста збереглися до наших днів. Центр походження цибулі-шалот, за М.І. Вавиловим, - високогірне Абіссінське вогнище (1500-2500 м над рівнем моря). Країни Середземномор'я першими стали її культивувати. З цих місць у XIII столітті хрестоносці почали завозити шалот у Європу. Одне-два століття потому він уже був широко поширений у Франції, звідки потім потрапив до Англії та Америки.

У середні віки шалот нарівні з часником і цибулею ріпчастою культивувався в Нормандії. Потім його стали вирощувати в Індії, Бенгалії, Пенджабі, Єгипті та Греції. У СНД він давно поширений на Кавказі, в Молдові, Казахстані, на Далекому Сході. Останніми роками з появою нових сортів шалот дедалі більшого поширення набуває в Сибіру і центральних областях Росії. У цих районах він трапляється найчастіше у формах із фіолетовим забарвленням цибулин, у країнах Західної Європи - з жовтим, у США - з білим.

В Україні шалот широко поширений на півдні, у лісостепу та окремими вогнищами в поліссі. На півдні він популярний під назвою сорокозубка, у північніших районах - шарлотка. Шалот повсюдно вирощують на городах, а також на полях великих виробників овочів. У природній флорі її не виявлено.

Цибулю-шалот здебільшого вирощують для отримання ранньої зелені у відкритому і захищеному ґрунті. Для вигонки зеленої цибулі у відкритому ґрунті використовують різні види багаторічної цибулі (батун, шніт, багатоярусний), а також багатогніздові та багатозачаткові сорти цибулі ріпчастої, зокрема й шалот. Як повідомляє Ф.А. Ткаченко, з усіх згаданих вище видів цибулі найкращий для вирощування зелені - шалот. Він ще цінний тим, що, крім зелені, вже в липні дає ріпу. Тому шалот використовують переважно для отримання зеленого листя і раннього врожаю дрібних цибулин, коли свіжої цибулі ріпчастої ще немає.