Виникнення та поширення

Некожному відомо, що є представник родини бобові, який був незаслужено забутий, а нині викликає дедалі більший інтерес. Це - соя. Багато овочівників-аматорів зараз її охоче вирощують. Нерідко сою сприймають як винятково кормову рослину. І лише згадка про делікатесний соєвий соус змінює ставлення до неї. Недарма в народі її називають рослинним м'ясом, "золотом землі" тощо.

Академік Д.Н. Прянишников стверджував, що забезпечення благополуччя людей залежить від розв'язання проблеми використання атмосферного азоту. Бобові рослини, і в тому числі соя, в цьому наші найперші помічники.

Сою овочеву в Японії вважають найціннішою бобовою рослиною, в недостиглому насінні якої міститься в 1,5 раза більше білків і в 16 разів більше жирів, ніж у зеленому горошку. Людство, озброєне новими знаннями і технологіями, зі здивуванням відкрило в цьому унікальному дарі природи невичерпний резерв найцінніших продуктів для своєї життєдіяльності. Соя, відома в Східній Азії майже п'ять тисяч років, отримала відродження в Європі та Америці в середині XX століття. Нині Американська соєва асоціація об'єднує понад півмільйона фермерів США. Загальновизнаним є те, що найцінніші високобілкові продукти отримують в Україні із сої.

Соя як культивована рослина пройшла значний історичний шлях. Почався він приблизно п'ять-сім тисяч років тому, коли головним харчовим продуктом людей Сходу була соя. Але знадобилися тисячоліття, щоб у ній розгадали найважливіше джерело білка для задоволення потреб не тільки тварин, а й більшою мірою людей у всьому світі.

Родом соя з Південно-Східної Азії. За три тисячі років до нашої ери її вирощували в Китаї. Населення пило соєве молоко та їло виготовлений з неї сир. До Європи соя потрапила наприкінці XVIII століття як дивовижна рослина. Увагу до себе вона привернула лише в XIX столітті і відтоді почала широко поширюватися по всій земній кулі.

В Україні перші посіви були проведені в 1875 році на Херсонському дослідному полі. Поступово її посіви почали з'являтися в лісостепу та центральній частині України. Однак соя поки що є в республіці малопоширеною рослиною. У Росії сою почав успішно вирощувати академік М.І. Вавилов ще в 30-х роках, знаючи її харчову цінність і цілющі властивості.

У багатьох країнах соя є одним з основних продуктів харчування. Будучи універсальною продовольчою, кормовою і технічною бобовою рослиною, соя завоювала мільйони гектарів орних земель у США, Індії, Індонезії, Китаї, Японії, Болівії, Еквадорі та Аргентині. Загалом у 62 країнах світу, де її вирощують, загальна площа, зайнята соєю, становить понад 60 млн га, а валове виробництво зерна перевалило за 100 млн т.

Нині завдяки сучасним технологіям з'явилася сприятлива можливість використовувати соєвий білок як найважливіший компонент харчових продуктів для людини. Соя тепер у центрі уваги всього світу, причому темпи її освоєння дедалі прискорюються, а бізнес, пов'язаний з її переробкою, стає дедалі більш процвітаючим. На початку 90-х років XX століття в Україні ухвалено державну програму виробництва та використання сої.

Сою можна вирощувати і на присадибній та дачній ділянках. Інтерес до неї овочівників-любителів зростає. Вона має значення для людини не тільки як харчовий продукт, але ще більшою мірою як лікарський засіб.