Догляд за рослинами

Масові сходи салатних рослин з'являються на 6-8-ту добу після сівби. Догляд включає розпушування ґрунту в міжряддях, прополювання бур'янів у рядах, проріджування, підживлення, поливи та захист рослин від шкідників і хвороб.

Після масової появи сходів регулярно (3-4 рази) розпушують ґрунт у міжряддях після кожного поливу і дощу - для захисту від бур'янів і утворення кірки. Крім того, в рядах рослини прополюють з метою знищення бур'янів.

У фазі 2-3 справжніх листків посіви проріджують, залишаючи відстань між рослинами 3-5 см. Через 15-20 діб у фазі 4-6 листків проводять друге остаточне проріджування на відстані, що відповідають оптимальній густоті рослин кожного різновиду салату. Для салату листових сортів відстань у ряді між рослинами має бути 10-12 см, качанних - 15-20 см. Видалені рослини використовують у їжу як листовий салат або висаджують як розсаду для підсаджування на зріджених посівах.

З проріджуванням салату не можна запізнюватися, тому що у рослин, які залишилися, дуже порушується коренева система, що затримує подальший ріст і знижує врожай. На висококультурних ділянках обмежуються одним проріджуванням у фазі 2-3 справжніх листків.

Застосовуючи дражоване насіння, що дає змогу підвищити точність висіву, можна істотно знизити витрати праці та коштів на проріджування. Одночасно з проріджуванням здійснюють прополювання бур'янів.

При достатньому внесенні органічних і мінеральних добрив за попередником і за основного обробітку ґрунту восени підживлення салату виключають. Однак якщо не були дані необхідні добрива під зяблеву оранку, їх використовують у підживленнях. Салат реагує на азотно-калійні підживлення.

Для одержання соковитих, ніжних листків і качанів проводять у фазі 2 справжніх листків мінеральне підживлення аміачною селітрою з розрахунку 100-150 кг на 1 га і калійної селітри 200 кг. Здійснюють його після поливу або дощу з подальшим розпушуванням міжрядь на глибину 6-7 см.

Застосовують також рідке підживлення. На 100 л води беруть 200-250 г карбаміду або аміачної селітри, а також 5-6 кг коров'яку або пташиного посліду. На 10^м2 посівів витрачають 50-60 л розчину. Якщо висаджували салат розсадою в торфоперегнійних горщиках, то підживлення не проводять.

Високий врожай салату можна отримати за постійного забезпечення рослин водою на тлі оптимальної технології вирощування. Від сівби або висадки розсади до утворення 6-7 справжніх листків рослини поливають дощуванням або по борознах з поливною нормою 150^м3/га. У період посиленого росту листя, утворення розетки рослин і початку формування качана салат поливають рідко, але рясно (норма 200-250^м3 води на 1 га) по борознах, щоб менше змочувати листя. Для цього роблять у міжряддях борозни глибиною 10-15 см. Після поливу борозни засипають ґрунтом. Полив краще проводити у вечірній час. Після кожного поливу розпушують ґрунт.

При змиканні листя рослин у міжряддях і утворенні качанів, коли погіршується провітрювання їх, поливи припиняють. Надлишкова вологість може спричинити швидке ураження салату гниллю.

Салат уражається хворобами: склетінією, білою та сірою гниллю, борошнистою росою, несправжньою борошнистою росою, антракнозом та вірусними. Заходи захисту від них такі: чергування рослин у плодозміні або сівозміні, помірні поливи, видалення уражених рослин з поля, своєчасне формування оптимальної густоти рослин, знезаражування насіння у нагрітій до +48...+49°С воді впродовж 30 хв із подальшим охолодженням.

Салат качанний пошкоджується слимаками. Для захисту від них на ділянці розкладають шматки фанери, купки трави, листя лопуха, кірки кабачка. Шкідників, що скупчилися під ними, збирають і знищують. Проти них застосовують також гашене вапно, золу, суперфосфат (300 г на 10^м2), посипаючи ними міжряддя і краї посівів.