Насінництво

Насіння капусти цвітної достигає за200-270 діб від часу повних сходів, тому її вирощують переважно в захищеному ґрунті, а також у відкритому ґрунті та через розсаду. Висівають її в середині лютого, щоб формування головки проходило до настання спекотної погоди. Розсаду вирощують у посівних ящиках розміром 60×40 см, норма висіву насіння 2 г на ящик або на грядки в плівковій теплиці з розрахунку 10-12 г на 1^м2. У віці 8-10 діб сіянці пересаджують у торфоперегнійні горщики, а у фазі 6-7 справжніх листків її висаджують на постійне місце. Насіння ранньостиглих сортів отримують у відкритому ґрунті, середньостиглих - у плівкових теплицях і парниках. Пересаджування в плівкові теплиці проводять на початку або в середині квітня. Схема розміщення рослин 60x25-30 см.
Найкращі попередники капусти - картопля рання, томат, огірок і цибуля ріпчаста. Під зяблеву оранку вносять по 30 т на 1 га перегною і мінеральні добрива: азот, фосфор і калій - по 60 кг поживних речовин на 1 га. При висадці розсади в першій-другій декаді квітня в лунки також вносять добрива з розрахунку 6 т на 1 га перегною і мінеральні: азоту - 15, фосфору - 20 і калію - 10 кг поживних речовин на 1 га.

Розсаду висаджують стрічковим дворядним способом за схемою розміщення (50+90)х50 см. Такий спосіб висадки дає можливість максимально механізувати обробіток ґрунту і проводити поливи.

У поліссі та лісостепу головки формуються до 1 червня, а цвітіння закінчується на початку серпня. Коли рослини досягнуть фази технічної стиглості, найкращі голівки залишають на насіння з типовими для даного сорту кольором, розміром і щільністю, інші прибирають на продовольчі цілі. На 1^м2 теплиць залишають 5-6 рослин.

Капуста цвітна особливо вибаглива до вологості ґрунту і повітря під час формування голівок, суцвіть, цвітіння і наливу насіння. Фази формування суцвіть і цвітіння припадають у лісостепу України на червень-липень. Якщо в цей час вологість ґрунту в шарі 0-60 см знижується до 70% найменшої вологоємності, обов'язково у відкритому ґрунті поливають капусту по борознах. При цьому витрачають 350-400^м3 води на 1 га. У теплицях за сухої погоди поливають щодоби ввечері з розрахунку 2 л води під кущ. Одночасно з поливом капусту підживлюють мінеральними добривами з розрахунку: азоту - 15, фосфору - 25 і калію - 10 кг поживних речовин на 1 га з додаванням 180-200* г на 1^м2 вапна (для захисту від склеротиніозу).

Протягом вегетаційного періоду міжряддя 2-3 рази механізовано обробляють, виполюють бур'яни. Проти шкідників і хвороб рослини обприскують дозволеними для застосування на капусті інсектицидами та фунгіцидами.

У фазі цвітіння насіннєві кущі підв'язують до кілків, щоб їх могли вільно відвідувати бджоли. У міру відростання квітконосів рослини 2-3 рази знову підв'язують до кілків, оберігаючи кущ від зламу і хвороб. Для більш дружного дозрівання насінники обприскують розчином мікроелементів, що містить по 2 г борної кислоти, сірчанокислої міді та молібдено-вокислого амонію на 10 л води. Витрата розчину 0,3 л на 1^м2. Такий прийом допомагає протистояти грибним хворобам і сприяє підвищенню дружності цвітіння, яке зазвичай триває 20-40 діб.

На рослині першими утворюються квітконоси нижнього ярусу. Середня частина головки не встигає утворити їх і поступово засихає. Її видаляють, одночасно вирізують і слабкі квітконоси, залишаючи на рослині 5-6 сильних. Місця зрізу посипають деревним товченим вугіллям або обробляють 1%-м розчином перманганату калію. Кастрація головок зі збереженням 5-6 нижніх пагонів прискорює утворення генеративних органів.

Під час достигання насінників (у вересні) основна маса стручків досягає воскової стиглості (жовтіє), насіння набуває зелено-бурого та бурого забарвлення, під час натиснення його оболонка вільно відокремлюється. Зрізають насінники вибірково до заморозків у міру їхнього дозрівання і зв'язують у пучки, які рівномірно підвішують під навісом або на горищі для дозарювання. Під насінниками розстеляють брезент або мішковину, щоб збирати насіння, що обсипається.

Через 2-3 тижні, коли стулки стручків почнуть розкриватися і насіння стане коричневим, пучки знімають у міру готовності й обмолочують. Потім насіння підсушують і очищають на вітрі від домішок, калібрують за розміром на спеціальних ситах або вручну і перевіряють на схожість. Середня продуктивність насіннєвого куща 20-30 г. Насіння зберігає схожість 4-6 років. При вирощуванні капусти цвітної у відкритому ґрунті в поліссі врожай вдається отримувати лише в теплі роки. Тому на початку вересня (у фазі воскової стиглості) насінники висмикують із ґрунту і ставлять на дозарювання. У степовій зоні насінництво її спрощується.

Очищене насіння капусти цвітної повинне відповідати вимогам ДСТУ 2240-93: схожість репродукційного насіння першої та другої категорії - не менш як 75%, сортова чистота - 95%, вологість - не більш як 9%.